WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Корекція адаптаційних можливостей дітей з вадами зору хореографічними вправами - Реферат

Корекція адаптаційних можливостей дітей з вадами зору хореографічними вправами - Реферат

Реферат на тему:

Корекція адаптаційних можливостей дітей з вадами зору хореографічними вправами

Процеси адаптації дітей з вадами зору (ВЗ) до факторів оточуючого середовища мають цілий ряд особливостей, що викликає у дослідників цієї проблеми різнобічні, іноді суперечливі погляди щодо її вирішення [2,3,4]. Особливої актуальності це питання набуває по відношенню до навчального процесу у дітей з ВЗ в цілому і організації уроків фізичної культури, зокрема. Тому, при створенні науково обгрунтованого підходу до раціональної організації процесу навчання та позаурочного дозвілля, як з рештою і до позашкільного життя в цілому, слід приймати до уваги такі показники соматичного здоров'я і фізичного розвитку, які обумовлюють характерні риси і критерії адаптаційного процесу у дітей з ВЗ. До цих чинників відносяться в першу чергу, рухова активність (РА), функціональний стан кардіо-респраторної системи, гармонійність фізичного розвитку і рівень аеробної витривалості, які у своїй сукупності створюють потужний вплив на стан фізичної і розумової працездатності. Ці два останні показники в основному і визначають успішність соціальної адаптації дітей з ВЗ [5].

Крім того, великого значення набувають дослідження, які спрямовані на встановлення та практичну інтерпретацію прогностичних критеріїв фізичного розвитку і відхилень в стані соматичного здоров'я, які визначають низький рівень стійкості до стресових факторів у дітей з ВЗ [3,5].

Всього обстежено 76 дітей з вадами зору, які були розділені на дві групи (експериментальна – 46 і контрольна – 30 дітей). В експериментальній групі уроки фізичної культури проводили з пріоритетним використанням елементів бального танцю, контрольна група займалась фізичною культурою за типовою програмою для дітей з низькою гостротою зору.

Для визначення рівня соматичного здоров'я використовували експрес-методику Г. Л. Апанасенко [1]. Вивчення показників функціонування серцево-судинної системи здійснювали за даними комп'ютерної електрокардіографії в спокої і під час велоергометрії з врахуванням віку, статі і результатів антропометричного обстеження. Всі дані обробляли методами математичної статистики.

В результаті дослідження було показано, що важливим чинником підвищення адаптаційних ресурсів організму дітей з ВЗ є збільшення рівня РА. При традиційному режимі навчання показники РА у дітей з ВЗ характеризуються невисокими значеннями і не досягають рівня оптимальної вікової і статевої норми. Кількість локомоцій у хлопчиків коливалась в межах від 9238,5123,6 до 10412,9174,8 кроків, що відповідно на 22,7 і 25,9% менше вікових стандартів, а тривалість динамічного компоненту у добовому бюджеті часу (ДБЧ) становила тільки 60-70% від гігієнічної норми.

Експериментальний режим моторики дозволив здійснити істотний позитивний вплив на показники рухового компоненту у ДБЧ, а загальний рівень РА зріс до величини, яка характерна для оптимального рухового режиму. Так, серед хлопчиків кількість локомоцій збільшилась до 12985,2231,4 кроків на добу, а тривалість динамічного компоненту в ДБЧ зростала з 139,512,2 до 197,614,3 хв, що на 48,2% більше, ніж в контрольній групі. Аналогічна тенденція спостерігалася і при вивченні характеристик РА у дівчаток, у яких кількість локомоцій збільшилася з 8923,6102,3 до 12456,7187,5 кроків, а тривалість динамічного компоненту з 122,48,9 хв до 234,8 хв, що на 68,3% переважає показники контрольної групи.

Водночас встановлено, що у віці 7-9 років кількість дітей з дефіцитом та надлишком маси тіла становила відповідно 4,5% і 42,3% (P<0,05). Протягом всього часу спостереження в групі дітей з ВЗ при традиційних умовах навчання реєструвалася чітко виражена тенденція до збільшення кількості школярів з надлишковою масою і дисгармонійним фізичним розвитком. Так, число школярів з дефіцитом маси тіла впродовж року зменшилося до 3,6%, а з надлишковою збільшилося до 52,1% (P<0,01). Відповідно зменшилась кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком. При цьому, у дівчаток дисгармонійний фізичний розвиток спостерігався на 12,3% частіше, ніж у хлопчиків. Про це свідчать зміни росто-вагового індексу і збільшення сумарної товщини шкірно-жирових складок.

На відміну від традиційного, експериментальний режим організації уроків фізичної культури дітей з ВЗ обумовлював зменшення кількості школярів з відхиленнями у фізичному розвитку, сприяв зростанню кількості дітей з гармонійним фізичним розвитком з 24,5% до 43,4% (P<0,05).

За даними первинного обстеження 28,2% дітей мали низький, 54,9% - нижче середнього і тільки 16,9% – середній рівень соматичного здоров'я. Дітей з високим і вище середнього рівнями соматичного здоров'я ми не спостерігали. Величина фізичного навантаження у тесті PWC150 у дітей з ВЗ на 12–18% менша, ніж передбачено статево-віковими нормами. Частина дітей КГ не виконали рухового завдання по причині перевищення порогової ЧСС, а 72–83% виконувала їх тільки на 60–75% (Р< 0,05).

При аналізі електрокардіограми після велоергометричного навантаження звертає на себе увагу значне зниження коефіцієнту варіації (з 26,3 до 10,8 %) при середній тривалості часу RR-інтервалів– 0,760,05 с. При цьому між хлопчиками і дівчатками не було вірогідної різниці у тривалості інтервалів Р-Q і QT, а час збудження шлуночків (QRS) становив у хлопчиків 0,080, 004 і 0,090,008 с у дівчаток. Відсутність ознак порушення метаболізму міокарду свідчить про самодостатній рівень функціонування серцево-судинної системи.

Дані щодо функціональних резервів серцево-судинної системи вказують на те, що за умов експерименту відбулося підвищення рівня адаптаційних можливостей дітей з ВЗ. Розроблена програма організації уроків фізичної культури і позаурочного дозвілля для дітей з ВЗ сприяла збільшенню показників фізичної працездатності стосовно об'єму фізичного навантаження, потужності та тривалості роботи.

Після реалізації експериментальної програми з фізичного виховання під час ЕКГ-дослідження встановлено збільшення показників тривалості окремого кардіоциклу. При цьому інтервал RR збільшився на 5,8% (з 0,760,5 до 0,800,06 с). Відповідно на 6,3% довше тривав інтервал QRS, підвищувався вольтаж зубця Р у ІІ відведенні і сумарний показник зубців R у трьох стандартних відведеннях, на 10,8% вищими були правий і лівий індекси Соколова-Лайєна та їх коефіцієнт; зменшувалась тривалість інтервалу Q–T з 0,400,007 до 0,350,003с.

Такий характер змін у показниках ЕКГ свідчить про раціональну адаптацію до фізичного навантаження і оптимізацію діяльності серцево-судинної системи, що в загальному призводить до підвищення рівня соматичного здоров'я і фізичної працездатності під впливом занять хореографічними вправами.

Нажаль ми не спостерігали дітей із високим і вище середнього рівнями соматичного здоров'я, але результати проміжного контролю вказують на виражену тенденцію до позитивних змін в стані соматичного здоров'я, а отже і на доцільність продовження дослідження з обраного напрямку. В тесті PWC150 середній показник фізичної працездатності у хлопчиків був на рівні 1,12 Вт/кг при значеннях максимального поглинання кисню 0,36 мл/кг/хв. У дівчаток вони складали відповідно 0,93 Вт/кг і 0,34 мл/кг/хв.

Якщо в ЕГ адаптація до фізичного навантаження забезпечувалася за рахунок підвищення ударного об'єму крові і незначного підвищення ЧСС, то в КГ приріст хвилинного об'єму крові при посиленій м'язовій роботі забезпечувався в основному за рахунок зростання ЧСС.

Збільшення рівня фізичної працездатності і МСК свідчать про виражений позитивний вплив занять хореографічними вправами на стан серцево-судинної системи у дітей з ВЗ.

Висновок

Отримані дані дозволяють рекомендувати хореографічні вправи для корекції моторної щільності уроків фізичної культури для дітей з вадами зору і як результат підвищення резервних можливостей організму, які є виразом належного рівня соматичного здоров'я.

Водночас необхідно вказати на те, що одним з найбільш істотних та ефективних шляхів збільшення адаптаційних можливостей дитячого організму, підвищення рівня фізичної працездатності і функціональних можливостей серцево-судинної системи, гармонізації фізичного розвитку, зміцнення соматичного здоров'я у дітей з ВЗ слід вважати раціональну організацію уроків фізичного виховання і позаурочного дозвілля, яка передбачає підвищення, в першу чергу, рівня їх рухової активності до оптимальних, гігієнічно обгрунтованих статево-вікових величин за рахунок регулярних занять танцювальними вправами.

Список використаних джерел

  1. Апанасенко Г.Л. Экспресс-скрининг уровня соматического здоровья детей и подростков.: Методические рекомендации // Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. - СПБ: МГП "Петрополис", 1992. -С. 108-121.

  2. Картава Ю. Адаптація діагностичних методик при вивченні психофізіологічного розвитку та рухової сфери дітей дошкільного віку з вадами зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. – Вип.8 – Львів: НВФ "Українські технології", 2004. – Т.2. – С.165-169.

  3. Сергета І.В. Шляхи цілеспрямованого корегування адаптаційних можливостей дітей та підлітків // Медицинская реабилитология, курортология, физиотерапия. – 1998. - №4. – С. 39-41.

  4. Яримбаш К. Значення корекції рухової сфери для слабозорих підлітків 11-14 років //Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів: ЛДІФК, 2004. – С.208-210.

  5. Malliani A., Lombardi P., Pagani M. Power spectrum analysis of heart rate variability: a tool to explore neutral regulatory mechanisms // Brit. Heart J., 1994. – v.71. – P. 1-21.

Loading...

 
 

Цікаве