WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Вплив занять футболом на морфофункціональну деяких модельних параметрів 6-ти річних першокласників - Реферат

Вплив занять футболом на морфофункціональну деяких модельних параметрів 6-ти річних першокласників - Реферат

Реферат на тему:

Вплив занять футболом на морфофункціональну деяких модельних параметрів 6-ти річних першокласників

Гра у футбол великою мірою сприяє різносторонньому фізичному розвитку організму людини, але разом з цим пред'являє виключно високі вимоги до різноманітних фізіологічних систем "забезпечення" м'язової діяльності. В першу чергу це стосується стану кардіо-респіраторної системи, інтерес до вивчення якої в останній час помітно виріс [1,2,3].

Введення в практику середньої освіти третього додаткового уроку із футболу у школі передбачає підвищення рівня фізичного навантаження, у зв'язку із чим виникає питання його відповідності віковим та індивідуальним анатомо-фізіологічним особливостям дитячого організму. Особливо гостро ця проблема постає при оцінці стану серцево-судинної системи та функціонування органів дихання тому, що дитячий вік це період становлення фізичних і психічних якостей на фоні тимчасової морфо-фізіологічної недосконалості фізичного розвитку, яка обумовлена суттєвою перебудовою нейро-ендокринного апарату. В цьому віці формування серцевого м'язу та його інервація мають незавершений характер, що є причиною виникнення станів функціонального перенапруження, перетренованості та інших передпатологічних станів [1,2].

Кількість літературних повідомлень, що стосуються вивчення стану фізичної працездатності і рівня соматичного здоров'я у школярів, які займаються футболом у загальноосвітній школі є досить обмеженою [5,6].

Обстежено 35 хлопчиків спеціальних класів, які складали експериментальну групу (ЕГ) і 30 хлопчиків загальних класів (контрольна група - КГ). Середній вік обстежених становив в середньому 6,6 років. Оцінку фізичної працездатності проводили за PWC150 на комп'ютерних приставках "Cardiolab-2000" і "SpiroCom", де паралельно реєструвались показники ерго-спірометрії, ЧСС, ЕКГ і визначався рівень МПК. Рівень фізичного розвитку розраховувався загальноприйнятим методом [3]. Результати контрольних тестувань та медико-біологічних спостережень оброблені статистично із використанням кореляційного аналізу.

Дослідження проводились в кінці навчального року.

Загальні дані про параметри основних модельних характеристик дітей футбольних класів у порівнянні із дітьми, які не займались футболом подані у табл. 1. При цьому враховувались тільки характеристики 2 і 4 рівня підготовленості [4].

Таблиця 1.Характеристика основних модельних параметрів дітей 6-ти річного віку, які займаються (ЕГ) і не займаються футболом (КГ) (n=60; M mx)

Вид моделі

Характеристики

Показники

Різниця

(%)

ЕГ

КГ

Потенційні можливості

Вага тіла (кг)

18,20,2

19,50,3

-7,34

Ріст (см)

112,91,6

111,51,7

9,65

ЖЄЛ (мл)

1010,456,7

745,142,4

14

Динамометрія (кг)

7,430,08

6,420,05

16

Загальна фізична підготовленість

біг 10 м (сек)

3,20,1

3,60,1

4

біг 300м (сек)

63,71,9

68,92,1

-3

стрибок у довжину з місця (см)

102,002,1

99,81,4

10

стрибок у висоту на місці (см)

34,030,8

26,080,7

4

Фізична працездатність

PWC150 (кгм/хв/кг)

16,850,9

14,700,5

12

МПК (мл/кг/хв)

12,760,5

13,500,4

-4

Як видно із вищенаведених даних в ЕГ майже всі модельні параметри переважають відповідні параметри КГ в середньому на 12-29% (Р<0,02).

Вивчення показників фізичної працездатності за PWC150 і МПК показало, що у дітей ЕГ вона становить на 20-23% більше, ніж у КГ.

Проведене ЕКГ- обстеження під час фізичного навантаження показало, що у 98,7% всіх випадків в ЕГ тривалість серцевого циклу зменшується прямопропорційно до показників цього навантаження, зберігається синусовий ритм, тоді як в 12,6% дітей КГ при ЧСС 150уд/хв і вище з'являються поодинокі екстрасистоли і ознаки поперечної блокади ніжок пучка Гіса.

Дихальна аритмія у дітей ЕГ зникає при збільшенні ЧСС у порівнянні із станом спокою на 50%. У дітей КГ необхідні набагато менші показники ЧСС для її зникнення - тільки на 25-30% в порівнянні із станом спокою. У 8% обстежених дітей КГ дихальна аритмія навіть посилювалась. Електрична вісь зміщується у дітей ЕГ вправо на 24-30о, вліво - до 5о. Ці показники у дітей КГ становлять відповідно 34-35о і 8-10о (Р<0,05).

У футболістів електричні осі зубців Р,Т і комплексу QRS зміщуються однонаправлено вправо, кут розходження електричних осей зубця Т і комплексу QRS не змінюється, а у 38% випадків він залишався незмінним. Дещо інша ЕКГ- картина спостерігається в КГ: електричні осі зубців Р, Т комплексу QRS зміщуються різнонаправлено, кут розходження між електричною віссю зубця Т і комплексу QRS збільшується до 15о .

У дітей футбольних класів інтервали PQ, QRS і QT залишаються незмінними або вкорочуються пропорційно до збільшення ЧСС. Фактичне значення інтервалу QT відповідає нормі. Відбувається синхронне зміщення сегментів P-Q і S-T до 1мм нижче ізолінії, незначно зменшується амплітуда зубця Т.

В КГ непропорційно до реакції ЧСС і показників фізичної працездатності вкорочуються інтервали PQ, QRS і QT. Невідповідність між нормою та фактичною тривалістю інтервалу QT складає більше за 0,04 сек, відбувається синхронне зміщення інтервалу P-Q і S-T на 1-1,5мм нижче ізолінії або ізольоване зміщення тільки S-T. Значно змінюється амплітуда зубця Т, іноді з'являється від'ємний зубець Т у позитивних відведеннях.

Такий характер змін ЕКГ картини після фізичного навантаження відображає особливості зсувів біоелектричної активності серця на ранній стадії реституції [1]. Невідповідність тривалості інтервалів між сегментами ЕКГ, амплітуди, ширини окремих зубців і ступенем зменшення загальної тривалості серцевого циклу може бути обумовлена у дітей КГ гетерохронністю і недосконалістю відновних процесів, порушенням біохімічних реакцій в міокарді при фізичному навантаженні.

Важливим показником функціонального стану серцево-судинної системи є гемодинамічна продуктивність. За нашими даними систолічний об'єм крові (СОК) в ЕГ при фізичному навантаженні значно перевищує СОК у їх однолітків із КГ в середньому на 20,6% (Р<0,05). При цьому, збільшення СОК у стані спокою поряд із зменшенням ЧСС на нашу думку треба розцінювати, як показник економізації діяльності серцевого м'язу в межах річного циклу тренування. Відомо, що найкращим варіантом зміни хвилинного об'єму крові у відповідь на фізичне навантаження є підвищення СОК при незначному зростанні ЧСС. Такий режим відповідає ізотонічному режиму гіперфункції серця [1]. Наведені дані свідчать про посилення позитивного інотропізму серця, збільшення його пропускної здатності, що створює якісно новий рівень функціонування серцево-судинної системи у дітей ЕГ.

Навпаки в КГ адаптація серцево-судинної системи до значного фізичного навантаження проявляється у прискоренні ЧСС при незначній зміні СОК (в середньому на 2,3%). Таку незначно виражену реакцію можна пояснити низькою інтенсивністю функціонування механізмів пристосування серцево-судинної системи до підвищених вимог за рахунок високої збудливості і лабільності міокарду при переважаючому тонусі симпатичної нервової системи [1].

Висновки 1. Динаміка розвитку найважливіших параметрів модельних характеристик у школярів середнього віку мають гетерохронний характер, який обумовлений в першу чергу загально біологічними закономірностями вікового розвитку;

2. Заняття футболом специфічно впливають на морфо-функціональний стан дитячого організму в межах річного навчального циклу і ведуть до економізації функціонування серцево-судинної і дихальної системи;

3. Серед модельних характеристик 2 і 4 рівня найбільш стабільним є характеристики фізичної працездатності, тому вони можуть бути використані в якості базових, вихідних даних для подальшого дослідження з обраного напрямку наукових досліджень.

Література:

  1. Амосов Н.М. Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - 2-е изд. - К.: "Здоров'я", 1984. - 232с.

  2. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы ы патологии. - М.: Медицина, 1979. - 295 с.

  3. Ванджура В. Оцінювання тренованості юних футболістів //Фізичне виховання в школі. - №1, 2002. - С.7-9.

  4. Годик М.А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок. -Москва: Физкультура и спорт, 1980. - 136с.

  5. Дублінський А.В. Модельні характеристики юних футболістів 14-16 років учнів училища фізичної культури //Науковий вісник Волинського державного університету. -Луцьк: ВДУ ім. Лесі Українки, 1999. - С.963-965.

  6. Дублінський А.В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу. - Київ, 2001. - 130 с.

  7. Солодков А.С., Есина Е.М. Физическое и функциональное развитие детей дошкольного возраста Санкт-Петербурга //Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - №1, 1999. - С. 12-15.

  8. Солодков А.С., Симоненко Н.П., Чусляева Е. Е. Физиологическая характеристика урока физической культуры в школе: Учебн. - метод. пос. - СПб.: СПбГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 1997. - 46 с.

Loading...

 
 

Цікаве