WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Розробка моделі фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - Реферат

Розробка моделі фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій - Реферат

Реферат на тему:

Розробка моделі фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Протидія надзвичайним ситуаціям сьогодні є складним і, водночас, важливим завданням. Функціонування на територіях України з великою концентрацією населення чисельних об'єктів підвищеної небезпеки різко посилює небезпеку великих технологічних катастроф, провокує та збільшує негативну дію стихійних явищ. Зазначене, в свою чергу, підвищує вимоги до підготовки висококласних рятівних підрозділів, оскільки в умовах дії максимальних навантажень успішно вирішувати бойові завдання та водночас зберігати високу працездатність тривалий час можуть тільки фізично, психологічно і професійно підготовлені військовослужбовці [1,6,13]. Тому розробка та практичне застосування змісту фізичної підготовки майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є важливим і актуальним завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що сучасна система фізичної підготовки фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (надалі ЛННС – прим.автора) може вважатись ефективною тільки теоретично. Зазначене пов'язано з тим, що виокремлення ЛННС окремим підрозділом в складі Збройних Сил України відбулось у 1998 році (Наказ МОУ №197 від 12.05.1998р.) і за цей термін підготовлено незначну кількість фахівців (біля 350 осіб). Аналіз якісного компоненту їх діяльності, а відтак ефективності застосування існуючих сьогодні методик фізичної підготовки ще не завершено, тому їх можна охарактеризувати тільки як „теоретично ефективні".

Виходячи з даних спеціальної літератури [10,13], зміст навчального процесу у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), що готують фахівців з ЛННС обумовлюється, переважно, такими напрямами фахової підготовки: протипожежна, підривна, протирадіаційна, протихімічна, піротехнічна, легководолазна, гірничо-рятівна, повітрянодесантна. В зв'язку з цим деякі дослідники [13] зазначають, що поряд із завданнями управління рятівними роботами, ефективність виконання професійної діяльності значно збільшується у випадку, якщо зміст фізичного виховання курсантів ґрунтуватиметься на розвитку відповідних фізичних, морально-вольових якостей і здібностей та формуванні військово-прикладних знань, рухових умінь і навичок.

Сьогодні фізична підготовка у ВВНЗ, що готують фахівців з ЛННС, організовується та реалізується на підставі "Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України" [9], що об'єктивно не враховує спеціальні завдання, висунуті особливостями професійної діяльності цього підрозділу [7]. Виходячи з цього, випускники-фахівці з ЛННС за розвитком фізичних якостей, професійно-прикладних умінь і навичок не відрізняються від фахівців інженерних частин або інших родів військ. Така ситуація не відповідає об'єктивним закономірностям організаційно-методичного і змістово-нормативного забезпечення професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців з ЛННС, а отже потребує подальшого дослідження.

Мета дослідження – вивчити динаміку фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ЛННС упродовж навчання у ВВНЗ.

Методи дослідження. Дослідження здійснювали на теоретико-емпіричному рівні з використанням таких методів: аналізу, узагальнення і систематизації наукової, науково-методичної літератури; педагогічного тестування; констатуючого педагогічного експерименту; математико-статистичних методів обробки емпіричних даних.

Робота виконується у відповідності до плану науково-дослідної роботи Військово-інженерного інституту на 2005-2010 рр., проблемної науково-дослідної лабораторії Кам'янець-Подільського державного університету на 2002-2006 рр.

Фізична підготовка фахівців з ЛННС підпорядковується певній моделі випускника і здійснюється за двома напрямами: базовим і прикладним (рис. 1).

Базова фізична підготовленість визначається за допомогою батареї тестів НФП-97 [9]. Разом з тим, вибір із загального обсягу таких тестів, що найбільшою мірою відповідають завданням фізичного виховання майбутніх фахівців з ЛННС чітко не регламентований, оскільки до сьогодні відсутня загальна концепція їх базової фізичної підготовленості. Це, в свою чергу, призводить до довільного (переважно) вибору тестових завдань для оцінки фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ЛННС. Так, аналіз практичної діяльності ВВНЗ, що готує таких фахівців свідчить, що оцінка базової фізичної підготовленості здійснюється з використанням тестів, наведених у таблиці 1.

Аналіз якісних характеристик зазначених тестів свідчить, що вони дозволяють оцінити: динамічну силову витривалість (тести 1, 2, 5); швидкісну витривалість в бігу (тести 3,7); статичну силову витривалість (тест 4); комплексний прояв спритності (тести 6, 7); загальну витривалість (тести 8, 10). Іншими словами, наведена батарея тестів відображає рівень розвитку загальної, спеціальної витривалості (швидкісної, динамічної силової, статичної силової) та спритності.

Водночас, урахування змістової сутності поняття "базова фізична підготовленість", наведені тестові завдання не відображають інші основні фізичні якості курсантів, а саме: гнучкість, різноманітні прояви спритності, абсолютну силу, швидкісно-силові здібності. При цьому, більшість тестів наведеної батареї характеризують однакові фізичні можливості. Зокрема, тести "1", "2", "5" характеризують розвиток динамічної силової витривалості, причому усі, – м'язів верхніх кінцівок; тести "3", "7" – швидкісної витривалості в бігу (різниця між ними полягає тільки в часі виконання вправи, а отже вони дозволяють говорити про лише часткове відображення різних механізмів енергозабезпечення, задіяних у роботі). Загальна витривалість визначається за результатами бігу на двох дистанціях, але під час їх подолання в організмі розгортаються схожі фізіологічні процеси [11]. Щодо спритності, то тест "човниковий біг 10x10м" фактично дублює комплексну вправу на спритність, оскільки в обох випадках присутній біг з максимальною швидкістю та наступною зміною напрямку руху; також час виконання обох вправ суттєво не відрізняється (таблиця 2).

Аналіз комплексу тестів, що використовується для оцінки прикладної фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ЛННС свідчить, що він дозволяє оцінити розвиток динамічної (тести 1, 2, 5), статичної (тест 4) силової, швидкісної (тести 3,7) та загальної витривалості в бігу (тести 8,10), а також комплексний прояв спритності (тест 6) та у циклічних локомоціях (тест 9). Отримані дані вказують, що зазначений комплекс, по-перше, дозволяє оцінити не всі професійно-важливі кондиційні можливості; по-друге, представлені в комплексі тести дублюють один одного практично в усіх сторонах моторики, що вивчаються; по-третє, тести, пов'язані із спритністю, характеризують не всі основні її прояви в майбутніх фахівців з ЛННС.

Що стосується виконання тестових завдань майбутніми фахівцями з ЛННС, то в цьому випадку отримано такі результати (табл. 2). Так, з кожним наступним роком навчання зменшується кількість незадовільних оцінок практично в усіх тестах, за винятком бігу 100м (15,2% – 1 курс, 15,8% – 3 курс) та човникового бігу 10х10м (1 курс – 9,7%, 3 курс і старше – 9,8%). Найбільшими темпами результати зростають у підтягуванні на перекладині (за рахунок високих оцінок), утриманні кута в упорі (за рахунок високих і добрих оцінок) та комплексній вправі на спритність (за рахунок збільшення оцінок високих, добрих і задовільних оцінок); в інших тестах такі зміни значно менші.

Висновки:

1. Встановлено, що фізична підготовка курсантів ВВНЗ з ЛННС повинна здійснюватись за двома напрямами: базовим і професійно-прикладним. Разом з тим, практично відсутні дослідження, спрямовані на обґрунтування структури професійно-прикладної фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ЛННС, методик і технологій її вдосконалення в процесі навчання, а також нормативного забезпечення цього процесу.

2. Тести, що сьогодні використовуються для оцінки фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ЛННС, по-перше, дозволяють вивчити, переважно, її базовий компонент, але навіть в цьому випадку, – не всі основні фізичні можливості; по-друге, тести дублюють один одного; по-третє, далеко не повністю дозволяють оцінити професійно-прикладну фізичну підготовленість цього контингенту майбутніх фахівців.

3. Динаміка незадовільних оцінок курсантів у тестових завданнях свідчить, що реалізація традиційних методик фізичної підготовки, що застосовуються на сучасному етапі підготовки майбутніх фахівців з ЛННС, призводить до значного зростання тільки динамічної, статичної силової витривалості та комплексного прояву спритності. При цьому, впродовж навчання практично незмінною залишається аеробна витривалість і спритність в човниковому бігу 10x10м та суттєво зменшується рівень прояву анаеробної витривалості.

Loading...

 
 

Цікаве