WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Роль уроку з футболу в оптимізації рухової активності та розвитку фізичних якостей у першокласників - Реферат

Роль уроку з футболу в оптимізації рухової активності та розвитку фізичних якостей у першокласників - Реферат

Реферат на тему:

Роль уроку з футболу в оптимізації рухової активності та розвитку фізичних якостей у першокласників

Сучасний етап науково-технічного прогресу характеризується значним дисбалансом між постійно зростаючим об'ємом психо-емоційного навантаження і різким зниженням добової рухової активності людей різного віку [9]. Ця проблема особливо актуально постає для дітей, які починають навчання в школі з 6-ти річного віку. Перехід із дитячого садка в школу, зміна способу життя, збільшення статичного компоненту в режимі дня для таких дітей супроводжується зростанням частоти захворюваності, зниженням тонусу м'язів, послабленням розумової та фізичної працездатності, що погіршує їх успішність та знижує рівень соматичного здоров'я [11].

Відомо, що оптимальний рівень рухової активності позитивно впливає на цілий комплекс показників, які визначають поняття "фізичне здоров'я" [7, 8]. Рухова активність на різних етапах постнатального онтогенезу має різну фізіологічну "ціну" [1]. Молодший шкільний вік є сенситивним періодом відносно гіпокінезії, яка визнана гентропійним фактором, що негативно впливає у цьому віці на процеси росту та формування координаційних і швидкісних якостей [2].

Дані літератури [3] і результати власних досліджень дозволяють стверджувати, що ефективним засобом підвищення добової рухової активності для школярів 6-ти річного віку є додатковий урок з футболу. Особливо цінним такі заняття є для формування нових, раніше невідомих рухів і фізичних якостей [2].

Дослідження проводились у загальноосвітніх школах №23 і №25 м. Івано-Франківська серед хлопчиків (контрольна група –30, експериментальна група - 35). Дослідження здійснювали на початку і в кінці навчального року. Першокласники експериментальної групи мали раз на тиждень додатковий урок фізичної культури з елементами футболу.

При розробці рухового режиму враховували не тільки груповий підбір чи кратність виконання, але й інтенсивність кожної вправи. При цьому в ЕГ близько 50% вправ виконувались при інтенсивності фізичного навантаження, яке викликало збільшення ЧСС до 120-130 уд/хв. Ще 25% вправ виконувались протягом 10-15хв. при ЧСС 140-150 уд/хв. Рухову активність досліджували за допомогою крокоміра [4]. За результатами анкетування обчислювали індекс [4] тижневої рухової активності:

ІРА=, де

SПРА – сума часу, використаного на побутові рухи (хв);

SФОРА – сума часу, використаного на заняття

динамічними вправами (хв);

SТ – сума добового часу за тиждень.

Визначення темпів приросту показників фізичної підготовленості проводили за модифікованою методикою [10]

Тпр (∆)= ; де

Тзр – приріст і-го показника (%);

Рз –результат заключного тестування;

Рв –результат вихідного тестування;

0,5 і 100 – константи.

Для тестування рівня фізичної підготовленості використовували систему тестів Еврофіт.

Представлені форми фізичного виховання та їх загальна тривалість у режимі дня в обох досліджуваних групах показали їх певну відмінність за характером та розподілом у часовому аспекті (табл.1).

У дні з уроком футболу тривалість занять фізичними вправами в ЕГ перевищує показники КГ в середньому на 28,5% (Р<0,05). При цьому спостерігається добовий перерозподіл рухової активності в режимі дня у дітей ЕГ за рахунок зменшення статичного компоненту діяльності в першій половині дня. У КГ рухова активність у першій половині дня знаходиться на рівні 3,66 бала, що пояснюється значним навчальним навантаженням і збільшенням статичного компоненту у добовому бюджеті часу.

Введення в навчальний план для дітей ЕГ третього додаткового уроку з футболу дозволив збільшити моторну щільність уроку з фізичної культури на 32,7%. Це має немаловажне значення з огляду на те, що вища за середній рівень моторна щільністі запезпечує як зростання максимальних функціональних можливостей, так і підвищує економнічність діяльності всього організму, що є важливим критерієм соматичного здоров'я [5].

Загальна рухова активність у дні з уроками фізичного виховання складала в середньому 1 год 48 хв в КГ і 2 год 32 хв в ЕГ. В тижневому циклі тривалість рухової діяльності в ЕГ була в 1,6 раза вищою, ніж в КГ (Р<0,05).

Кількісний аналіз добової рухової активності показав, що число локомоцій у першокласників ЕГ складав в середньому 12692341,12, що в 1,3 рази перевищує відповідний показник в КГ (9234194,30). При співставленні наших даних з даними літератури [5] виявилось, що рівень локомоцій у дітей ЕГ не більший за звичну рухову активність 6-ти річних дітей, які не відвідують школу (12746324,27). Це свідчить про негативний вплив факторів ранньої соціалізації на руховий режим першокласників. Відомо, що у цьому віці рухливі ігри і фізичні вправи є основними засобами, які забезпечують біологічні потреби організму у руховій діяльності [1,5].

Встановлено, що діти КГ схильні витрачати більше часу на перегляд телепередач, що призводить до зменшення у них індексу рухової активності, який був на 4,19 бала нижчим (Р<0,05)порівняно з ЕГ (табл. 2).

З аналізу табличних даних видно, що при однаковому рівні побутової рухової активності у дітей ЕГ в 1,3 рази зростає рухова активність пов'язана із виконанням фізичних вправ і в 1,6 рази підвищуються значення індексу рухової активності (P<0,05). При цьому тижнева рухова активність зростає майже вдвічі за рахунок додаткового самозаохочення дітей ЕГ до рухливих ігор та їх підвищеної зацікавленості до гри у футбол в позаурочний час. Про це також свідчать дані анкетування вчителів і батьків.

Відомо, що між рівнем рухової активності і фізичною підготовленістю існує тісна залежність [6]. В результаті проведеного експерименту встановлено, що вихідний рівень фізичної підготовленості у 12,92% дітей був нижчим від вікових стандартів. Дисгармонійність спостерігалась в 30,5% обстежених дітей. Збільшення рухового компоненту в режимі дня дітей ЕГ сприяє позитивному впливу на динаміку їх фізичної підготовленості.

Аналіз отриманих даних показав, що найбільших результатів діти ЕГ добились у розвитку вибухової сили і швидкісних якостей. Щодо силових якостей, то вони залишаються незмінними.

Висновок. Заняття футболом суттєво розширюють об'єм і якість рухових здібностей, що призводить до зростання рівня рухової активності і фізичної підготовленості 6-ти річних дітей.

Список джерел:

  1. Гуменна О. Оцінка режиму дня дітей молодшого шкільного віку// Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. –Львів: НВФ "Українські технології", 2002. – Т.1, Вип.6. – С.209-212.

  2. Лях В.И. Основные закономерности взаимосвязей показателей, характеризую-щих координационные способности детей и молодежи: попытка анализа в свете концепции Н.А.Бернштейна // Теория и практика физической культуры. – 1996. -№11. –С.20-26.

  3. Кружило Г., Волкова С., Ляхова І. Особливості програми третього оздоровчого уроку фізичної культури // Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. –Львів: НВФ "Українські технології", 2003. – Т.2, Вип.7. – С.123-126.

  4. Давиденко Е.В., Масауд Р. Методика фремингемского исследования двигательной активности человека: Рекомендации по использованию. - К.: Олимпийская литература. -1999. - 12 с.

  5. Заєць Л.В., Мицкан Б.М. Порівняльна характеристика фізичної працездатності дітей 6-річного віку різного типу соціалізації //Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Рівне:РВЦ Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч.1. - С.163-166.

  6. Драчук А., Галайдюк М., Дуб І., Зацерковна Л. Рухова активність студентської молоді // Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. –Львів: НВФ "Українські технології", 2003. – Т.2, Вип.7,. – С.184-186.

  7. Магльований А., Дуліба О. Системне уявлення про здоров'я людини //Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Рівне:РВЦ Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч.1. - С.192-196.

  8. Абрамов В., Борисов Ю. Рухова активність і здоров'я оцінка рівня здоров'я дітей шкільного віку//Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Рівне:РВЦ Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч.1. - С.122-126.

  9. Куц О., Романенко В., Пильненький В. Вплив різних режимів рухової активності на стан здоров'я студентів ВНЗ гуманітарного профілю//Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. Рівне:РВЦ Міжнародного університету "РЕГІ" імені академіка Степана Дем'янчука, 2003. – Ч.1. - С.318-323.

  10. Гумен В. Адаптація шейпінг-технологій до потреб фізичного виховання студенток вищих навчальних закладів // Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. –Львів: НВФ "Українські технології", 2003. – Вип.7,Т.2. – С.303-306.

Таблиця 1 Тривалість організованих форм фізичного виховання в режимі дня (хв)

Форми фізичного виховання

Групи дослідження

КГ

ЕГ

Ранкова гімнастика

10

10

Рухлива хвилинка

6

6

Рухливі ігри

15

35

Спеціальні вправи

30

45

Позашкільні ігри

10

30

Музикально-ритмічні паузи

15

15

Всього

86

141

Таблиця 2 Вплив занять футболом на величину добового бюджету часу, затраченого на рухову активність (%)

Група

К-сть дітей

М

Smх

Р

побутова рухова активність

КГ

30

20,3

0,87

>0,05

ЕГ

35

20,2

0,72

рухова активність пов'язана з виконанням фізичних вправ

КГ

30

15,6

0,63

<0,02

ЕГ

35

22,3

1,02

загальна рухова активність (в балах)

Рівні

фізичної активності

базовий

сидячий

низький

середній

високий

КГ

9,1

2.5

9,6

0,4

2,1

ЕГ

10,2

1,7

9,2

0,9

2,8

ваговий коефіцієнт

1,0

1,1

1,5

2,4

5,0

індекс рухової активності (%)

КГ

8,9

3,66

12,79

0,92

11,04

ЕГ

9,1

2,12

14,76

1,54

12,23

Loading...

 
 

Цікаве