WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичні ресурси Iвано-Франківської області - Курсова робота

Туристичні ресурси Iвано-Франківської області - Курсова робота

Природний та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини. Для області характерне екстенсивне природокористування, безвідповідальне ставлення до навколишнього середовища, руйнування довкілля. Забрудненість довкілля, дія забруднюючих джерел, що погіршують здоров'я населення, показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах-забруднювачах, вживання більш рішучих заходів щодо припинення їх діяльності[29;321].

Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в області. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС — близько 85% в області. Зовнішні чинники також мають негативний вплив, оскільки через область переносяться повітряні маси із заходу з досить високим ступенем забруднення, винищуючи карпатські ліси, погіршуючи таким чином рекреаційний потенціал області.

Лісовідновлення і роботи по догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом в області. Очищення власних забруднених стічних вод у природні поверхневі об'єкти недостатнє, хоча велика частка технічних вод є оборотними. У Калуші ситуація з хімічним забрудненням міста поволі поліпшується, що, на жаль, обумовлене не збільшенням ступеня очищення викидів, а тимчасовим зниженням обсягів випуску готової продукції. Головними забруднювачами є міста Бурштин, Івано-Франківськ, Калуш.

До того ж варто відзначити, що викиди негативно позначаються також і на історико-культурних пам'ятках поступово руйнуючи їх.

Все вищезазначене потребує вживання заходів спрямованих на покращення ситуації

Перспективи розвитку туризму. Туристичні послуги в Івано-Франківській області надають 73 туристичні підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки" забезпечують готелі ""Аускопрут" та „Україна" в м. Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м. Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м. Косові, профілакторій "Яремча" в м. Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с. Новий Мізунь.

Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських конях. За перше півріччя 2005 р. Івано-Франківську область відвідало на 35% більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок внутрішніх, українських туристів, у порівнянні з минулим роком їх прибуло в область на 44% більше.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна" - „якість послуг", гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина.

В області розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:

- побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку;

- побудова туркомплексу "Скелі Довбуша" в с. Бубнище Долинського району;

- реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності;

- відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком;

- побудова автодороги Верховина-Шибене з утворенням пункту переходу на кордоні з Румунією;

- проект „Карпатський трамвай" (використання лісорозробних вузькоколійних доріг для туристичних цілей).

Ще у 2002 р. було прийнято програму розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2002 - 2010 рр. У завданнях програми зазначаються такі головні пункти:

1. Удосконалення системи державного регулювання туризму.

2. Розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури.

3. Використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму.

4. Кадрове та науково-методичне забезпечення туристичної галузі.

5. Удосконалення рекламно-інформаційної діяльності у туристичній галузі.

6. Нормативно-правове забезпечення реалізації програми.

7. Розвиток сільського зеленого туризму.

8. Розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів.

9. Безпека туристів.

Вигідне транспортне положення Івано-Франківська, зручні автошляхи, що сполучають його з іншими обласними центрами, близькість до найвищої частини українських Карпат – Чорногори розширює можливості по залученню туристів і відпочиваючих в дану область[18;198].

Багатий історико-культурний потенціал безумовно буде цікавий як жителям України, так і іноземцям. Особливу увагу слід звернути на нащадків переселенців з Прикарпаття в країни Західної Європи та Америки. Унікальними є етнографічні особливості Гуцульщини, передумовою розвитку міграції і туризму трудових ресурсів, оскільки обидва райони є сільськими, в яких зосередженні значні трудові ресурси.

Зростання кількості туристичних підприємств свідчить про позитивні зрушення у розвитку туризму у регіоні протягом останніх років. Київські туристичні підприємства активно реалізують тури на Івано-Франківщину, зокрема в Косівському та Коломийському районах. Серед таких підприємств у першу чергу потрібно назвати: "Галопом по Європах", "УКРФЕРРІ ТУР", "Авант", "Автотакс – 2002" та "Либідь – Київ".

Так, за офіційними даними за перше півріччя 2005 р. Івано-Франківщину відвідало близько 86 тис. туристів обсяг наданих послуг яким становить понад 25 млн. грн. Варто відзначити, що за кількістю туристів у 2005 р. Івано-Франківщина впевнено перегнала такий відвідуваний регіон як Львівщина. Проте, зазначена цифра характеризує лише офіційно зареєстрованих туристів.

Скільки туристів їде власними автомобілями чи пасажирським транспортом і відпочиває в незареєстрованих садибах приватного сектора, не відомо. Адже ніхто не підраховував їх і не готував звітів. Проте й такі "нелегальні" відпочивальники є позитивним явищем, позаяк вони теж залишають гроші, які сприяють розвитку відпочинкової інфраструктури.

Стосовно останньої, то тут непочатий край роботи. Прикарпаття потребує ремонту доріг, будівництва дешевих закладів харчування та готелів.

Популярності Прикарпаттю додають щорічні сходження Президента України на Говерлу, діяльність гірськолижного курорту "Буковель", можливість змагання на байдарках на річках Прут і Черемош, дельтапланеризм.

Недоліком сфери послуг є те, що власники закладів, які спеціалізуються на обслуговуванні туристів, зорієнтовані на багатого споживача. А ті, чий рівень достатку дорівнює середньому, задовольняються так званим "зеленим туризмом".

Для іноземців, які впродовж останніх років активно відвідують Прикарпаття, співвідношення ціна-сервіс є прийнятним для їхнього гаманця. Порівняно з 2003 р., кількість закордонних туристів, які побували в Івано-Франківській області, зросла на 90%, і в першому півріччі цього року їх було вже 3603 особи. Відпочивати у Карпатах їдуть здебільшого поляки, росіяни, німці, австрійці, словаки.

Для подальшого розвитку туризму та перетворення Івано-Франківська на значний туристичний регіон необхідно виконати ряд умов (завдань):

  • розвинути матеріальну базу через залучення бюджетних коштів передбачених державною і регіональною програмами розвитку туризму, розробка інвестиційних проектів з залученням українського та іноземного капіталу. Рівень сервісу одне з головних завдань у цьому напрямку. Треба забезпечити місця відпочинку надійним телефонним, електронним зв'язком, телебаченням, радіо та іншими засобами комунікації;

  • розвинути і покращити туристичну інфраструктуру;

  • розвивати і розширювати сільський, зелений, екотуризм спиратися на заохочення приватної власності;

  • широке висвітлення туристичних особливостей регіону через рекламно-інформаційну діяльність;

  • відродити туристичні дитячі табори та кемпінги, мотелі для сімейного відпочинку. Розробка індивідуальних туристичних заходів;

  • збереження та реставрація пам'яток історії;

  • розширення і покрашення дорожної мережі, яка б забезпечила надійний зв'язок з санаторно-лікувальними, туристичними та оздоровчими закладами, об'єктами сфери обслуговування, розгалужена транспортна мережа сприятиме розширенню рекреаційно-туристичної сфери в регіоні.

Loading...

 
 

Цікаве