WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туризм у Польщі - Реферат

Туризм у Польщі - Реферат

Таблиця 2

Кількість населення Польщі по воєводствах за 2000 р. [13. С. 43]

Воєводства

Тис. осіб

%

Місце

Група

Мазовецьке

Сілезьке

5 072,3

4 847,6

13,1

12,5

1

2

ІІІ

Великопольське

Малопольське

Нижньосілезьке

Лодзьке

3 360,9

3 233,8

2 972,7

2 643,4

8,7

8,4

7,7

6,8

3

4

5

6

ІІ

Люблінське

Поморське

Підкарпатське

Куявсько-Поморське

Західнопоморське

Вармінсько-Мазурське

Свєнтокшиське

Підляське

Опольське

Любуське

2 232,1

2 198,3

2 128,6

2 099,7

1 733,8

1 468,3

1 322,9

1 221,1

1 084,7

1 024,0

5,8

5,7

5,5

5,4

4,5

3,8

3,4

3,2

2,8

2,7

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

І

Усього

38 644,2

100

-

-

Просторово туризм залежить від можливостей ночівлі (табл. 3). Найбільше забезпечені спальними місцями північні приморські райони, на які припадає 34% всієї кількості. Ці райони належать до групи ІІІ (13,4–19,6%). Проміжна група ІІ (7,2–13,4 %) охоплює Малопольське, Нижньосілезьке та Вармінсько-Мазурське воєводства, що нале-жать до знаменитх польських районів туризму – Судет та Поозер'я. Сюди увійшла й "мекка" для туристів, колишня столиця – м. Краків. Решта 11 воєводств мають найменше

місць для ночівлі – це група І (1,0–7,2%). Точніше забезпеченість теренів ліжко-місцями відображають питомі показники. У табл. 4 відображено співвідношення ліжко-місць до площі воєводств.

Таблиця 3

Нічліжні місця для туристів по воєводствах РП в 2000 р. [13. С. 46]

Воєводства

Ліжко-місць

%

Місце

Група

Західнопоморське

Поморське

130 389

97 414

19,5

14,6

1

2

ІІІ

Малопольське

Нижньосілезьке

Вармінсько-Мазурське

66 602

54 315

48 943

10,0

8,1

7,3

3

4

5

ІІ

Великопольське

Сілезьке

Мазовецьке

Куявсько-Поморське

Люблінське

Лодзьке

Підкарпатське

Любуське

Підляське

Свєнтокшиське

Опольське

42 708

42 568

32 994

29 960

24 312

23 705

22 269

21 113

16 107

9 842

6 391

6,4

6,4

4,5

4,5

3,7

3,6

3,3

3,2

2,4

1,5

1,0

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

І

Усього

669 632

100

-

-

Таблиця 4

Нічліжні місця для туристів РП у 2000 р. на 10 км2 [13. С. 42, 46]

Воєводства

Ліжок на 10 кв.км

Місце

Група

Західнопоморське

Поморське

Малопольське

57

53

44

1

2

3

ІІІ

Сілезьке

Нижньосілезьке

35

27

4

5

ІІ

Вармінсько-Мазурське

Куявсько-Поморське

Любуське

Великопольське

Лодзьке

Підкарпатське

Люблінське

Мазовецьке

Свєнтокшиське

Підляське

Опольське

20

17

15

14

13

12

10

9

8

8

7

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

І

Усього

21

-

-

Як бачимо, стосовно площі найліпше забезпечені ліжко-місцями для туристів Західнопоморське, Поморське та Малопольське воєводства (група ІІІ), середньо – Сілезьке та Нижньосілезьке (група ІІ), найгірше – решта 11 воєводств (група І).

Нерівномірніше розміщення місця для ночівлі туристів у РП щодо населення (табл. 5).

Таблиця 5

Нічліжні місця для туристів РП на 10 тис. осіб у 2000 р. [13. С. 43, 46]

Воєводства

Ліжок на 10 тис. осіб

Місце

Група

Західнопоморське

752

1

V

Поморське

433

2

IV

Вармінсько-Мазурське

333

3

ІІІ

Люблінське

Малопольське

Понад 206

До 206

4

5

ІІ

Нижньосілезьке

Куявсько-Поморське

Підкарпатське

Великопольське

Люблінське

Підкарпатське

Лодзьке

Сілезьке

Свєнтокшиське

Мазовецьке

Опольське

183

143

132

127

109

105

90

88

74

65

59

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

І

Усього

173

-

-

Як видно з табл. 5, через нерівномірність питомого показника по воєводствах тут виділяємо аж п'ять груп: 59–143 (група І), 183–206 (група ІІ), 333 (група ІІІ), 443 (група ІV) і 752 ліжко-місць на 10 тис. мешканців (група V). Отже, найліпше забезпечені нічліжними місцями стосовно жителів Західнопоморський, Поморський і Вармінсько-Мазурський туркомплекси, тобто Прибалтика та Північно-Східне Поозер'я. Водночас є проблема дуже нерівномірного розміщення нічліжних місць для туристів стосовно мешканців. Її треба вирішити шляхом будівництва нових готелів, мотелів, турбаз, туртаборів, кемпінгів тощо.

Отже, у Польщі головні туристичні райони мають чіткий зональний характер. Окрім них, існують туристичні комплекси адмістративно-територіальних регіонів (воєводств, повітів, гмін і населених пунктів).

Надалі дослідницькою проблемою країни є виявлення головних законів територіальної організації туризму та його елементів.

Використана література

  1. Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1975. – 299 с.

  2. Байцар А. Польша: Туристский путеводитель. – Варшава, 1971. – 245 с.

  3. Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. – М.: Мысль, 1972. – 263 с.

  4. Илинич Ю.В. Польша: Экономико-географическая характеристика – М.: Мысль, 1966. – 392 с.

  5. Крачило Н.П. География туризма. – К.: Вища шк., 1987. – 208 с.

  6. Луцишин П., Клімонт Д., Федонюк С. Географія продуктивних сил Польщі. – Луцьк: Вежа, 2000. – 356 с.

  7. Максаковский В.П. Польша: страноведческие очерки.– М.: Просвещение, 1968. – 206 с.

  8. Мальська М.,Худо В. Менеджмент туризму. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 295 с.

  9. Недашковская Н.Ю. Рекреационная система Советских Карпат. – К.: Вища шк., 1983. – 117 с.

  10. Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. – Львів: Світ, 1991. – 247 с.

  11. Туристические районы в Польше // Польский экспорт-импорт. – 1980. – № 12. – С. 15.

  12. Polska Rzeczpospolita Ludowa 1944-1979: mapa przeglandowa 1 : 1000000 / Red. K. Jawecka; red. techn. S. Mikulska; opracowala K. Jawecka. – Warszawa: Panstwowe przedsiebiorstwo wydawnictw Kartograficznych, 1979.

  13. Rocznik statystyczny wojewodztwa Podkarpackiego 2001. – Rzeszow, 2001. – 531 s.

Loading...

 
 

Цікаве