WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: літературна Україна - Реферат

Туристичний маршрут: літературна Україна - Реферат

У Самборі народився відомий вчений ХVІІІ ст., вихованець Києво-Могилянської академії та викладач Московської слов'яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич.

Із самбірських цехових майстрів вийшов відомий український маляр ХVІ ст. Федуско.

Деякий час працював викладачем Самбірської гімназії видатний український вчений, фольклорист і композитор Філарет Михайлович Колесса. Тут у 1904 р. народився композитор, ректор Львівської консерваторії Микола Філаретович Колесса.

Уродженець Самбора – український письменник Андрій Чайковський.

У Самборі провів останні дні свого життя та у 1906 р. похований відомий режисер, актор і перший директор українського театру товариства "Руська Бесіда" у Львові Омелян Бачинський.

Самбір – батьківщина великого українського митця, режисера, актора, теоретика театру, драматурга і публіциста, перекладача, народного артиста республіки з 1925 р. Леся Курбаса (Олександр-Зенон Степанович). Лесь Курбас народився у 1887 р. у сім'ї українських акторів С. і В. Яновичів. Заснував трупу "Тернопільські театральні вечори" (1915-1916 рр.), молодий театр у Києві (1916-1919 рр.), Київський театр "Кийдрамте" (1920-1921 рр.), театр "Березіль" (1922 р., з 1935 р. – Харківський український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка), художнім керівником якого був до 1933 р. Репресований у 1933 р., реабілітований у 1957 р.

У Самборі створено художньо-меморіальний музей Л. Курбаса.

с. Івана Франка ( Дрогобицького району Львівської області)

Село до 1953 р. називалося Нагуєвичі. Тут у 1856 р. народився видатний український поет, письменник, громадський діяч Іван Якович Франко.

Багато творів письменника народилося на матеріалах і фактах історії рідного села. До них належать повісті "Великий шум" і "Гутак", драма "Украдене щастя", оповідання – "У кузні", "Лесишина челядь", "Грицева шкільна наука" та ін. На батьківщині І. Франка створено історико-культурний заповідник "Нагуєвичі".

с. Криворівня (Верховинського району Івано-Франківської області)

На початку ХХ ст. у Криворівні пожвавлюється громадсько-політичний та культурно-освітній рух, завдяки перебуванню тут І. Франка та інших видатних діячів культури. Майже щоліта з 1900 до 1914 рр. жили у селі І. Франко та український фольклорист і етнограф В. Гнатюк.

Тут І. Франко написав поему "Терен у нозі", автобіографічне оповідання "Як Юра Шикманюк брив Черемош". Тут зупинялися поети та письменники Леся Українка, М. Коцюбинський, Ю. Федькович, В. Стефаник, Ольга Кобилянська, Наталя Кобринська, Марко Черемшина, Осип Маковей, Антон Крушельницький, художники Іван Труш, Іван Северин, історики М. Драгоманов, І. Крип'якевич.

Відвідав Криворівню у 1912 р. поет О. Олесь (О. І. Кандиба), який присвятив гуцулам книгу віршів "На зелених горах" і драматичну поему "Ніч на полонині".

У 1906-1912 рр. у Криворівні жив Гнат Хоткевич – український письменник, артист, мистецтвознавець. Перебуваючи у селі, він написав повість "Кам'яна душа", історичну повість "Довбуш", п'єси "Довбуш", "Гуцульській рік", "Непросте", "Практикований жовнір".

У творах, що увійшли до збірок "Гуцульські оповідання", "Гірські акварелі", письменник відобразив величну красу карпатської природи, життя, боротьбу, заповітні мрії гуцулів.

На запрошення Хоткевича у 1909 р., під час гастрольної поїздки за кордон, Криворівню відвідали видатні діячі російського театру К. Станіславський, В. Немирович-Данченко, Л. Суляржицький. У різні часи в селі проводили етнографічні дослідження, записували гуцульський фольклор польські письменники та етнографи Ю. Коженьовський, С. Вітвицький, Станіслав Вінценз; український фольклорист М. Бучинський; економіст-статистик, етнограф і публіцист В. Навроцький; музикознавець і етнограф К. Квітка; педагог і етнограф В. Шухевич; етнограф, археолог і антрополог Ф. Вовк.

Під враженням від перебування у Криворівні М. Стельмах написав повість "Над Черемошем", Л. Забашта – ряд віршів та нарисів, А. Малишко – поему "Франко в Криворівні", Д. Павличко – вірш "Франкова криниця".

У Криворівні у 1953 р. відкрито літературно-меморіальний музей І. Франка.

Талановиті народні умільці продовжують і збагачують традиції кращих майстрів минулого. У селі розвивається народне мистецтво, художнє ткацтво, писанкарство, вишивка, різьба по дереву та металу.

м. Косів (Івано-Франківської області)

Уродженець міста – відомий український письменник, публіцист і громадський діяч Михайло Іванович Павлик. У Косові створено народний літературно-меморіальний музей М. Павлика.

Імена багатьох діячів української культури пов'язані з Косовим. Неодноразово, починаючи з 1886 р., відвідував Косів Іван Франко. Проїздом були в ньому Леся Українка (1901 р.), М. Коцюбинський (1911 р.), бували тут Гнат Хоткевич, В. Гнатюк, Марко Черемшина, Н. Кобринська. У 1959 р. Косів відвідав М. Рильський, який згадав місто в своїх "Карпатських октавах". У Косові над романом "Опришки" працював В. Гжицький. Місто давало натхнення таким художникам, як І. Труш, О. Кульчицька, А. Манастирський, композиторам М. Колессі та Ф. Колессі, А. Кос-Анатольському.

с. Русів (Снятинського району Івано-Франківської області)

У Русові народився, проживав і творив все своє життя В. Стефаник. Оглядаючи українську прозу, І. Франко в статті "З останніх десятиліть ХІХ ст." (1901 р.) зазначав, що "Василь Стефаник – найбільший талант, який появився у нас від часу Шевченка".

В історію української та світової літератури Василь Семенович Стефаник увійшов як видатний майстер соціально-психологічної новели. В українській літературі ніхто до нього не приділяв стільки уваги темі самітньої старості, трагедії забутої, полишеної на саму себе людини, в якої життя вже позаду, а попереду тільки чекання кінця. Старість у її тісному зв'язку із стосунками батьків і дітей письменник зачіпає мало не в кожній новелі. Серед них: "Діти","Вістуни", "Ангел", "Сама-самісінька", "Осінь" та ін.

В. Стефаник – автор збірок "Синя книжечка" (1899 р.), "Кам'яний хрест" (1900 р.), "Дорога" (1900 р.), "Моє слово" (1905 р.), "Земля" (1926 р.), в яких відтворено тяжку долю галицького селянства.

На місцевому матеріалі В. Стефаник написав "Кленові листки", "Кам'яний хрест", "Злодій", "Новина" та інші новели.

У Русові створено літературно-меморіальний музей письменника, встановлено пам'ятник В. С. Стефанику.

с. Торговиця (Городенківського району Івано-Франківської області)

Село Торговиця – батьківщина українського письменника, громадського діяча Леся Мартовича (Олекса Семенович). Л. Мартович – автор збірок оповідань "Нечитальник" (1900 р.), "Хитрий Панько" (1903 р.), "Стрибожий дарунок" (1905 р.), повістей "Забобон" (1909-1911 рр.), "Село Підойми" (1911 р.), драми "Політична справа" (1911 р.). У селі створено музей письменника.

м. Снятин (Івано-Франківської області)

Уродженець Снятина – художник В. І. Касіян. Нині відкрито музей Касіяна.

Снятин – батьківщина українського композитора і педагога Р. А. Симовича.

У місті побував у липні 1875 р. Марко Кропивницький, "батько українського театру".

У 1903 р. сюди приїздив М. Лисенко.

У 1877-1882 рр. у Снятині жила письменниця Наталя Кобринська.

У місті працював адвокатом у 1912-1927 рр. відомий український письменник, культурно-освітній і громадський діяч Марко Черемшина (літ. псевдонім Семанюка Івана Юрійовича). М. Черемшина – автор збірки новел з життя гуцульської селянської бідноти "Карби" (1901 р.), циклу новел про страждання трудящих селян-гуцулів у роки Першої світової війни "Село вигибає" (1925 р.). Письменник виступав також як перекладач і публіцист.

У 1949 р. в м. Снятині відкрито літературно-меморіальний музей М. Черемшини.

м. Чернівці

У 1945 р. в Чернівцях відкрито літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича – видатного українського письменника та громадського діяча. В історію української літератури він увійшов, за висловом І. Франка, як "буковинський кобзар". Він автор збірки "Поезії" (1862 р.), "Поезії" (1867-1968 рр.), збірника оповідань "Повісті Осипа Федьковича" (1876 р.), драматичних творів (у тому числі трьох редакцій драми "Довбуш", історичної трагедії "Хмельницький"), поем "Довбуш", "Лук'ян Кобилиця", "Дезертир" та ін.

Ю. Федькович писав вірші німецькою мовою, вони видані двома збірниками (1865, 1882 рр.). Йому належать також переклади українською мовою трагедій В. Шекспіра "Гамлет" і "Макбет".

За бажанням, з Чернівців можна здійснити радіальний виїзд у смт Путилу Чернівецької області та відвідати музей-садибу Ю. Федьковича.

У Чернівцях створено музей української письменниці Ольги Кобилянської – авторки знаменитої повісті "Земля". Поблизу Чернівців, у селі Димці, можна відвідати музей-садибу О. Кобилянської.

Хутір Надія (Кіровоградського району Кіровоградської області)

Розташований поблизу села Миколаївки. Тут багато років жив видатний український драматург І. К. Карпенко-Карий (Тобілевич). У цей час ним було написано 11 п`єс. На хуторі бували корифеї українського театру: М. С. Садовський, П. К. Саксаганський, М. К. Садовська-Барілотті та ін.

Використана література

  1. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

  2. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  3. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.3.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  4. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

  5. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

  6. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

  7. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб. наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00

Loading...

 
 

Цікаве