WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: Палацово-паркові ансамблі України Київ – Біла Церква – Умань - Реферат

Туристичний маршрут: Палацово-паркові ансамблі України Київ – Біла Церква – Умань - Реферат

Рослинність в основному складають місцеві породи – дуб, клен, сосна, тополя. Їх доповнюють 600 видів екзотичних дерев і чагарників різноманітної форми.

Домінантою ансамблю є Дитинець, з якого й почалося будівництво парку. Розташований на підвищеній ділянці між Східним і Середнім байраками, він підпорядковує алейно-стежкову та ландшафтні композиції.

9 алей з'єднують ландшафтні сектори: головний вхід, Клини, Велику та Малу галявини, економічний двір, сад "Вали", Діброву. До комплексу Дитинця входили палац, танцювальний павільйон і флігелі для гостей.

Нині збереглися лише їх фундаменти, підвали та деякі цоколі. У 1829 р. на схід від палацу на честь російсько-болгарських зв'язків споруджено композицію "Варна", що замикає Головну алею.

Шрока Головна алея з'єднує Дитинець з головним входом, розташована зліва від нього Нова алея – з павільйоном Ротонда, композицією 079 з"Руїни" та східною системою ставів. На перехресті, Березової, Соснової алей та алеї Кохання встановлено колону Суму.

Система ставів Середньої балки прилягає до Великої Галявини. Тут споруджено Арковий місток, що з'єднує штучний острів з алеєю, який веде до Китайського містка. У західній частині Великої галявини споруджено колонаду "Ехо".

Поряд з Дитинцем знаходяться Клини – природне урочище, що охоплює північно-східну частину парку. Східний край клинів займає ділянка Новопарк.

Західну частину "Олександрії" було упорядковано лише в 1860-х рр. У цей час територія набула мисливського профілю, за балкою будуються мисливський павільйон (не зберігся), звіринець, фазанарій, на старій греблі – водяний млин (не зберігся). У долині річки розміщуються рибні ставки.

Нині західна зона є найменш упорядкованою частиною парку. Тут збереглися фрагменти окремих ландшафтних композицій.

У південно-західній частині парку розташовано господарський сектор (нині – дирекція). До нього входять економічний будинок і контора, оранжерея з теплицями (збудована на старому фундаменті у 1963 р.), розарій та фруктовий сад. Основна споруда – економічний будинок, мурований, двоповерховий у центральній частині, з довгими одноповерховими боковими крилами. Фасад будівлі простий. Центр у традиціях класицизму акцентовано колонним портиком, завершеним трикутним фронтоном, а висока із заломом покрівля нагадує прийоми українського зодчества XVІІІ ст. Упритул до західного крила знаходиться аркадна стіна, збудована для захисту від холодних вітрів.

Парк "Олександрія", як і більшість ландшафтних парків, не було огороджено. Його межі позначено ровом, на якому стоять ворота головного входу.

У кінці ХІХ – початку ХХ ст. парк запустів, а у роки соціальних катаклізмів (1917-1920) було зруйновано ансамбль Дитинця.

У травні 1922 р. парк "Олександрія" отримав статус державного заповідника.

Значних пошкоджень зазнав парк у роки Другої світової війни.

У повоєнні роки проводиться його відбудова. У 1946 р. його передано у відання Академії наук України. Проведено роботи щодо впорядкування території, розроблено проект реставрації ансамблю в два етапи: перший – реставрація архітектурних споруд, що збереглися; другий – остаточне оформлення парку.

Перший етап робіт завершено в 1967 р. Відновлено більшість паркових споруд: головний вхід, Ротонду, колону Суму, Арковий і Китайський містки, колонаду "Ехо". Збудовано нові об'єкти: комплекс джерела "Лев", Круглу альтанку, оранжерею. Продовжуються роботи щодо облаштування парку й нині.

У різні часи "Олександрію" відвідало чимало відомих людей. Про перебування тут І. Г. Державіна, О. С. Пушкіна, декабристів, Т. Г. Шевченка свідчать меморіальні дошки на фасаді адміністративного корпусу.

Нині "Олександрія" – державний дендрологічний парк Національної академії наук України.

м. Умань (Черкаської області)

Дендропарк "Софіївка". Його будівництво розпочато в 1796 р. на замовлення польського магнати С. Щенсни-Потоцького бельгійським інженером Л. Метцелем і садівниками-декораторами Зарембою та Фаре.

Парк розкинувся на мальовничих схилах р. Кам'янки на території площею 150 га в північній частині Умані. Влітку 1800 р. відбулося урочисте відкриття парку, названого "Софіївкою" на честь дружини Потоцького Софії. На той час було створено Великий водоспад із залізним містком, Амстердамський шлюз, Верхній і Нижній ставки, підземну річку Стікс, вирубано Громовий грот, споруджено грот Венери з водоспадом; басейн рибки; джерело Вужі та ін. У 1831 р. парк було перейменовано на Царицин сад.

У 1836-1859 рр. парк перебував у віданні Управління військових поселень. У цей період в його будівництві брали участь російські архітектори І. Макутін (головний архітектор Умані) та академік архітектури А. І. Штакеншнейдер, які надали парку завершеного декоративного вигляду.

У 1859 р. парк перейшов у відання Головного училища садівництва.

У 1889-1890 рр. професор В. В. Шашкевич, який завідував "Софіївкою" створив у північно-східній частині парку на площі близько 2 га Арборетум або Англійський парк.

У 1929 р. парку надано статус державного заповідника.

Великих пошкоджень "Софіївці" завдали гітлерівські окупанти.

Після визволення міста парк було відроджено та передано у відання Академії наук України.

Значний обсяг реставраційних робіт проведено у парку в 1966-1972 рр., 1980 р. та в середині 1990-х рр.

Неповторність декоративного вигляду парку створюється майстерним використанням в його композиціях особливостей рельєфу з виходом гранітів і влаштуванням своєрідних гідротехнічних споруд – штучних ставків, водоспадів, каналів.

На території парку виділено 5 архітектурно-планувальних зон.

Перша зона включає головну алею від входу до павільйону Флори та прилеглі до неї схили.

Головній алеї передує вхідна брама. Головний вхід являє собою дві круглі в плані муровані сторожові вежі, оформлені з обох сторін центральної осі двоколонними портиками та увінчані карнизами з медальйонами. Вежі з'єднано чавунною огорожею різьбленого малюнку, в її центрі між двома гранітними пілонами з декоративними вазами розміщено браму.

Головна алея вигнута в плані, обсаджена кінським каштаном. З неї відкриваються мальовничі краєвиди на кам'янисте русло р. Кам'янки.

Павільйон Флори замикає перспективу головної алеї парку. Споруда цегляна, овальна у плані являє собою композицію з двох напівкруглих відкритих приміщень, об'єднаних двома портиками, увінчаними трикутними фронтонами. В оформленні застосовано тосканський ордер.

Витонченість павільйону підкреслює фриз, декорований ліпним орнаментом.

Друга зона – центральна частина парку навколо Нижнього ставка, на берегах якого влаштовано на різних рівнях оглядові майданчики, тераси, алеї. З них відкриваються краєвиди на дзеркальну поверхню водойми та великий фонтан "Змія", розташований в її центрі.

Третя зона розташована між Нижнім і Верхнім ставками і являє собою замкнутий простір з Єлисейськими полями в центрі, що перетинають покручене русло р. Кам'янки.

Ділянка насичена спорудами малих архітектурних форм. Серед них – Громовий (левовий) грот, грот Венери, Крітський лабіринт, Долина гігантів, каскад "Три сльози", Малий каскад. Всі вони – чудові зразки декоративної паркової архітектури.

Четверта зона включає ділянку Англійського парку з партерним амфітеатром. Англійський парк являє собою ландшафтно вирішений дендрарій, де зібрано велику кількість екзотичних рослин. Партерний амфітеатр розташовано на крутій частині рельєфу, з його терас відкриваються широкі паркові пейзажі.

П'ята зона зберігає природний пейзаж, характерний для Центральної України. Широкі панорами відкриваються навколо Верхнього ставка площею близько 10 га зі штучним островом. На ньому споруджено Рожевий павільйон – цегляний, восьмикутний у плані, двоярусний. Його головний вхід акцентовано двоколонним портиком іонічного ордера.

Павільйон пофарбовано в рожевий колір, деталі та декоративні елементи виділено білим. У зоні знаходиться також оригінальна споруда – Амстердамський шлюз, розміщений за дамбою біля Верхнього ставка. Це дерев'яний канал, яким можна потрапити човном з Мертвого озера до р. Стікс – підземної галереї довжиною 224 м.

Крім того в парку виділено такі зони: Дубинка з Китайською альтанкою; Мала Швейцарія; Грибок і Звіринець.

Парк в основному засаджено місцевими породами дерев: дубом, грабом, ясенем, гостролистим і польовим кленом, липою, явором, дикою грушею, вербою та ін. В окремих композиційно важливих місцях вони доповнюються групами екзотичних дерев і чагарників. Загалом рослинність у парковому ансамблі є фоном для архітектурних споруд і скульптур або огорожею водойм – композиційних домінант парку.

Чотири ставки, що живлять р. Кам'янку, підземну річку Стікс, Великий водоспад, Мертве озеро, каскад Венери, каскад "Три сльози", фонтан "Змія" та ряд інших водних об'єктів, становлять єдину оригінальну за інженерним вирішенням водну систему, що чудово вписується в довкілля.

Для створення архітектурного ансамблю парку широко застосовувався природний камінь. З величезних гранітних брил вагою до 50-60 т складено унікальні декоративні композиції: Долина гігантів, гроти "Локетек", Громовий, "Горішок", Крітський Лабіринт та ін. Парк має численні скульптурні роботи кращих майстрів того часу, зокрема статуї Євріпіда, Аполлона Флорентійського, Венери-купальниці, Паріса, Меркурія, погруддя Аристотеля, Платона, Сократа, Гомера. Завдяки художній довершеності та гармонійному поєднанню в єдиному ансамблі зелених насаджень, рельєфу, водних об'єктів, архітектурних споруд і скульптур "Софіївка" є визначним твором садово-паркового мистецтва романтичного стилю.

Використана література

  1. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

  2. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  3. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.3.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  4. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

  5. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

  6. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

  7. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб. наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00

Loading...

 
 

Цікаве