WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: замки та фортеці України (Львів–Ужгород–Мукачеве–Хуст–Хотин–Кам'янець-Подільський) - Реферат

Туристичний маршрут: замки та фортеці України (Львів–Ужгород–Мукачеве–Хуст–Хотин–Кам'янець-Подільський) - Реферат

м. Хуст (Закарпатської області)

Невелике місто, розташовано біля підніжжя високої гори вулканічного походження, у долині повноводної Тиси, вздовж якої проходив важливий торговий шлях.

Замок, руїни якого видно здаля, будувався у 1090-1191 рр. Тривалий час місто і замок мали велике стратегічне значення у цій частині Закарпаття і, перш за все, в охороні соляних копалень. Проіснував він до 1766 р., коли блискавка вдарила у пороховий погріб і вибухом було знищено частину будівель.

Замок складався з верхнього та нижнього дворів, оточених оборонними стінами, які були укріплені зі сходу баштою, а з півночі та заходу – бастіонами.

На верхньому дворі були приміщення власника та коменданта замку, господарські приміщення, колодязь глибиною 160 м. На нижньому дворі - житло, каземати, замкова церква, в'язниця, резервуари для води. Збереглись і залишки зовнішніх воріт, порохової вежі, бастіонів та оборонних стін по периметру.

У місті зберігся також Єлизаветинський костьол кінця ХІІІ – початку XIV, XV ст.

м. Хотин (Чернівецької області)

Важливий пункт на торговельному u1096 шляху по Дністру. Відомий з Х ст. У Х-ХІІІ ст. входив до складу давньоруської держави Київська Русь, Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства. З XIV ст. і до 1812 р., коли територія відійшла до Росії, входив до Молдавії, Туреччини, Польщі.

Хотинська фортеця є видатною пам'яткою оборонної архітектури ХІІІ-XIV ст. і упродовж тривалого часу відігравала важливу стратегічну роль у захисті території Буковини і водного шляху по Дністру.

Місце для фортеці було обрано на крутих схилах високого правого берега Дністра і перша невелика кам'яна фортеця, побудована у середині ХІІІ ст. за князя Данила Галицького, займала невелику частину нинішнього замку.

У другій половині XIV ст., за молдавського періоду історії Буковини, фортеця перебудовується і пристосовується до застосування вогнепальної зброї. Та найбільші перебудови відбулись у другій половині XV ст., коли замок набуває сучасного вигляду. На 8-10 м підсипається (підвищується) площа під замком, будуються потужні оборонні стіни і башти. Аналіз характерних архітектурних рис і використання орнаментальних мотивів, дають можливість припустити, що в будівництві брали участь майстри з України та Молдавії. Ці роботи були завершені до 1480 р.

Уперше фортеця зазнала серйозної облоги у 1476 р., коли її не змогли взяти війська султана Мухамеда ІІ. Але на початку XVI ст. Молдавія потрапляє у залежність до Туреччини і Хотинська фортеця входить до лінії оборони турків від східних і північних сусідів.

У 1538 р. фортеця була захоплена і зруйнована поляками, а пізніше козаками Дмитра Вишневецького. Турки відновлюють зруйновані стіни, розширюють площу замку, будують нову Надвратну башту. А на початку XVIII ст., враховуючі нові військові вимоги проектують і будують так звану Нову фортецю, оточуючи старий кам'яний замок сімома новими бастіонними укріпленнями. У цей час на стінах замку влаштовуються зубці – мерлони.

Важливою віхою в історії міста й фортеці була Хотинська битва 1621 р., коли польські війська були змушені звернутись по допомогу до українських козаків. За рішенням козацької ради до Дністра була надіслана 40-тисячна козацька армія на чолі з Петром Сагайдачним.

Козаки врятували польську армію, зняли загрозу нападу турків на землі України, але Сагайдачний у цій битві отримав смертельне поранення. До того ж, за Хотинською мирною угодою місто та фортеця залишились за Портою. Біля входу у фортецю встановлено пам'ятник Петру Сагайдачному.

Нині усі об'єкти Хотинської фортеці входять до Національного історико-культурного заповідника.

м. Кам'янець-Подільський (Хмельницької області)

Одне з найдавніших міст Подільської землі з багатою історією. Впродовж багатьох віків він був важливою порубіжною фортецею між різними культурами й світоглядами.

Кам'янець-Подільський, насамперед, відомий як місто-фортеця, середньовічна частина якого розташована на мальовничому скелястому острові, утвореному протягом мільйонів років рікою Смотрич. Тут органічно поєднанні природні особливості території та штучні, збудовані людиною, укріплення. Перша писемна згадка про місто відноситься до 1228 р.

Ансамбль оборонних споруд міста складається з замку та міських укріплень. Перші кам'яні будівлі замку було споруджено у XII-XIII ст.

У XIV-XV та XVI ст. його неодноразово розширювали та перебудовували; остаточно його вигляд склався в середині XVI ст.

По кам'янецьких оборонних спорудах можна простежити еволюцію військового будівництва в Україні на прикладі кращих його зразків. Однією з найдосконаліших середньовічних оборонних систем Східної Європи можна вважати оборонно-гідротехнічні споруди Польської та Руської брам, що були розміщені по обидва боки скелястого перешийка. Їх основними складовими були укріплені кількома вежами в'їзні брами та шлюзи, що перетинали русло річки. У разі нападу ворогів спочатку перекривалися шлюзи Руської, а потім Польської брами, і каньйон повністю затоплювався водою. Цим виключалася можливість штурму острова з двох нижніх доріг. Третя дорога, що проходила через вузький перешийок по замковому мосту, захищалася укріпленнями замку з підйомним Польним мостом, надбрамною вежею Св. Анни на Замковому мосту, а також системою укріплень Міської брами та Вірменського бастіону XVI ст., що розташовувались на зручних для ведення обстрілу терасах.

Крім цих основних укріплень існувала система споруд, що складалася з башт та оборонних мурів, побудованих для захисту окремих ділянок міста. Вони тримали під вогнем протилежний берег каньйону. Це башта Стефана Баторія на північній околиці, з брамою, турецькими бастіонами та оборонним муром. На сході та північному сході ланцюгом розміщувалися башти: Різницька, Слюсарська та Кушнірська, що з'єднувались валами, а на південному заході, на одній з довгих терас вірменських кварталів простяглися високі оборонні мури. До оборони були пристосовані також деякі культові та цивільні споруди міста.

Могутність кам'янецьких укріплень вражала не лише численних мандрівників, але й ворогів. За свою багатовікову історію місто-фортеця було взяте лише тричі: 1393 р. литовським князем Вітовтом, у 1430 р. – поляками, через незгоду серед гарнізону фортеці та 1672 р. турками завдяки чисельній, більш як у 60 разів, військовій перевазі. Нині створено Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець".

с. Скала-Подільська (Борщівського району Тернопільської області)

Поселення відоме з часів Київської Русі. Замок, руїни якого дійшли до нашого часу, перебудовано з замка XIV-XV ст., який свого часу був побудований на місці давньоруського городища.

Розташовувався він на частині високої скелі над долиною Збруча. У плані замок мав витягнуту форму, що було зумовлено рельєфом. З оборонних споруд були побудовані одна башта (порохова) і оборонні стіни. Палац був двоповерховим і розташовувався поперек території замку, поділяючи його подвір'я на парадне та господарське.

Замок неодноразово руйнувався і відновлювався, і остаточно прийшов у занепад у ХІХ ст.

Крім Скали-Подільської оборонні замки на півдні Тернопільської області були у населених пунктах Висічка і Кривче Борщівського, Бучач, Підзамочек, Яблонівка, Золотий потік Бучацького, Сидорів Густинського районів та місті Чортків.

Використана література

  1. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

  2. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  3. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.3.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  4. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

  5. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

  6. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

  7. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб. наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00

Loading...

 
 

Цікаве