WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: По святими місцями України. Київ – Корець – Гоща – Межиріч – Кременець – Почаїв – Володимир-Волинський – Зимне – Крехів – Жовква - Реферат

Туристичний маршрут: По святими місцями України. Київ – Корець – Гоща – Межиріч – Кременець – Почаїв – Володимир-Волинський – Зимне – Крехів – Жовква - Реферат

Після тривалого періоду занепаду у другій половині XIX ст. на пожертви російського імператорського двору в обителі почалися реставраційні роботи, які тривали 30 років. Це дозволило врятувати від загибелі унікальну пам'ятку старовини та повернути Свято-Успенському собору канонічний православний вигляд.

Перша світова війна завдала немало лиха цьому святому місцю.

Під час одного з запеклих боїв у храм влучили три снаряди страшної руйнівної сили. Але небесна покровителька монастиря Пресвята Богородиця явила чудо. Снаряди не розірвалися, залишивши храм неушкодженим. Вони і сьогодні стирчать зі стіни храму, нагадуючи про милість Божу до обителі.

Після приєднання західних земель України до СРСР у 1939 p. монастир було закрито. Під час війни - ненадовго відкрито. Але у 1946 р. чернечу громаду остаточно ліквідували. В монастирських стінах розмістилася тракторна бригада. Безцінна пам'ятка історії та архітектури знов зазнала нищівної руйнації. Відродження Святої Гори відбулося лише тоді, коли до неї повернулися справжні господарі – монахині. В червні 1991 р. в Зимне прибули з Корецького монастиря перші насельниці – монахиня Стефана (Бандура) та інокиня Галина (Тищук). Стараннями сестер, коштами благодійників руїна, що залишилася церкві у спадок від Радянського Союзу, на сьогодні перетворилася на справжній райський куточок Волині.

c. Крехів (Жовківського району Львівської області)

Крехівський Василіанський монастир св. Миколая – відомий та авторитетний релігійний центр України перетворився за останні роки на значний осередок релігійного та пізнавального туризму.

Монастир розташовано за 12 км від м. Жовкви і за 3 км від с. Крехова, серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, в підніжжі гори Побійної. Він являє собою комплекс, до якого входять церква св. Миколая, дзвіниця, корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами.

За народними переказами, монастир заснували монахи Києво-Печерської Лаври Іоїл та Сильвестр. Вони поселились у викутих в скелі, що згодом отримала назву "Скала Іоіла", келіях, і на її вершині збудували каплицю Покрови та поруч каплицю Петра і Павла.

В архітектурному ансамблі монастиря домінує чотириярусна дзвіниця (1759 р.) надбудована над східною вежею та завершена цибулястої форми бароковою банею. Вздовж східної оборонної стіни вимуровано двоповерховий будинок монастиря, який продовжено в 1776 р. добудовою до наріжної південної круглої вежі. У 1902 р. вздовж південно-західного муру за проектом Й. Вишневського збудовано ще один монастирський корпус.

Головна монастирська брама спочатку знаходилась у східному мурі, але в другій половині XVIII ст. її розібрали, а головний вхід перенесли на північну сторону монастиря. Діючу тепер в'їздну браму збудовано в барокових формах у 1776 р. До неї через оборонний рів перекинуто кам'яний міст.

До кінця XVIII ст. відноситься розпланування за східним монастирським муром регулярного саду, яким займався спеціально запрошений зі Львова садівник. У монастирському саду збереглась до нашого часу вікова липова алея. Сад оточено кам'яною стіною, вимурованою в 1795 р.

Весь ансамбль забудови монастиря з садом і чудовими зеленими ландшафтами, серед яких він розташований, можна оглянути тепер з оглядової галереї. Її влаштовано на відбудованій (за гравюрою Д. Онкевича) первісній монастирській брамі з надбрамною церквою.

Крехівський монастир віддавна славився своїми відпустами. Сюди прибували прочани з близьких і далеких земель. У XVII-XVIII ст. Крехів притягував богомольців з-за Дніпра, Дону, Волощини, з далекої Греції та Кріту. Після повернення в 1990 р. до монастиря отців Василіан давні традиції відроджуються. Тепер, як і колись, тисячі віруючих приходять до Крехівського монастиря на літнього Миколая – 20, 21 і 22 травня. Поруч монастиря відновлено ритуальну "Хресну дорогу", що від монастирських стін, з південних уступів гори Побійної прямує на її вершину. Збереглась збудована в 1938 р. (арх. І. Филевич) каплиця "Гріб Господній ", якою завершується "Хресна дорога".

м. Жовква (Львівської області)

Історія Жовкви розпочинається із закладення у 1594 р. замку польським коронним гетьманом Станіславом Жолкевським.

Припускається, що розпланування Жовкви за принципом "ідеальних міст" доби Ренесансу здійснив її архітектор Павло Щасливий. З 1678 р. Жовківський замок став резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського. Це був час найбільшого розквіту міста. У Жовкві діяло 5 церков, 4 костела, синагога.

Красивий архітектурний ансамбль історичної частини міста, збережені пам'ятки Жовкви XVII-XX ст. вражають всіх, хто відвідує місто. На невеликій території історичного центру, що з 1994 р. має статус Державного історико-архітектурного заповідника, сьогодні знаходиться близько 40 унікальних пам'яток архітектури, у тому числі й сакральні.

Парафіяльний костел св. Лаврентія – збудований у 1606-1623 рр. в ренесансному стилі. Новітнім, як для храму латинського обряду, стало хрестово-купольне вирішення його архітектури. Створив храм зодчий Павло Щасливий. Після його смерті будівництво закінчив Амброзій Прихильний. Обидва - італійці за походженням. У костелі зберігаються твори ренесансної скульптури - надгробні пам'ятники родини Жолкевських, виконані в 1623-1636 рр. одним з кращих львівських скульпторів Войцехом Зичливим, та барокові надгробки роду Собєських, виконані гданським скульптором Андрієм ІІІлютером у 1693 р. Костел належить римо-католицькій громаді м. Жовкви.

Церква і монастир Різдва Христового о. Василіан – збудовані протягом XVII-XX ст. Сучасний вигляд церква отримала після перебудови 1901 р. за проектом архітектора Едгара Ковача. Корпуси монастиря збудовано у другій половині XVIII ст., надбрамна дзвінниця – у 1721-1730 рр. З південного боку церкви зберігся білокам'яний, різьблений портал ХVII ст. У 1934-1935 рр. художник Ю.. Буцмалюк виконав настінні розписи церкви. Ймовірно, за його ж проектом зроблені мозаїчне панно на фронтоні церкви, лави, сповідальниці та ін. У церкві покояться мощі священномученика Партенія, на честь якого проводиться щорічне свято в першу неділю після Воздвижения Чесного Хреста. Монастирська церква відкрита для прихожан.

Синагога - збудована у 1692-1700 pp. і була свого часу однією з найбільших і найкрасивіших в Європі. В архітектурі синагоги поєднуються стилеві пізньоренесансні та барокові елементи. Це єдина жовківська будівля, на якій збереглось фігурне завершення фасаду-атик. Три входи у синагогу обрамлено пишними бароковими порталами. Припускається, що у будівництві синагоги міг брати участь Петро Бебер, архітектор польського короля Яна ІІІ. У роки Другої світової війни багато оздоблений інтер'єр синагоги було повністю знищено. Після часткової відбудови до тепер синагога за призначенням не використовувалась.

Ансамбль Домініканського монастиря - формувався впродовж XVII-XVIII ст. Костел збудовано у 1655 р. на взірець одного з неаполітанських храмів коштом Теофілії Собєської. Корпуси монастиря зводились протягом 1754-1792 рр. В архітектурному вирішенні костел зберіг ранньобароковий характер. Стінопис костелувиконано у 1913 р. львівським маляром К. Політинським. У 1995 р. костел пересвячено на церкву Св. Йосафата греко-католицької громади м. Жовкви.

Церква святої Трійці - збудована у 1720 р. Такого типу дерев'яна церква – тридільна, триверха – характерна для наших теренів. Церква має унікальний іконостас роботи місцевих малярів і різьблярів початку XVII ст., який містить біля 50 ікон. У 1970-х рр. церкву було відреставровано. З 1996 р. вона у користуванні греко-католицької громади м. Жовкви.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці - збудована у 1705 р. коштом пароха Йосифа Керницького. Вона дерев'яна, тридільна, одноверха – характерна для українського села XVIII ст. Іконостас церкви виконано у 1708 р. жовківським теслею Кунашем і художником жовківського малярського осередку. В 1994 р. церкву відновлено завдяки старанням отців монастиря Василіан. Львівськими художниками-реставраторами в 1996 р. відреставровано церковний іконостас.

Костел Св. Лазаря. Історія костелу Св. Лазаря починається з 1624 р. Тоді його збудували дерев'яним. У 1735 р. фундацією Якуба Собєського зведено муровані будівлі костелу та шпиталю. В 1861 р. у відновлених будівлях ансамблю відкрито монастир феліціянок, який діяв до Другої світової війни. 3 1994 р. у будівлі колишнього костелу відкрито церкву святого та праведного Лазаря громади Української Автокефальної Православної церкви.

Loading...

 
 

Цікаве