WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Святими місцями України. Манява – Зарваниця – Меджибіж – Умань – Євпаторія – Бахчисарай – Херсонес – Старий Крим – Керч – Київ – Чернігів – Новгород-С - Реферат

Святими місцями України. Манява – Зарваниця – Меджибіж – Умань – Євпаторія – Бахчисарай – Херсонес – Старий Крим – Керч – Київ – Чернігів – Новгород-С - Реферат

Вірменська церква – красива архітектурна споруда, збудована у 1885 р. вірменською общиною міста.

Собор святого Миколи Чудотворця – величний православний храм, закладений 11 липня 1893 р. у пам'ять про звільнення Євпаторії від англо-турецьких військ під час Кримської війни. Храм зведено у візантійському стилі, для якого характерним є підкреслено величезний центральний купол. Одночасно собор може вмістити близько 2000 осіб.

м. Бахчисарай (Автономна Республіка Крим)

Місто Бахчисарай існує вже понад 500 років. Упродовж XVI-XVIII ст. воно було столицею потужного Кримського ханства. Серед багатьох унікальних історико-культурних об'єктів Бахчисарая чимало й пам'яток сакральної архітектури, що є святинями мусульман.

Мала палацова мечеть – збудована в XVI ст., належить до числа найранніших споруд ханського палацового комплексу. Це витягнуте зі сходу на захід приміщення, основна частина якого перекрита куполом, що спирається на барабан – восьмигранний, з арками та парусами. У південній частині влаштовано прикрашену сталактитами вівтарну нішу – міхраб. Купол розписав у XVIII ст. іранський майстер Омер.

Велика ханська мечеть Біюк-хан–Джамі. Згідно надпису, що зберігся над головним входом, мечеть збудовано чи перебудовано з більш ранньої мечеті в 1740 р. за правління хана Селямет-Гірея. Це витягнута з півночі на південь монументальна будівля з високо розташованими вікнами, у простінках між якими – майолікові зелені вставки, куди вписано вислови з Корану. Зовнішній розпис виконано майстром Омером у 1763 р. Дві стрункі десятигранні вежі мінаретів складено з добре витесаних кам'яних плит, скріплених свинцем. П'ять разів на добу муедзини закликали віруючих на молитву з різних кам'яних балкончиків, що оперізували мінарети. Гостроконечні дахи завершуються мусульманським символом "Трьох світів", що як намистинки нанизані на "Світову ось" з місячним серпом догори.

На східній околиці Бахчисарая (колишній Салачик) увагу туристів обов'язково привернуть Мавзолей, першого з ханської династії Гіреїв Хаджи-Гірея, збудований в 1501 р. його сином Менглі-Гіреєм, якого пізніше поховали поряд з батьком, та Зинджирли-медресе – духовна школа, зведена в 1500 р. тим же Менглі-Гіреєм. Над входом висить ланцюг, що дав назву споруді ("зинджир" – ланцюг): кожен, хто входив сюди мав схилити голову перед мудрістю Аллаха.

Успенський монастир.. Точна дата його заснування невідома.

Ймовірно це було в XV ст., коли сусідня фортеця Кирк-Ор (Чуфут-Кале) стає столицею нового державного утворення – Кримського ханства, а тамтешній християнський монастир переноситься на протилежний бік ущелини Майрам-дере. У кінці XV ст. після захоплення Криму турками в 1475 р. Успенський монастир стає резиденцією митрополита, центром православ'я у Криму. Монастир часто згадується в писемних джерелах XVI-XVII ст., але в кінці XVIII – першій половині ХІХ ст. він занепадає. У переддень Кримської війни російський уряд, намагаючись показати глибокі корені християнства в Криму, а відповідно й законність права Росії на володіння півостровом, а також для залучення сюди нового православного населення починає відновлення й реставрацію християнських святинь.

15 серпня 1850 р. у день престольного свята Успіння відбулось урочисте відкриття обителі, під час якого з Бахчисарая було перенесено ікону Успіння Богоматері, подаровану Києво-Печерською лаврою.

У 1921 р. монастир було закрито. Нині збереглась лише невелика частина монастирських будівель – будинок настоятеля біля дороги, залишки фонтану, дві будівлі монастирського готелю, печерні споруди. Біля підніжжя скелі – східці, що ведуть на майданчик верхнього ярусу монастиря, де видно напівзруйновані келії та склепи. Звідси ще вужчі східці ведуть до вирубаної в скелі церкви Успіння Богородиці.

Херсонес /у межах нинішнього Севастополя/ (Автономна Республіка Крим)

Херсонес відіграв надзвичайно важливу роль у поширенні християнства на теренах нинішньої України. Його заснували у V ст. до н. е. греки з Гераклеї Понтійської, розташованої на малоазійському узбережжі Чорного моря. Упродовж майже двох тисячоліть це місто було значним політичним, економічним, культурним і релігійним центром Північного Причорномор'я.

Християнство в Херсонесі з'явилось з перших століть свого існування. Сам апостол Андрій Первозванний, відвідавши Скіфію, побував у Херсонесі. Один з мисів древнього Херсонесу зберіг ім'я Святого Андрія.

У часи іконоборства Херсонес став притулком для багатьох єпископів, ченців і мирян, яких переслідували на батьківщині.

Вигнанці тут, як і в інших місцях Тавриди, сприяли поширенню та зміцненню християнства, а разом з тим й освіченості та культури. Саме тут, у Херсонесі (літописному Корсуні), у 988 р. прийняв хрещення великий київський князь Володимир Святославович. Ця подія відіграла надзвичайно важливу роль у становленні державності Київської Русі, позитивно вплинула на весь подальший хід вітчизняної історії.

У середині ХІХ ст. відомий археолог граф Олексій Уваров відкрив на міській площі Херсонесу кілька давніх храмів. Було знайдено й базиліку, хрещальню, де прийняв хрещення князь Володимир.

У 1848 р. на Херсонську кафедру, куди входив і Крим, було призначено архієпископа Інокентія. Він мріяв влаштувати в Криму щось схоже на святу гору Афон у Греції. Саме завдяки йому на руїнах Херсонесу було відкрито Херсонеський чоловічий монастир. Але він був повністю зруйнований під час Кримської війни. Після закінчення війни Херсонський монастир відновили.

Свято-Володимирський собор – одна з найвидатніших архітектурних споруд Севастополя, що вражає своєю величчю, красою та гармонією. Його закладення відбулося 23 серпня 1861 р. у присутності імператора Олександра ІІ. Собор мав втілювати собою пам'ять про видатну подію – Хрещення Русі. Автором проекту був Д. І. Гримм. Висота храму разом з хрестом перевищила 34 м. Стіни його навіть на рівні другого поверху досягали метрової товщини. Інтер'єр вражав своєю пишністю – колони з цінних порід мармуру, мозаїчна підлога. Розписували храм відомі на той час художники А. Корзухін, Т. Нефор, М. Майков, І. Малишев. Роботами керував О. Чагін – автор проекту Фороської церкви.

На землі Херсонесу поєднались долі Климента Римського, рівноапостольних Кирила та Мефодія, які дали слов'янським народам азбуку та граматику, і святого Володимира-хрестителя. Після свого хрещення князь Володимир узяв до Києва мощі Святителя Климента. Пройшло понад 9 століть, і тепер уже в Херсонес привезли святі мощі Володимира. Часточку їх, що зберігалася у Малій Церкві Зимового палацу, було передано Херсонеському монастирю, Це й закономірно, адже сам Володимирський собор було збудовано на місці, де колись прийняв хрещення правитель Русі. Тому Свято-Володимирський Херсонеський собор – всеправославна святиня, храм-пам'ятник, що увіковічує прийняття християнства князем Володимиром.

У 1924 р. Херсонеський монастир закрили, а Володимирський собор передали музею. Під час Другої світової війни храм отримав значні пошкодження, стіни дали тріщини, майже повністю було знищено внутрішнє убранство. Десятиліття собор перебував в аварійному стані. Питання про його відновлення вирішувалось на найвищому державному рівні. У 1992 р. тут поновились богослужіння.

У 1998 р. розпочалась реставрація собору. У 2002 р. у храмі вперше за останні 77 років відбулась служба Божа.

м. Старий Крим (Кіровського району Автономної Республіки Крим)

Старий Крим має древню історію. Уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське місто Карія, з кінця І тисячоліття – Сурхат, XIII-XV ст. – Солхат (дещо пізніше – Керим) – резиденція намісника золотоординського хана і важливий пункт транзитної торгівлі. Пізніше, після створення Кримського ханства, місто втратило своє значення і стало називатися Ескі Крим (Старий Крим). Коли Крим у 1783 р. увійшов до складу Російської імперії, місто в черговий раз було перейменовано на Левкопіль.

У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури, у тому числі й сакральної.

Мечеть хана Узбека та руїни медресе. Цю велику мечеть – шестистовпну базиліку під двоскатним дахом – було закладено в Солхаті в 1314 р. на честь золотоординського хана Узбека. Її дерев'яне перекриття підтримується зсередини двома білокам'яними аркадами, що поділяють мечеть на три нави. Головний вхід виділено порталом, прикрашеним чудовим різьбленням на камені. Храм добре зберігся до наших днів; лише мінарет, від якого залишилася тільки основа, було нещодавно відбудовано заново. До південного торця мечеті примикала велика будівля медресе – духовного училища. Це була значна за розмірами споруда, з великим внутрішнім двором. Поперечні стіни відокремлювали кімнати для занять, перекриті циліндровим склепінням. Осі квадрату підкреслювалися широкими лоджіями, південний фасад було прикрашено монументальним арочним порталом, поцяткованим різьбленним орнаментом. Від духовного училища залишились лише мальовничі руїни, але за ними все ж таки можна судити про архітектуру цієї будівлі.

Loading...

 
 

Цікаве