WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Святими місцями України. Манява – Зарваниця – Меджибіж – Умань – Євпаторія – Бахчисарай – Херсонес – Старий Крим – Керч – Київ – Чернігів – Новгород-С - Реферат

Святими місцями України. Манява – Зарваниця – Меджибіж – Умань – Євпаторія – Бахчисарай – Херсонес – Старий Крим – Керч – Київ – Чернігів – Новгород-С - Реферат

Чудотворну ікону переховували у себе місцеві мешканці. У 1988 р. вони передали її до храму Пресвятої Трійці. Тільки у 1991 р. капличку почали відновлювати, а джерело очистили. І Зарваниця почала відроджуватися. На честь 2000-ліття Різдва Христового було збудовано цілий комплекс споруд: собор Зарваницької Матері Божої, надбрамну церкву Благовіщення, чотириярусну дзвіницю заввишки 75 м, співоче поле – майданчик на 50 тис. глядачів, а на території монастиря – церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Перед собором встановили архітектурну композицію ікони Матері Божої Зарваницької.

22-23 липня 2000 р. у Зарваниці відбулася перша після відбудови велелюдна проща. У червні 2001 р. перед зарваницькою іконою молився сам Папа Римський Іоан Павло ІІ. Для цього ікону спеціально привозили до Києва.

За два дні перед Великоднем, у Страсну п'ятницю, в Зарваниці дорослі та діти приходять на театралізоване дійство "Хресна дорога". Уже кілька років підряд семінаристи Тернопільської духовної семінарії ім. Йосифа Сліпого разом з молодіжними християнськими організаціями відтворюють на імпровізованій сцені останні години земного життя Ісуса. Після цього дійства бажаючі самі або разом зі священиками, зі свічками в руках піднімаються символічною хресною дорогою, роблячи через кожні кілька метрів невеликі зупинки. Таких зупинок - 14. І кожна символізує якийсь епізод біблійної хресної дороги Ісуса. До речі, пройти символічну хресну дорогу в Зарваниці можна не тільки перед Великоднем, а в будь-який час, коли прибувають прочани і хочуть відбути цей ритуал.

Тепер Зарваниця діє як Всесвітній Марійський відпустовий центр. До неї йдуть прочани з усього світу.

смт Меджибіж (Летичівського району Хмельницької області)

Уперше Меджибіж згадується в писемних джерелах під 1146 р. Селище розташовано на кам'янистому підвищенні, де р. Бужок впадає у Південний Буг.

У давні часи Меджибіж був значним містом, культурним і торговим центром на перетині європейських шляхів. Населення міста складали українці, євреї, поляки, вірмени, греки, німці та ін. З поміж інших громад Меджибожа найпотужнішого була єврейська. Саме тут у першій половині XVIII ст. в ортодоксальному юдаїзмі виник широкий реформаторський рух – хасидизм (від давньоєврейського "хасид" – благочестивий). За короткий проміжок часу хасидизм охопив єврейське населення Поділля, Галичини та Волині, згодом з надзвичайною швидкістю поширився на Бесарабію, Румунію, Угорщину, частину Білорусі та Литви. У другій половині XVIII - першій половині ХІХ ст. хасиди складали майже 50 відсотків тодішнього єврейства.

Засновник хасидизму – Ізраїль Бен Елієзер – увійшов в історію релігії під ім'ям Бешт – скорочення слів Баал Шем Тов: "людина з добрим ім'ям" або "добрий чудотворець". З 1740 р. Бешт обирає Меджибіж u1087 постійним місцем проживання, куди до нього стікались його шанувальники. Навколо віровчителя формується тісний гурток його сподвижників та учнів. Бешт зробив релігію доступнішою для бідних – пом'якшив закони юдаїзму.

Місце поховання Баал Шем Това. Фундатор хасидизму помер 22 травня 1760 р. й похований на єврейському цвинтарі Меджибожа. У 2000 р. кілька активістів ізраїльського хасидизму приїхали до Меджибожа, щоб підготувати інфраструктуру прочанського центру та відреставрувати надгробні пам'ятники старого єврейського кладовища. Вулицю, що веде до кладовища, було перейменовано на честь Баал Шем Това. На ній з'явилося кілька маленьких готелів для хасидів і нова синагога з білої цегли, а над могилою Бешта збудовано охель – маленький прямокутний будиночок для молитв. До місця поховання Бешта щорічно, в час свята Шавуот (свята дарування Творцем Тори єврейському народу на горі Синай) з усього світу з'їжджаються тисячі хасидів. Вони вважають, що тут ближче до Бога. До речі, надгробний пам'ятник поставлено так, що під верхню його плиту, всі, хто побував тут (не лише хасиди), можуть покласти записку з найпотаємнішими бажаннями, мріями та надіями.

м. Умань (Черкаської області)

Незважаючи на страшні політичні та соціальні катаклізми, що мали місце в Україні впродовж ХХ ст., на нашій території збереглося чимало могил хасидських цадиків. Нині вони є місцями масового прочанства хасидів з багатьох країн світу. Щороку Україну відвідує до 30 тис. хасидських прочан. Найчастіше вони відвідують могили Бешта (Меджибіж), Нахмана (Умань) Леві Іцхака (Бердичів), Мордехая Тверського (Житомир), Ієхіля Міхеля (Новоград-Волинський), Ізраїля Дов-Бера (с. Новий Веледник Овруцького району Житомирської області) та ін.

Могила (Цион) Рабі Нахмана у м. Умань є нині одним з найвідоміших місць масового прочанства хасидів. Вільний допуск сюди іноземних прочан було дозволено лише наприкінці 1980-х рр. Нині на це святе для хасидів місце щороку прибуває до 12 тис. людей (у 1989 р. лише 250).

Примітне те, що основна маса відвідує Умань саме у вересні, на святкування єврейського Нового року. Приїжджають не тільки ортодокси, не тільки "помірні", але й далекі від віри люди, що почули про чудодійне місце, обтяжені важкими, не вирішуваними часом проблемами зі здоров'ям, у родині, із законом та ін. Переважна більшість з них – це браславські хасиди з Єрусалима, Нью-Йорка, Парижа, Лондона. Близько 45% прибуваючих - віруючі східного напрямку (сефарди) - вихідці з Ірану, Іраку, Ємену, Марокко. У дуже невеликій кількості євреї "литовського" напрямку та вихідці з Ефіопії. Останніми кількома роками помітно зростає число громадян із СНД: Росія, Молдова, Білорусь, Узбекистан, Киргизстан. Для потреб хасидів-прочан збудовано дев'ятиповерховий готель.

м. Євпаторія (Автономна Республіка Крим)

Євпаторія – одне з найдревніших міст України з багатовіковою історією та строкатим релігійним життям. Тут свого часу жили й будували сакральні та цивільні споруди античні греки, кримські татари, караїми, вірмени, росіяни, українці та багато інших народів.

Мечеть Джума-Джамі (Хан Джамі) – у перекладі означає "п'ятнична мечеть" (у п'ятницю, за переказами, народився пророк Магомет). Закладено її було в 1552 р., через рік після вступу на ханський престол Девлет-Гірея. Новому правителю Криму тодішня столиця Бахчисарай видавалась тісною та вбогою, і вирішив він будувати не абиде, а в Гезлеві (нинішній Євпаторії). Саме це місто видавалось йому новою столицею, другим Стамбулом. Тут і повелів він закласти найбільшу, найвеличнішу та найкрасивішу мечеть на півострові.

Проект мечеті хан замовив стамбульському архітектору Ходжі Синану. Знаменитий Синан, грек за походженням, був освіченою людиною, інженером, математиком, астрономом і видатним зодчим, який подарував світу понад 300 чудових споруд. Ханська мечеть числилась під номером 77 у переліку його творінь. Точна дата звершення будівництва невідома – ймовірно 1564 р. Мечеть Джума-Джамі розташована у східній частині євпаторійської набережної. Пануючи над прилеглою забудовою вона добре проглядається і з моря, і з суходолу.

Композицію храму сформовано за принципом наростання об'ємів. Зразком для цієї та інших мечетей Ходжі Синана міг слугувати знаменитий Софійський собор у Константинополі. Квадрат плану мечеті обрамовано високими рівними стінами, до яких прибудовано з двох сторін підвалини 36-метрових мінаретів. Два яруси рідко посаджених вікон освітлюють двоповерхові бокові галереї, перекриті пласкими куполами по три у ряд. Вінчає композицію одинадцятиметровий у діаметрі купол з шістнадцятьма вікнами, що спираються на сферичні паруси та чотири підпружні стрілчаті арки. Навколо купола ритмічно згруповано ще 12 різновеликих куполів.

Ширина храму майже 21 м, а висота – 27 м. Могутні стіни складено з великих, акуратно оброблених блоків вапняка та черепашника, 59 вікон різної форми надають монументальній споруді особливої своєрідності та легкості. Упродовж століть ханська мечеть неодноразово перебудовувалась і ремонтувалась. Нещодавно її повністю реставровано: капітально відновлено мінарети та галерею головного входу, замінено за збереженими зразками багато архітектурних деталей інтер'єру й екстер'єру.

Монастир дервішів. Текіє – монастир мандрівних мусульманських монахів. Це одна з перших культових споруд турків-османів на Кримському півострові й одна з найстаріших будівельсередньовіччя в Євпаторії. Комплекс споруд XVI-XVIII ст. є унікальною пам'яткою кримсько-татарської архітектури. Текіє (мусульманський монастир) в Євпаторії – єдиний, що зберігся в Криму. Час його побудови й будівничий невідомі. До монастиря примикає мечеть Шукурла-ефенді XVII-XVIII ст. з 27-метровим мінаретом.

Караїмські будинки – зустрічаються у старих караїмських кварталах Євпаторії. В одному з них – так званому будинку Аги Бабовича бували Адам Міцкевич, російський імператор Олександр І та інші відомі особистості. На цій же вулиці (Караїмській) у ХІХ ст. збудовано й Караїмську бібліотеку..

Loading...

 
 

Цікаве