WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: До витоків трипільської культури - Реферат

Туристичний маршрут: До витоків трипільської культури - Реферат

За часів визвольної війни 1648 – 1657 рр. Ржищів був сотенним містечком Канівського полку. Його жителі брали участь у боях з польською шляхтою.

Біля Ржищева загін Максима Кривоноса дав бій шеститисячному війську магната Яреми Вишневецького. Повстанці розібрали переправу на Дніпрі, по якій мали переправлятися польські війська, а потім примусили противника відступати до Чернігова.

Після Андрусівського перемир'я 1667 р. Ржищів залишився під владою шляхетської Польщі. Його населення й далі боролося проти поневолювачів.

Після приєднання 1793 р. Правобережної України до Росії у 1793 р. Ржищів став містечком Київської губернії.

1823 р. тут розквартирувався Полтавський піхотний полк. Його командир полковник В. К. Тізенгаузен був членом Васильківської управи Південного товариства", яку очолювали Сергій Іванович Муравйов-Апостол і Михайло Павлович Бестужев-Рюмін. У 1826 р. Тізенгаузена заарештували і заслали до Сибіру на каторгу.

У першій половині XIX ст. Ржищів зростає як торгове містечко. Цьому сприяло поширення судноплавства на Дніпрі і заснування місцевої пристані.

У пореформений період містечко швидко зростає, розвивається його промисловість. На початку 1870-х рр. тут було 879 дворів і 4926 мешканців, працювали цукровий, винокурний і пивоварний заводи, три цегельні. 1874 р. вступив до ладу чавуноливарний завод Цибульського.

Велику роль в економічному житті й далі відігравала пристань на Дніпрі. Із Ржищева вивозили хліб, цукор, пиво, вино, машини, а доставляли сюди – сіль, ліс, мануфактуру, метал тощо. У містечку чотири рази на рік відбувалися ярмарки.

Під час Першої світової війни населення Ржищева зменшилося до 11 тис.. чоловік.

Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, населення Ржищева активно включилося у всенародну u1073 боротьбу проти німецько-фашистських загарбників.

Ржищівській плацдарм обороняли війська 26-ї армії. Гітлерівці намагалися прорвати лінію оборони й оволодіти переправою на Дніпрі. Підтягнувши великі сили, вони 2 серпня 1941 р. розпочали наступ. Але радянські війська стійко утримували свої позиції. Численні атаки ворога в районі переправи й Ржищева відбивали підрозділи 146-ї стрілецької дивізії. Лише після завершення переправи військ за наказом командування у ніч з 20 на 21 серпня 1941 р. частини Червоної Армії, що обороняли Ржищівській плацдарм, передислокувались на лівий берег Дніпра. Під час відходу військ успішно діяв батальйон, укомплектований добровольцями – жителями Ржищева.

21 серпня 1941 р. фашисти захопили Ржищів. Лютий ворог палив селище, грабував і вбивав невинних людей. У серпні – вересні у приміщенні церкви гітлерівці замордували понад 1500 чоловік. Дошкульні удари ворогові в районі Ржищева – Кагарлика завдавали й партизанські загони імені Щорса та імені Чапаєва. Народні месники загону імені Чапаєва напали на Ржищівську переправу, знищили ворожих офіцерів і солдатів, захопили штабні документи. Восени 1943 р. підпільники й партизани подали велику допомогу військам у форсуванні Дніпра та захопленні Букринського плацдарму.

20 вересня 1943 р. війська Першого Українського фронту з боями вийшли до Дніпра в районі Ржищева. Переправившись через Дніпро, вони захопили біля села Великого Букрина плацдарм.

Бої в районі Ржищева точилися кілька місяців. 7 січня 1944 р. частини 206-ї стрілецької дивізії 27-ї армії штурмом оволоділи Ржищевом.

c. Балико-Щучинка (Кагарлицького району Київської області)

Розташоване на правому березі Дніпра, за 37 км від районного центру Кагарлика.

Населений пункт Балико засновано наприкінці XVI ст. На початку XVIII ст. поруч з Балико виникло село Чучинка. Назва його походила від найменування невеличкої річки Чучинки, що протікає через село. Згодом Чучинку почали називати Щучинкою, а в 1921 р. села Балико та Щучинка об'єдналися в одне - Балико-Щучинку.

Балико-Щучинка входить до туристичного маршруту тому, що біля села виявлено поселення трипільської культури, кургани скіфського часу. Тут також досліджувалися поселення й городище часів Київської Русі та розкопано давньоруські й кочівницькі кургани.

З історичної точки зору обраний для дослідження район має багате та цікаве минуле, яке налічує понад п'ять тисячоліть. На цій території Середнього Подніпров'я археологами, починаючи з В. В. Хвойки, в кінці XIX на початку XX ст. досліджено понад 12 поселень трипільської культури, скіфські, зарубинецькі, ранньослов'янські та давньоруські поселення і городища, пам'ятки козацької доби.

З цим районом пов'язано поширення на Дніпрі найдавніших землеробів, розселення праслов'ян, становлення давньоруської держави.

У радіусі 10-15 км від Ржищева знаходяться ще вісім поселень трипільської культури, два – скіфського часу, три поселення зарубинецької культури; одне - ранньослов'янське, два – давньоруські, одне зарубинецьке та одне середньовічне городища. Частина цих поселень і городищ досліджувалася археологами і широко представлена в музейних експозиціях.

Багата архіологічна спадщина Київської області, а саме Кагарлицького та Обухівського районів, дає значні можливості для створення екскурсій на археологічну тематику, залучення туристів до регіону.

с. Тальянки (Тальнівського району Черкаської області)

Мальовниче село, розташоване в Тальнівському районі з обох боків траси Умань-Черкаси.

Саме тут проводяться розкопки найбільшого у світі поселення епохи неоліту, знайдені залишки трипільської цивілізації привертають увагу провідних археологів, істориків, антропологів, культурологів світу. Давні поселення, що займали площу між селами Тальянки та Легедзино, нараховують 450 га. Це – 270 будівель, в яких могли розміститися 14 тис. мешканців.

Археологи знайшли велику кількість черепків унікального посуду.

Більшість керамічних виробів розписано різноманітними символами та орнаментом. У кожній сім'ї – свої традиції зображення людини та світу: тут і фігурки медведя висотою 5,5 см, собачки – 3,5 см. Важливо, що фігурки використовувались як іграшки для дітей. Частіше всього, майже у кожному розкопаному житлі археологи знаходять жіночі фігурки. Трипільці дуже високо цінували майстерність, а жінка у суспільстві трипільців займала гідне місце, жіночі фігури символізували плодючу Жінку-Матір та Землю-Матір.

с. Майданецьке (Тальнівського району Черкаської області)

В околицях села виявлено Майданецьке поселення (близько 300 га) початку пізнього етапу трипільської культури кінця ІІІ-го тис. до н. е. Тут встановлені залишки 1575 жител, що розташовані в десяти концентричних колах, а населення становило кілька тисяч осіб. Деякі глинобитні будинки (площею близько 500 м.2 і більше) мали не менше двох поверхів, горишні приміщення.

с. Доброводи (Уманського району Черкаської області)

Село розташоване на обох берегах р. Ревухи (притока Ятрані), на автошляху Умань – Черкаси.

На території села виявлено залишки 2 поселень трипільської культури, 2 – доби бронзи та 5 – черняхівської культури. Одне з найбільших для енеолітичної доби розкопане поселення займає територію 250 га. Тут розкопано 1470 будівель.

Використана література

  1. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 1999.- 320с.

  2. Туризм и спортивное ориентирование.- М.: Физкультура и спорт, 1987.- 240с.

  3. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  4. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п'яти томах. Т.3.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

  5. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

  6. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

  7. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

  8. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб. наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00

Loading...

 
 

Цікаве