WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: Український Львів - Реферат

Туристичний маршрут: Український Львів - Реферат

Увечері 3 листопада 1918 року в руках поляків знаходилась Левандівка та військове літовище. Польські аероплани намагались наносити бомбові удари по українським об'єктам, зокрема, станції Підзамче. Авіація використовувалась теж і з розвідницькою метою.

Лінія польсько-українського фронту перетинали найдовшу львівську вулицю Городоцьку в районі Богданівки, Любінську дорогу та передмістя Львова Кульпарків. Через Вулецькі узгір'я (вул. Сахарова) польська оборона проходила через Кадетську школу та сучасною вулицею Гвардійською, а також через вул. Стрийську виходила до центральної частини Львова. Стрийський парк та Стрийське кладовище стало місцем бойових дій. Військова фортеця Цитадель та казарми Франца Фердинандта на Городоцькій знаходилась в українських руках.

Мовою документів:

"Третій день листопада зустрів в тривожному очікуванні. Ще діяла угода про перемир'я, але неможливі до прийняття для українців умови польського ультиматуму не залишали сумніву, що бої відновляться якнайшвидше. Рівно о 8-й годині дня розпочався польський наступ на центр міста. Діяли три ударні групи. Перша рухалась від костелу Єлизавети вниз по Городоцькій, але особливого успіху не досягла. На шляху польських відділів незламною фортецею стала казарма Фердинанда, так що противник зупинився на лінії вул. Бема (Ярослава Мудрого).

Друга група намагалась ударити від школи Марії Магдалини вниз по вул. Коперніка, але зустріла сильний вогонь українців з бастіонів Цитаделі і теж практично залишилась на місці.

Найбільш небезпечним виявився наступ третьої групи, яка з верхньої частини вул. Сапеги (Бандери) наступала на церкву Юра, Єзуїтський город і Сеймовий будинок".

Під вечір 5 листопада до Львова повернулись із Старого Села формація УСС. Під командуванням Г. Коссака було 1500 стрільців. На п'ятий день поляки запропонували 24-годинне припинення вогню. Були підписані умови перемир'я. Однак, не зважаючи на угоду, польська сторона стріляла після підписання угоди, особливо в районі вул. Джерельної та Клепарівської. Польська артилерія розпочала обстріл Цитаделі. В руках українців залишались залізничні станції Личаків та Підзамче.

6 листопада для зміцнення української залоги станції на допомогу прибула сотня УСС. На 6 листопада остаточно сформувалась лінія фронту. Вона поділили Львів на дві частини: на півдні вона йшла вздовж вул. Стрийської, біля кадетської школи, звертала наліво до трамвайних майстерень, далі вздовж вул. Коперніка до духовної семінарії і через Єзуїтський город виходила до дирекції залізниць. Через святоюрські узгір'я фронт продовжувався по вул. Бема, Вольності і Клепарівській. В околицях Замарстинова фронт змінював свої позиції кожного дня, аж поки українська залога Міської Різні не опанувала ситуацію, закріпившись на північ від вул. Жовківської (Б.Хмельницького).

7 листопада поляки повели наступ на станцію Підзамче. Від сторони Головного вокзалу рушив імпровізований панцирний потяг. Однак, перед самим мостом на Замарстинові, українці розкрутили рейки, таким чином польська операція пройшла невдало. Завзяті бої в районі казарми Фердинандта теж не змінили становища українців

Польським відділам вдалося пробитися з духовної семінарії через горище будинку пошти і підпалити праве крило, що виходило на вул. Сикстутську. Українці відступили в ліве крило, а до гасіння пожежі допущено міську пожежну сторожу. Вона виявилась у змові з поляками і допустила їх відділи в будинок ще до кінця пожежі. Так українці втратили пошту, хоча цей успіх нічого не дав противнику. Всі будинки по протилежній вулиці залишились в українських руках.

7 листопада 1918 року в боях прийняла участь українська артилерія. Полякам вдалося зайняти Скнилів. Українського війська там не було, а залога складалася лише з місцевої самооборони.

Мовою документів.

"Не відповідав свому завданню головний комендант старшина Коссак, що зробив цілий ряд тактичних похибок. Нездатне вжиття УССів, невдачі стрілецьких наступів на головний дверець. Всі сили скупчував тільки біля себе, в місті, зміцнював фронтові позиції УССів. Безпорядок у самому штабі і Народному Домі, множились випадки непослуху, нарушення військової дисципліни." ( О.Кузьма Листопадові дні 1918 р. Львів, 1931).

На місце Коссака було покликано енергійного військового, колишнього капітана австрійської армії Гната Стефаніва, який виконував обов'язки коменданта Золочівського округу. І надав найбільшу допомогу Львову свіжим поповненням. 9 листопада Стефанів прибув до Львова і приступив до виконання обов'язків командуючого Начальної Команди Українських військ. Одночасно йому було присвоєно звання полковника УСС. В місті полковник Стефанів наказав встановити барикади між окремими опорними пунктами і зміцнив позиції українців на Замарстинові. Він направив туди штурмову сотню УСС під командуванням хорунжого Мінчанка. Посилено також залоги казарм Яблоновського і Персенківки. Між Начальною Командою у командирами дільниць було встановлено телефонний зв'язок. На час командування полковника Стефанова припадає і найбільш активне використання української артилерії. Сміливим кроком стало здобуття кадетської школи.

12 листопада поляки захопили міську різню. З. Носковський рішився на протиудар. Протягом години 40 стрільців на чолі з Осипом Квасом відбив Різню з польських рук. Під час боїв на Замарстинові відзначився відділ козаків отамана полуда – єдиний підрозділ, який прибув з Великої України на допомогу Львову. Команда Долуда прибула на Підзамче потягом з Великої України у складі 50 людей з кулеметом "Максимом". Затяжні позиційні бої у Львові створювали почуття непевності не лише в новостворених частинах, але і для загартованих у боях УССів партизанська війна в місті була повним запереченням минулого польового досвіду.

13 листопада на засіданні Української Національної Ради прийнято основний закон про державно-правову самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії.

15 листопада Начальна Команда відправила в район Замарстинова експедицію. О 12 годині ранку каральна команда на чолі з отаманом Долудом обшукали багато квартир та будинків (вул. Вузька – вул. Огородницька). Було конфісковано багато зброї під час цієї бойової операції отаман Долуд був поранений. Одночасно відділ українських добровольців зайняв комплекс міської різні. Козацький загін досягнув неймовірних успіхів. Відвагу отамана Долуда ставив, як приклад воякам, полковник Г.Стефанів.

Наступ на казарму Фердинанда на вул. Городоцькій активізувався 14-15 листопада. За спогадами М.Заклинського, казарми розпочали обстрілювати вогнем з гармат та мінометів. Коридори були закидані цеглами. Тоді комендантом був П.Франко. Загинув вістун Василь Баса з під Чижикова. Старі солдати – дядьки лякалися та питали, коли їх відпустять додому. Багато українських полонених та поранених опинилась у лікарні львівської політехніки. У подвір'ї розпочали ховати померлих.

15 листопада отримала завдання захопити кадетську школу залога касарні при вул. Яблоновській і при вул. Св.Петра. Наступ через Стрийський парк та цвинтар підтримала українська артилерія. Проведено дві атаки. На жаль наступ не завершився вдало. Розпочато бойові операції на півночі. Загострювались вуличні бої. 11 листопада обняв команду Підзамча Зенон Носковський

18 листопада виходячи з гуманних міркувань полегшення становища цивільного населення, а також маючи надію дати українській збройній силі відпочинок, український уряд погодився на запропоноване поляками 48-годинне перемир'я.

20 листопада Рада державних секретарів, вислухавши звідомлення команданта полковника Г.Стефанова про військове становище. Стало відомо про те, що українське військо може тримати позицію ще два тижні. Польські умови не можна було прийняти, вони означали би капітуляцію і відмову від будови української держави в Східній Галичині. Поляки були впевнені, що допомога вже надходить.

21 листопада 1918 р. розпочався польський загальний наступ. Головний удар поляків був спрямований на Личаків де наступала група капітана поляків Борути – Спєховича. Північна група поляків під командуванням поручика Сікорського мала зайняти Підзамча й Високий Замок, замкнувши кільце на Личакові. В полі посилених боїв потрапило село Знесіння. На території якого збережено єдине неушкоджене поховання УСС у Львові. В районі міської різні (територія м'ясокомбінату), де українці тримали польський наступ відзначилась Радехівська сотня. Серед відзначених: Долуд, З.Носковський – комендант станції Підзамче.

Loading...

 
 

Цікаве