WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Туристичний маршрут: Український Львів - Реферат

Туристичний маршрут: Український Львів - Реферат

Поховання УСС на Голосках у Львові.

"Кавове чатування"

Кав'ярня " Гасова лампа"

Це одна з нещодавно відкритих кав'ярень Львова. Тяжкі двері ведуть до темної львівської брами, а потім Людина у старовинному у фраці та циліндрі пропонує піднятись нагору... Бармен повідомляє, що гас був винайдений сааме у Львові у 1853 році. Гасовою лампою українські пластуни вказували дорогу січовим стрільцям через польські пости. Адреса: вул. Вірменська,20

Кав'ярня "Мапа".

Під час Визвольних Змагань без мапи Львова неможливо обійтись. А сучасна "Мапа" - це динамічна кав'ярня з добрим вишколом. У кав'ярні – безкоштовний Wi-Fi. Серед пропозицій понад 20 гатунків кави, але всі кавові напої львівські. Адреса: Галицька,14.

Зупинка п'ятнадцята.

Личаківський цвинтар

На 76 полі Личаківського кладовища споруджується Меморіал Визвольних змагань українського народу. Проект підготовлений колективом у складі скульпторів М. Посікіри, Д. Крвавича, архітектора М. Федика та художника І. Гавришкевича.

Меморіал Визвольних Змагань на Личаківському кладовищі.

У верхній частині меморіалу споруджено символічну могилу – пам'ятник воїнам УГА з колоною з бронзовою фігурою Архистратига Михаїла. Поруч знаходиться поховання Дмитра Вітовського, Чучмана та Тисовського – видатних діячів Визвольних змагань. На території Личаківського кладовища проходили бойові дії в ході Листопадового Чину. Серед наймолодших учасників з боку поляків тут загинув Юрій Бічан, учень львівської гімназії, мати якого працювала у медичній службі польських збройних загонів. На місці загибелі встановлено пам'ятний хрест. Тіло хлопця поховано на кладовищі "Польських орлят".

Ретро-фото початку 30-х років ХХ століття.

Польські поховання на Личаківському кладовищі.

Довідковий матеріал.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) — держава, створена в листопаді 1918 року на частині українських земель, що входили до Австро-Угорської імперії. Президент – Євген Петрушевич. Столиця – Львів, Тернопіль, Станіслав.

Прапор ЗУНР

Герб ЗУНР

Карта території ЗУНР

Поштовa маркa ЗУНР — Травень 1919.

Наприкінці вересня 1918 року у Львові було сформовано Український Генеральний Військовий Комісаріат (УГВС), який розпочав роботу з підготовки збройного повстання. У жовтні 1918 р. головою комісаріату було призначено сотника Легіону Українських Січових Стрільців Дмитра Вітовського.

18 жовтня 1918 р. у Львові на зборах всіх українських депутатів австрійського парламенту, українських членів галицького і буковинських сеймів, представників політичних партій Галичини і Буковини, духовенства і студентства було утворено Українську Національну Раду (УНРада) — політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії.

19 жовтня 1918 р. УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Було вирішено виробити демократичну конституцію та обрано президента Української Народної Ради, яким став Євген Петрушевич.

31 жовтня 1918 р. у Львові стало відомо про приїзд до міста Польської ліквідаційної комісії (створена 28 жовтня 1918 р. у Кракові), яка мала перебрати від австрійського намісника владу над Галичиною і включити її до складу Польщі. УНРада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте австрійський намісник Галичини генерал К. Гуйн відповів категоричною відмовою. Тоді на вечірньому засіданні УГВС 31 жовтня 1918 р. було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.

Опис історичного середовища навколо якого відбувається проведення екскурсії "Слідами листопадових боїв".

Адреси розташування збройних об'єднань українських січових стрільців у Львові напередодні Листопадового Чину.

  • Військові казарми на вул. Курковій (М. Лисенка) – 15 полк піхоти.

  • Військові казарми на вул. Яблоновських (Ш. Руставелі) – 15 полк піхоти.

  • Військові казарми на вул. Личаківській – 19 полк піхоти.

  • Військові казарми на вул. Зіблікевича (вул. І. Франка) – допоміжний курінь 41 полку піхоти.

  • Казарми Франца Фердинандта на вул. Городоцькій – 50 вартовий курінь піхоти. На сьогоднішній день це найдавніша діюча військова споруда України. На її території знаходиться меморіальна дошка присвячена Петрові Франку – сину "Великого Каменяра", учаснику Листопадового Зриву.

Основні адреси цивільних установ, які належали українській громаді міста Львова на початку ХХ століття.

  • "Народний Дім" – вул. Театральна.

  • Кам'яниця "Просвіти" - пл. Ринок.

  • Споруда страхового товариства "Дністер" - вул. Руська.

  • Споруди будинків Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка – вул. Винниченка.

  • "Народна гостин ниця" - вул. Костюшка. Тут розміщувався на початку Листопадового Чину Центральний військовий комітет – центр збройного виступу українців Львова.

Державні установи м. Львова – об'єкти бойових дій українських та польських збройних формувань в листопаді 1918 року.

  • Споруда Австрійського Намісництва у Львові. – вул.. Винниченка. Тепер тут розташовано Облвиконком. Хорунжий Сендецький оволодів Намісництвом і заарештував генерала Гуйна.

  • Приміщення комендатури міста Львова – пл.. Соборна. Підрозділ старшини Грицька Труха зайняв військову комендатуру. Приміщення військової комендатури округу – вул.. Валова. Військовим комендантом Львова став Микола Маринович.

  • Кадетська школа. В ході листопадових боїв 1918 року чотар Караван організував штурм Кадетської школи.

  • Залізничні станції Львова : Головний вокзал. Підзамче, Персенківка, Клепарів.

  • Єзуїтський парк – тепер парк ім.. І. Франка.

  • Споруда головної пошти –вул. Словацького.

  • Військова фортеця на горі Цитадель.

  • Управління львівської залізниці – вул.. Листопадового Чину.

  • Казарми поліції на вул.. Яховича.(провулок Городоцької). Український січовий стрілець Л. Огоновський роззброїв казарми поліції.

  • Наймолодший учасник Листопадового Чину – 15-річний стрілець Осип Шкварко.

Хронологія Листопадового Чину у Львові.

Протягом 1-4 листопада місцем запеклих боїв стали споруди головної пошти, Галицький Сейм (тепер головний корпус Національного університету ім. І. Франка). В польських руках була споруда Львівської політехніки, Головний вокзал, Поєзуїтський город (парк ім. І. Франко). 4 листопада 1918 року українці розпочали наступ від станції Персенківка . Їм вдалося протягом дня наблизитись до парку ім. І. Франка, де почались позиційні бої.

Незначні сили українців не змогли зупинити в Єзуїтському городі поляків, і вони досить легко дійшли до Сейму. Зайняли площу Смольки (Генерала Григоренка) і вже мали змогу обстрілювати Гетьманські Вали (проспект Свободи). Це створило пряму загрозу для Народного Дому – головного штабу українських військ. Врятував ситуацію поручик Ілько Цьокан. Зі своїм підрозділом, він штурмом взяв польські позиції біля Галицької ощадної каси (Національний музей), очистив від противника вул.Січових стрільців, дістався до споруди сучасного університету (галицького сейму). Поляки були змушені відступити до церкви Святого Юра.

Українські січові стрільці, які повинні були прибути до Львова, затримувались. Затримка з їх прибуттям була викликана цілим рядом причин. Відбулись зміни в керівництві легіону. Від архикнязя Вільгельма Габсбурга – Василя Вишиваного, влада перейшла до сотника Букшованого. Коли прийшов наказ про виїзд до Львова, до нього віднеслись формально. Лише 2 листопада, попри саботаж польських залізничників, ешелони УСС виїхали до Львова. Перший поїзд прибув 3 листопада пополудні на станцію Сихів. Вже уночі Кіш УСС повів бій за Головний Вокзал. Одночасно велись бої на території Стрийського парку. Поляки тут мали окопи, в які засіло 200-250 чоловік. Деморалізовані невдачею боїв за головний вокзал, частини стрільців потрапили на Персенківці ще й під авіаційний наліт. Декілька бомб, скинутих з літака, викликали паніку, і старшина легіону вирішила завернути цілий транспорт до Давидова для переформування, а оскільки умови були там незадовільні, опинились аж в Старому Селі. Відхід УССів зі Львова додав відваги польським боївкам. Вже по всьому місту з пивниць і горищ, з вікон і брам стріляли в українських військових. Полякам вдалось захопити Дирекцію залізниць, вони зайняли будинки української духовної семінарії, загрожували захопити головну пошту. За таких обставин президія Української Народної ради прийняла відставку Вітовського і головним отаманом українських військ став Гриць Коссак. Пост начальника штабу зайняв отаман Семен Горук.

Loading...

 
 

Цікаве