WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Латентний період простої слухової сенсомоторної реакції плавців за різних погодних умов - Реферат

Латентний період простої слухової сенсомоторної реакції плавців за різних погодних умов - Реферат

виду спорту.

Незважаючи ні на що, жінки й в Англії, і на континенті намагалися час від часу

щось уживати, але без особливого успіху. У Європі в 1928 році величезний

інтерес викликала міжнародна зустріч жіночих команд Бельгії й Франції, що

виграли бельгійські футболістки з рахунком 2:0. Якісні зрушення намітилися

лише наприкінці 60- х років, з ростом феміністських рухів у демократичному

світі. Особливе значення мав неофіційний чемпіонат миру, що проходив в 1966

році в Англії. Із цього часу в ряді країн (Англії, Франції, Італії,

Чехословаччини) стали діяти жіночі федерації футболу, проводитися

національні чемпіонати. В 1969 році відбувся перший після довгої перерви

міжнародний матч (італійки перемогли датчанок з рахунком 3:1) і була

створена перша організація, що має хоча б якась вага - Міжнародна

європейська федерація жіночого футболу. Вишукавши собі спонсора в особі

виноторгового італійського концерну "Наддержава й Россі", вона провела в

1970 році перший турнір, голосно названий чемпіонатом миру, а через рік

відбувся його другий розіграш у Мексиці. На початку 70- х в Італії вдалося

запустити першу професійну лігу жіночого футболу. Багато жінок брали

активну участь у громадському житті футболу. Так, у Бразилії до суддівства

матчів вищої ліги вперше у світі була допущена радиообозреватель Леа

Кампом. Їй довелось обслуговувати матчі в Мексиці, Гватемалі, Франції, Італії,

Іспанії, Португалії. Знаменитий португальський футболіст Эйсебио сказав про

неї: "Ця жінка прекрасно розуміє футбол".

Матчі жіночих команд занадто гарячі, щоб їх судили чоловіка - до такого

висновку прийшла асоціація футболу англійського графства Дербишир. Члени

суспільства футбольних суддів категорично відмовилися від участі в жіночих

матчах, заявивши, що "переговорити" футболісток просто неможливо. Крім

того, вони жахливо кокетують при призначенні штрафних. А саме важке буває,

коли призначаються пенальті: потерпілі найчастіше починають плакати.

Секретар суспільства суддів Ф. Харвуд додав, що лексикон футболісток під час

гри мало чим відрізняється від "солоної мови" команд гірників. 42- літня

англійка Мэри Уайт, здаючи іспит на звання футбольного арбітра, на питання

про суддівські враження відповіла: "Мій власний чоловік доставляє мені

турботи набагато більше, ніж 22 чоловіка на футбольному полі".

Ці й інші події змусили керівництво ФІФА засумніватися у своїй досі

непримиренній позиції. Вона влаштувала опитування серед національних

федерацій на тему: чи варто дати жіночому футболу офіційне визнання?

Відповідь федерацій виявився різко негативним, і ФІФА знову поринула в

очікувально- спостережливий стан. Дамський соккер тим часом продовжував

набирати обороти. Особливо бурхливо він прогресував у скандинавських

країнах, а також Німеччини. У першій половині 80- х років заклики про його

визнання в офіційному порядку стали лунати усе більш наполегливо. Лід

остаточно вдалося пробити в 1986 році, коли ФІФА створила комітет з

жіночому футболу. Правда, якесь час у ньому працювала всього одна жінка. В

1987 році в Китаї відбувся перший офіційний турнір жіночих збірних під

егідою ФІФА. 12 команд із всіх континентів були розбиті на три групи: "А" –

Китай, Канада, Голландія, Беріг Слоновой Кістки, "В" - Бразилія, Австралія,

Норвегія, Таїланд, "З" - Швеція, США, Чехословаччина, Японія. Вісім кращих

зборень склали чвертьфінальні пари: Китай - Австралія ? 7:0, Швеція ? Канада

? 1:0, Бразилія ? Голландія ? 2:1, Норвегія ? США ? 1:0. У півфіналі з однаковим

рахунком 2:1 шведки перемогли китаянок, а норвежки збірну Бразилії.

Фінальний матч приніс перемогу збірні Норвегії - 1:0.

Після серії пробних турнірів у світовому масштабі в 1991 році в Китаї був,

нарешті, розіграний перший офіційний чемпіонат світу. А от у чемпіонатів

Європи історія почалася трохи раніше, з 1984 року, коли прем'єрний розіграш

прийняла в себе Швеція.

Тепер перекинемо свій погляд на нашу країну. Що ж відбувалося в цей період у

нас?

Незважаючи на всі перипетії, жіночий футбол не припинив свого існування на

нашій території. В 1923 році, наприклад, жіноча команда була створена на

станції Невиномиській і складалася з робітниць залізниці . Дівчата змагалися

із чоловічими колективами, однак незабаром більшість із них вийшло заміж, і

команда розпалася. У цей же час відбулася ще одна примітна подія: першої

суддею- жінкою, що вступила в Ленінградську колегію суддів, стала дружина

знаменитого футболіста В.П. Бутусова Олена Павлівна Сумарокова. Це

відбулося в 1925 році, а 28 червня вона на стадіоні "Виборжец" судила гру

інших команд. "Дебютантка досить суворо придушувала спроби до грубої гри,

що можна тільки привітати", - так описувала суддівство жінки одна з

ленінградських газет. Згодом Е.П.Сумарокова стала заслуженим лікарем

РСФСР.

У СРСР в 60- х роках намагалися створити пари команд у Грузії. Жіночий

ногомяч у нашій країні на професійному рівні почав розвиватися відносно

недавно - усього лише з кінця 80- х років. Ще в радянський час жіночий футбол

постановою Госкомспорта СРСР був записаний у число видів "нон ґрата"

(нарівні, наприклад, зі східними єдиноборствами, гольфом і "іншими

атрибутами розвинених капіталістичних держав"). Багато футболісток

приходили в жіночий соккер з інших видів спорту, як ігрових, так і циклічних,

лижниці, легкоатлетки.

Але по-справжньому жіночий футбол у СРСР став розвиватися тільки з кінця

80- х років. Хоча й тоді ще значився серед екзотичних видів спорту, поряд з

гольфом і східними єдиноборствами.

У цей час у світі налічується близько 25 млн. професійних футболісток.

Офіційно проводяться чемпіонат миру, існує жіноча Ліга чемпіонів (правда,

називається вона Кубок УЄФА). Жіночий футбол визнали у всіх розвинених

державах. У європейських країнах і США матчі прекрасної половини людства з

кожним роком збирають усе більше й більше глядачів, а в Китаї і Японії й

зовсім по популярності жіночий футбол зрівнявся із чоловічим.

І тільки в Радянському Союзі розмови про цей вид спорту продовжують

викликати

поблажливу посмішку, жіночий чемпіонат не показують по телевізорі й про

нього мало пишуть у пресі. Але жіночий футбол звик до гонінь, він вистоїть.

У такому стані вітчизняний і світовий жіночий футбол підійшли до 90- м років

минулого сторіччя. На той час європейські збірні встигли провести вже чотири

своїх чемпіонати, визнаних УЄФА.

Офіційне визнання жіночого футболу

Проте жіночий "ногомяч" довів свою затребуваність, витримав з

достоїнством всі

колотнечі, якими наділяли його спортивні функціонери й чиновники. В 1996

році жіночий футбол став повноправним учасником олімпійського руху.

У змаганнях беруть участь спортсменки не молодше 16 років. У турнірі в

Атланті брали участь 8 збірних. Золоті медалі завоювала збірна США, у фіналі

перегравша команду Китаю 2:1. Чотири роки через - на Іграх у Сіднеєві –

американки знову дійшли до фіналу, але поступилися з рахунком 2:3

футболісткам з Норвегії, що забили "золотий гол" у додатковий час.

ПРИЗЕРИ ЧЕМПІОНАТІВ СВІТУ Й ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР ПО ЖІНОЧОМУ ФУТБОЛІ

Рік Місце проведення змагань Ранг Призери

1991 Китай ЧС 1.США 2.Норвегія 3.Швеція

1995 Швеція ЧС 1.Норвегія 2.ФРН 3.США

1996 США ОІ 1.США 2.Китай 3.Норвегія

1999 США ЧС 1.США 2.Китай 3.Бразилія

2000 Австралія ОІ 1.Норвегія 2.США 3.ФРН

В 2002 у Канаді пройшов перший чемпіонат світу серед футболісток не

старше 19 років, у якому взяли участь 12 команд. У фіналі господарки турніру

поступилися сусідкам- американкам, що зуміли забити "золотий гол".

У деяких країнах уже створені професійні ліги жіночого футболу. Є в ньому й

свої "зірки". Одна з найяскравіших - американка Миа Хэмм, що двічі

визнавалася ФІФА футболісткою року.

Жіночий футбол одержав не лише офіційне визнання: за твердженням

експертів, у цей час футбол - самий популярний на планеті командний вид

спорту серед жінок. В усьому світі налічується більше 20 мільйонів

футболісток. 80 відсотків від цього числа становлять спортсменки молодше 20

років. Найпопулярніший він насамперед , у Норвегії, Швеції,

Італії, Німеччині й США : за деяким даними, дівчата й

жінки становлять уже близько 40 відсотків від загального числа гравців, що

входять у різні клуби.

Loading...

 
 

Цікаве