WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Неспецифічні засоби фізичного виховання школярів - Курсова робота

Неспецифічні засоби фізичного виховання школярів - Курсова робота

там?
- Ангел. - Старий щур.
- Звідки? - Звідки?
- З неба. - З діри.
- Що потребує? - Що потребує?
- Фарби. - Фарби
- Якої? - Якої?
- Називаєколір. - Називає колір.
Якщо відгадає колір, то гравець, названий цим кольором, переходить на його сторону. Якщо такого кольору немає, то ведучий відповідає:
- Пішла в дорогу, зламала ногу.
Коли всі кольори відгадані, утворюються дві супротивні групи на чолі з ангелом і щуром. Вони лаштуються один за одним і починають перетягуватись (схоже на перетягування каната). Так визначається переможець. Таким чином, перемагає добро (команда ангела), або зло (команда щура). Після цього ангел і щур беруться за витягнуті руки і кожний учасник гри повинен прилягти на ці руки обличчям. В цей час всі сміються, розказують щось смішне. Якщо той, що приліг, засміявся - попаде в пекло, затримався - в небо.
КУЛЬКА
Діти сідають у рядок, складаючи перед собою долоні. Ведучий так само тримає руки. У нього між долонями знаходиться кулька. Він підходить до кожного учасника і свої долоні проводить між його долонями. Так непомітно він залишає кому-небудь кульку. Під час цієї процедури всі діти промовляють:
Гаду, гаду, гадуля,
Десь тут буде зозуля.
Попід небом літала.
Довгим хвостом махала.
Вій, вій, пювій,
А ти мені кульку дай.
Після цього один з учасників повинен відгадати, у кого кулька. Якщо вгадав - сідає на місце того, в кого була кулька, і вже той починає відгадувати.
Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають "восьмим чудом світу". І не дивно, що гра викликає такий інтерес і у непосидючих хлопчаків, і у сором'язливих дівчаток. Перевтілюючись у персонажів гри, вони стають сміливими і без-страшними, вольовими і кмітливими.
Важко переоцінити роль ігор у проведенні вільного часу учнів, особливо піонерського віку. Н.К. Крупська писала, що під час гри розвиваються фізичні сили дитини, твердішою стає рука, гнучкішим тіло, несхибним зір, розвиваються кмітливість, винахідливість, ініціатива.
Виняткова роль ігор у становленні й зміцненні дитячого колективу, адже іграм завжди властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. І, як справедливо підкреслював відомий педагог В.О. Сухомлинський, ігрові змагання вчать дітей спільним діям, взаємній виручці, підтримці, організованості, дисципліні, винахідництву, дотриманню інтересів своєї команди, тобто інтересів колективу. У грі формуються високі моральні якості школярів: доброта, чуйність, уміння поступатися своїми інтересами в ім'я колективу, переборювати труднощі, долати перешкоди. Розвивається увага дітей, пам'ять, наполегливість, воля.
У процесі гри школярі загартовуються фізично, підвищується їхня життєдіяльність. Вони тренуються стрибати, бігати, метати в ціль, орієнтуватися на місцевості.
Зрештою, в грі закладені невичерпні потенціальні можливості для всебічного вивчення психології школяра, що має величезне значення для педагога, вожатого, вихователя - всіх тих, хто працює з дітьми.
ЗМІНА НОМЕРІВ
Ця гра давно вже стала популярною як серед міських, так і серед сільських школярів. У ній беруть участь дві команди (число гравців у кожній - парне).
В командах розподіляються на перший-другий. Перші номери шикуються в дві колони поряд. Другі навпроти них на відстані 20-25 метрів Перші номери стають на старт. В руках у них прапорці. За сигналом стартуючі біжать до других номерів своїх же команд, які у цей час стартують, і передають партнерам прапорці, а самі стають замикаючи-ми в колонах других номерів. Одержавши прапорці, другі номера біжать до перших номерів своїх команд, на старті передають їм прапорці і стають в кінці їхніх колон, Гра триває доти, доки всі перші номери однієї команди не перебіжать на місця других, а другі - на місця перших.
Команда, яка раніше закінчить таке переміщення номерів, перемагає.
ЕСТАФЕТА З ОБРУЧАМИ
Учасники гри розподіляються на дві команди і стають на старті. За сигналом вони, по одному від кожної команди, біжать до півфінішної прямої На бігу діти повинні пролізти через обручі, встановлені на півдорозі, а на півфінішній прямій взяти в руки обручі, що лежать там, підняти їх над головою, потім покласти на підлогу.
Залишивши обручі на півфінішній прямій, гравці повертаються па старт, минаючи обручі, що лежать на півдорозі.
Наступні учасники гри починають бігти лише тоді, коли попередні їхні партнери повернуться з півфінішної прямої торкнуться їхніх рук.
Той, хто пробіг естафету, займає останнє місце у своїй колоні Перемогу здобуває команда, в якій раніше на старті буде той, хто починав гру.
КОМІЧНИЙ ФУТБОЛ
М'яч прив'язують довгою мотузкою до забитого в землю кілка. Гравець стає напроти м'яча, йому зав'язують очі, Нехай спробує, пройшовши вперед шість кроків, вцілити ногою по м'ячу.
Зробити це вдається далеко не кожному.
ЗВИВИСТА ДОРІЖКА
Формуються дві команди по 5-10 школярів. Вони шикуються в колони перед лінією старту, на яку кладуться два футбольних м'ячі (для кожної команди по одному), Перед учасниками гри розставлені прапорці - по прямій на відстані 5 кроків один від одного.
СПРОБУЙТЕ ВСТАТИ
Два хлопчики стають один до одного спинами. Беруться під руки, зігнувши їх у ліктях. Так само роблять і інші учасники цих своєрідних змагань Одночасно діти намагаються сісти на землю, простягнувши ноги, а потім встати, не роз'єднуючи рук. Хто повторить цю вправу більше разів, той перемагає.
Список використаної літератури:
1. Боберський Н., Сокільський рух в Галичині, "Календар", Львів, 1987 - с.217 - 223.
2. Жарський Е., Фізкультура в княжій Україні, г."Новий Час", Львів, №7, 1998 - с.3.
3. Іванчук О., Фізичне виховання шкільної молоді, ж. "Учитель", Львів, №10, 1997. - С.143.
4. Галицька К., Виховне значення "Січей", календар "Отамана", Коломия, 1995. - С.34-42.
5. Тущак О., Значення прогулянок для науки і виховання. ж. "Промінь", Вашківці, №11, 1994. - С.76.
6. Франко П., Фізичне виховання в українських середніх школах, ж."Наша школа", Львів, №3. 1993. - С.176-181.
7. Ющишин І., Фізичне виховання в українських середніх школах", ж. "Учитель", Львів, 1996, №21. - С.322-327, №23, С.333-344.
8. Підшивка журналу "Фізкультура в школі" за 1999-2002 рр.
9. Платонов В.Н. Современная тренировка. - К.: Здоровье, 1980.
10. Сермеев Б.В. Гибкость спортсменов. - М., 1980. - 93с.
11. Филин Б.П., Фомин Н.А. Основы юношеского спорта. - М., 1980. - 225с.
12. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. - М., 1988. - 332с.
13. Годик М.А. Спортивная метрология. - М., 1988. - 192 с.
14. Шиян Б.О. Теорія і методика фізичного виховання. - Тернопіль, 1999. - 215 с.
Loading...

 
 

Цікаве