WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Неспецифічні засоби фізичного виховання школярів - Курсова робота

Неспецифічні засоби фізичного виховання школярів - Курсова робота

Карпатсько-Мщетарський Клуб, який об'єднує самостійні спортивні товариства й спортивні секції сокільських гнізд, а в 1930 році засновується Союз української поступової молоді Імені Драгоманова"Каменярі". Тут молодь поряд із культурно-освітньою працею займається рухавкою і змаганнями.
Станом на 1936 рік Галичина мала таку кількість фізкультурних організацій: "Соколів - 233, "Лугів"-718, "Каменярів" - 291, "Українських спортивних Союзів" - 62, "Лещет - клубів" - 1.
Що стосується фізичного виховання в середніх школах, то воно організовувалось по - різному. Руханка в державних школах не була обов'язковим предметом і станом на 1911 - 1912 рр. проводилась лише в Кіцманській державній гімназії, Рогатинській приватній гімназії, Буській реальній гімназії, Львівській дівочій гімназії та Львівській семінарії Українського педагогічного товариства, де, в основному, виділялось по одній годині на тиждень. В Станіславській українській гімназії перший клас мав дві години, а другий і вищі - по одній годині на тиждень. Найкращий стан справ був у Кіцманській гімназії, де всі класи (8 відділів) мали по три години. В приватних гімназіях і семінаріях Українського педагогічного товариства кожний відділ мав по дві години.
Власні спортивні зали мали лише .академічна гімназія у Львові, гімназії Перемишля, Кіцманя, Станіслава. Всі інші школи в Галичині не мали залів і користувались в погідні дні подвір'ям і толокою, а в непогожі - зали позичали у польських товариств.
Крім руханки і спорту, в Львівських, Перемишлянських, Тернопільських та Кіцманській гімназіях заведено подекуди військову науку - стрілецтво.
Велике значення у поширенні руханки мали спортивні секції, які були добре розвинені в Перемишлі, Тернополі, Львові, а також пластові гуртки, які розвивались по всіх місцях, де були середні школи.
Галичину турбувала проблема кадрів для середніх шкіл, яких було, безумовно, мало. Не було жодної вчительки, яка б вела рухавку. З приватних джерел відомо, що до руханкового інституту підготовлялись панночки, але вони не витримували вступних іспитів.
Фізичне вихованку у народних школах і ступеня, як свідчить стаття "Фізичне виховання в народних школах 1 ступеня" учителя фізкультури П. Франка, мало цілісну систему, яка поряд із запобіганням негативного впливу сидячого способу життя на організм, ставила за мету:
- виростити здоровий, всесторонньо розвинений організм, навчити долати лінивість душі і тіла;
- навчити життєво-важливих рухових навичок і умінь;
- виховати сміливість, силу волі, витривалість, дисциплінованість та солідарність;
- виробляти замилування до веселості та погідності духу;
- розвивати замилування до природи та любов до рідного краю;
- відірвати від шкідливих звичок і спрямовувати до доцільних, залежно від віку та статі, занять за інтересами. При цьому широко використовувати традиції, звичаї народу як загальні, так і місцеві.
Для проведення занять школи використовували пристосовані приміщення (зали із лавами), подвір'я, береги річок, луги, лісосмуги тощо.
На практичних заняттях учні повинні були самі виготовляти для себе деякі найпростіші прилади: луки, стріли, булави, палиці, рукавиці для боксу, ходулі, коркові пояси для плавання, скакалки, приладдя для стрибків у висоту, жердки, палиці для відбивання м'ячів і м'ячі. Ставились певні вимоги і до спортивної форми. Для хлопчиків і дівчаток вона складалась із штанців та сорочок з короткими рукавами які могли мати вишиті лямівки. Заняття проводилось босоніж.
У кожній школі обов'язковими були 10-хвилинні руханки, які виконувались під музичний супровід сопілки, мандоліни, дримби, бубна. В зміст входили вправи для рук, рухливі ігри - забави із співом, наприклад: "Дрібушка", "Котик Мурчик", "Ой сусіди, сусідоньки", "Барвінок", "Огірочки", " Мак" і інші. Діти уже в народній школі повинні навчитись поєднувати в руханці гарне з корисним (фізичне удосконалення, естетичні смаки та інтелектуальний розвиток).
Середньогодинні вправи (фізкультхвилинки) проводились на протязі 1-2 хв. для всіх школярів. Тільки ті діти, які мали значні відхилення у стані здоров'я (явне каліцтво), звільнялись від цих вправ.
Для дітей, щоб вони розвивали свої якості, використовують рухливі ігри, народні ігри-забави із співом.
НАРОДНІ ІГРИ - ЗАБАВИ ІЗ СПІВОМ
(Зібрали вчителька фізкультури, вчитель - методист Корчинської середньої школи Коломийського району Ніцпопь М.І.).
ВОРОБ1ЙКУ, СВАТКУ - СВАТКУ
Діти утворюють два концентричні кола, дівчатка - зовнішнє, хлопці - внутрішнє. Вони рухаються в різні сторони. Дівчатка співають:
Воробійку, сватку - сватку,
Чи бував ти в нашім садку, садку?
Чи бував же, чи ридав же,
Як орють на мак?
Учасники гри зупиняються і імітують рухи орача, який працює із плугом.
Воробійку, сватку - сватку,
Чи бував ти в садку, садку?
Чи бував же, чи видав же,
Як сіють мак?
Під цей спів у кінці куплета імітують рухи сівби.
Хлопчики:
Бував же я , видав же я,
Як сіють мак.
Зупиняються і імітують сіяння маку.
Дівчатка:
Воробійку, сватку - сватку,
Чи бував ти в садку, садку?
Чи бував же, чи видав же?
Як сходить мак?
Зупиняються і імітують ріст маку.
Дівчатка.
Воробійку, сватку - сватку,
Чи бував ти в садку, садку?
Чи бував же, чи видав же,
Як цвіте мак?
Хлопчики:
Бував же я!
Видав же я,
Як цвіте мак.
Імітують цвітіння маку.
Дівчатка: Як ломлять мак?
Хлопчики: Ось так ломлять мак - (імітують).
Дівчатка: Як тереблять мак?
Хлопчики: Ось так тереблять мак - (імітують).
Дівчатка: Як їдять мак?
Хлопчики: Ось так їдять мак - (імітують).
Примітка. Після кожної зупинки учасники гри змінюють напрям руху в кругах.
КОРОЛЬ
20 і більше хлопчиків, розділяючись, стають у 2 шеренги, приблизно однакової сили, і стають один проти другого на відстані 10-20 м, взявшись за руки. В центрі стають найсильніші, поряд - слабші, а найслабші розмішуються в кінцях шеренг.
Центральний гравець однієї з шеренг починає діалог. Йому відповідає також центральний з протилежної шеренги:
- Королю, королю, буде війна?
- Ні.
- Чому?
- Замало війська.
- Відбий собі.
Центральний з супротивної команди розбігається і намагається розірвати шеренгу в одному з місць. Якщо це йому вдається, то хвостова частина від центрального переходить до його шеренги.
Не вдалось розірвати - він залишається в супротивників на тому місці, де хотів розірвати шеренгу. Гра продовжується доти, доки в одній з команд не залишиться один учасник - "король", який програв війну.
ФАРБА
Всі діти сідають у рядок. Визначають ведучого, щура і ангела. Ведучий називає кожному на вухо колір фарби. Ангел і щур по черзі вступають в діалог з ведучим:
Ангел: Дзень - дзелень. Щур: Гур - гур.
Ведучий: Хто там? Ведучий: Хто
Loading...

 
 

Цікаве