WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Українська етнопедагогіка про здоров'я та фізичний розвиток дитини - Реферат

Українська етнопедагогіка про здоров'я та фізичний розвиток дитини - Реферат


Реферат на тему:
Українська етнопедагогіка про здоров'я та фізичний розвиток дитини
"Здоровому все здорово". - говориться в одному народному прислів'ї. В іншому - стверджується: "Без здоров'я і сили, то й світ немилий". Споконвіків правила хорошого гону зобов'язували запитувати про здоров'я рідних, близьких, знайомих. Зичимо здоров'я з нагоди різних свят та урочистостей. Ми настільки звикли до цього слова, що навіть не задумуємось, який то великий дар - наше здоров'я, що без нього людина не може бути щасливою.
У діяльності трудової людини постає чимало проблем, для подолання яких потрібні чималі зусилля. Сила і витривалість в народі високо цінуються. Ці риси батьки і прагнули виховати у своїх дітях. Вдалий фізичний розвиток дитини сприяв виробленню таких життєво необхідних рис як відвага, рішучість, наполегливість, чесність, дисциплінованість, працьовитість, впевненість у своїх можливостях, здатність до подолання усіх труднощів.
Фізичне виховання тісно поєднується у народній педагогіці з розумовим і моральним. Про це свідчить велика кількість народних висловів:
? Сила без голови шаліє, а розум маліє.
? Сила та розум - краса людини.
? В здоровому тілі - здоровий дух.
? Щоб працювати, треба силу мати.
Добре розуміючи, що каліцтво або хвороба травмує людину, не робить її щасливою, батьки прагнули, щоб діти росли здоровими, сильними, бадьорими:
? Коли немає сили, то її світ немилий.
? Горе стихає, здоров'я зникає і радість минає.
Великим щастям для людини вважалося збереження здоров'я і пра-цездатності до самої смерті:
? Не смерть страшна, а недуга.
? Пай, Боже, померти на роботі (стоячи).
Тому щодня вітаючись, люди зичать один одному здоров'я.
Турбота про здорове покоління програмувалася ще в дошлюбний період, під час весілля і у подальшому зумовлювала поведінку вагітної жінки. Завжди в народі засуджувалися ранні шлюби, бо організм матері ще недостатньо зміцнів для продукування потомства. "Дуже погано, коли діти дітей родять", - кажуть в народі. Дані статистики підтверджують мудрі народні настанови.
Лише у 10 державах світу узаконено вік вступу у шлюб нижчий 16 років.
Найбільше дітей від підлітків народжується в Африці.
У світі щорічно рання вагітність стає гіркою долею близько мільйона підлітків. У світі щорічно від ранньої вагітності та пологів помирає близько 250 тисяч підлітків.
Не дозволялося укладати шлюб із найближчими родичами, бо це погано впливає на спадковий фактор.
Під час весілля не дозволялося нареченим пити спиртні напої, курити.
Вагітну - жінку намагалися відсторонити від важких робіт, оберегти від нервових потрясінь, дбали про повноцінне, якісне харчування. Про це свідчить багато народних повір'їв, приписів, звичаїв, якими повинна користуватися вагітна жінка. Про це добре описано у книзі С Пушика "Галицька брама":
? заборонялося лазити в піч та витрушувати сажу, бо в дитини буде задуха;
? носити перед собою в запасці нарубані дрова, бо між ними може бути великий сучок і завдати шкоди матері;
? не можна наступати па коромисло, бо в дитини на ногах будуть нариви ;
? ходити треба обережно, щоб не впасти та не пошкодити плоду;
? не можна лякатись. Якщо при переляку торкнутись будь-якої частини тіла, то у дитини па тому місці буде родима пляма і матиме вигляд того, чого злякалась жінка.
Щоб дитинка прийшла на світ здоровою і неушкодженою, пологи об-ставлялися магічними дійствами: відчиняли двері, замки, розв'язували всі вузли, (щоб дитина легше вийшла на світ); породіллю обкурювали зіллям.
Дбаючи про психічне здоров'я кликали бабу-повитуху. Це була жінка, яка розумілася на жіночих хворобах, відзначалася високими моральними якостями, жила у згоді, мирі та любові з усіма. Вважалося, що дитинку мають прийняти добрі ласкаві руки людини, яка нічого лихого не може наврочити новонародженому. Баба-повитуха стелила верітку на призьбі, а на вікно виставляла горщик з борщем ( на знак того, що відбувається у хаті); відтинала пупа хлопчика на сокирі (щоб майстром був і добрим господарем), дівчинці - на гребені (щоб була рукодільницею). Потім стукала легенько голівкою дитини до притули печі, щоб дитя "було таке міцне, як пригула печі", купала в літеплі (вода кімнатної температури). У купіль додавали те зілля, яке мама сама назбирала на Івана Купала чи Трійцю, промовляючи:
Кидаю любисток, щоб всі любили;
чорнобривці, щоб сини і дочки мали брови, як шнурочки;
листя дуба, щоб сипи і дочки були, як дубочки;
ромашки, щоб ніжними були як ромашки;
У купіль хлопчиків клали коріння дев'ятисилу (щоб сильними були); материнку і чабрець, щоб зростали з рідним словом в рідному краю, а запах материнки і чабрецю завжди повертав до рідних порогів. Усе це лікарські рослини, наділені антисептичною дією.
Скупану дитину обсушували біля палаючої печі. Це диктувалося не тільки вимогами гігієни, а й давнім звичаєм: прилученням до домашнього вогнища. На дитинку накидали батькову сорочку, щоб батькова сила і всі найкращі якості перейшли в дитину, і щоб батько зразу ж від миті народження відчував турботу про виховання своєї кровинки.
Інтуїтивно відчуваючи себе органічною частинкою природи, наші прадіди турбувались і дбали про природне середовище.
Знаючи про інформативні властивості води, вони для першої купелі дитини брали непочату воду, тобі о набрану до сходу сонця, додавали до неї свячену та відвари трав.
Дієвим найдоступнішим засобом зміцнення здоров'я були оздоровчі сили природи: повітря, вода, сонце, земля.
Повітря. Народна педагогіка всіляко заохочувала перебування на сві-жому повітрі. "Як дитина бігає і грається, то їй здоров'я усміхається", -говорилось в народі. В одній із притч розповідається про незаможного селянина, у якого бігало но двору багато рожевощоких здорових дітей, та пана, у якого був єдиний тендітний хворобливий синок. Після місячного перебування у родині селянина єдина панська дитина поздоровшала, стала такою ж рожевощокою, як і селянські діти. Висновок напрошується такий: свіже повітря і здорова селянська їжа сприяли покращенню здоров'я та апетиту.
Загартовування повітрям є найбезпечнішим засобом зміцнення здоров'я.
Перебування на свіжому
Loading...

 
 

Цікаве