WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

функціонуванні туристичного ринку простежується як співвідношення загального і часткового та відбивається в усіх гранях цього функціонування - хронологічна складова ринку відбиває загальну тенденцію зростання при стрибкоподібному характері нарощування обсягів діяльності, що дає підстави визначити туристичний процес як масштабне, глобальне явище, яке поширюється на ойкумену відповідно до темпів і характеру соціально-економічних процесів. Полілінійність розвитку обумовлює як хронологічну, так і територіальну диференціацію та відносну поляризацію туристичних ринків, мозаїчність їх територіальної структури на певний часовий зріз. Геопросторова складова ринку формується диверсифікацією попиту і відповідної йому пропозиції, що закріплюється поглибленням туристичного поділу праці, посиленням територіальної диференціації, територіальною спеціалізацією при зростанні інтеграційних процесів і їх стимулюванні на всіх рівнях (від міжнародного до внутрішнього національного) шляхом проведення цілеспрямованої туристичної політики та впровадження маркетингових стратегій.
Зростання та урізноманітнення попиту обумовлює відповідні процеси на ринку пропозиції, веде до зростання конкуренції при одночасній монополізації та транснаціоналізації діяльності виробника турпродукту, посилюючи можливості його впливу на формування попиту. Тобто, формується замкнене коло: високий економічний рівень розвитку країни гарантує розвиненість індустрії туризму, яка здатна, урізноманітнюючи турпродукт інтенсивним та екстенсивним шляхом, утримувати лідерські позиції за рахунок формування попиту на даний продукт. Це призводить до розшарування й поляризації і без того диференційованого ринку. Альтернативним у такій ситуації виглядає шлях регіоналізації, тобто посилення ролі ресурсної складової пропозиції. При цьому значення абсолютних (ресурсних) переваг залишається, але посилюється роль відносних переваг, які створюються ринковою діяльністю складових індустрії туризму. Зростання ролі індустрії туризму у формуванні попиту і його задоволенні є проявом подальшої інтернаціоналізації діяльності на туристичному ринку, що значно детермінує туристичний процес рівнем соціально-економічного розвитку. Загальний багатоступінчатий перебіг туристичного процесу закріплюється в геопросторових формах "ядер" здебільшого ареального типу (курортів, курортних районів і зон), з'єднаних туристичними коридорами - полімагістралями, де розвиток всього транспортного комплексу забезпечує доступність "ядер". Елементи лінійно-сітьової структури, агло-меруючись, формують геопросторові структури, форма яких відповідає певним гравітаційним моделям.
Гравітаційні моделі формування територіальних ринків можуть відповідати таким принципам:
Масовість Вибірковість
"де дешевше" "де унівальніше (неповторніше)"
"де вже були всі, крім мене" "де нікого, крім мене, ще не було"
"де модно, де престижно" "де відповідає вимогам мого хобі"
Кожному з них відповідає своя параметризація складових гравітаційної моделі. Але їх спільними рисами є:
1) орієнтація на масовість уніфікує пропозицію і стандартизує попит, "вганяючи" його у зручні для індустрії туризму межі. Постійність туристичного потоку обумовлює великі обсяги прибутків від туризму, які спрямовуються як на розбудову індустрії туризму, так і інших, особливо поєднаних ефектом мультиплікації, суміжних галузей. Для ринків акумулюючо-го типу це - можливість загальної розбудови економіки та поліпшення життєвого рівня населення, для ринків інших типів також потужна складова господарства, і чим інтен-сивніший тип ринку, тим більшу роль починають відігравати позаекономічні функції туризму. Тобто, відтворення туристичного процесу, нарощуючи оберти, формує не тільки економічні, а й соціальні структури, стає складовою стилю життя все більшої частини людства. Значна "маса ядра", де концентрується туристичний процес і відбуваються процеси агломерування та дегломерації, до певної міри навіть дифузії, стягує найпотужніші потоки, формуючи компактну континуальну зону майже правильної форми, в межах якої формуються менші за впливом вузли та центри, що відповідає дегломераційним процесам поширення туризму та прилучення до туристичного процесу нових територій. Таким чином формується ярусність, різнорівневість геопрос-торової структури туристичного ринку.
2) вибірковість як провідний принцип формування туристичної мотивації, навпаки, обумовлює дисперсність форм геопро-сторової організації туристичного процесу, формування видових субринків, споживання послуг яких локалізоване в окремих вузлах, центрах та пунктах, охоплює незначні території відповідно до вимог виду туризму. Зонивпливу мають зіркоподібний, часто просто лінійно-сітьовий характер. Нестандартність попиту індивідуалізує пропозицію, робить її ексклюзивною, що відбивається на корпускулярному характері туристичних потоків і обумовлює певну циклічність туристичного процесу.
Таким чином, розуміння туризму як суспільного явища, яке функціонує як геопросторовий процес у формі ринку туристичних послуг, урахування просторово-часових властивостей туристичного процесу та специфіки туристичного ринку дозволило сформулювати такі закономірності функціонування та геопро-сторової організації ринку туристичних послуг:
1) регіональної полілінійності, яка проявляється у різній швидкості формування регіональних ринків і обумовлює мозаїчність територіальної структури, а посилення поляризаційних тенденцій в сучасному світовому господарстві, розвиток якого детермінує інтенсивність туристичного процесу і інтеграційні властивості ринку, веде до збільшення розриву. Основною структурною одиницею дослідження світового туристичного ринку є національний ринок як інституційно-керована одиниця, що функціонує в межах держави. Світовий туристичний ринок характеризується просторово-часовою структурною неоднорідністю, яка визначає значну територіальну диференціацію туристичного споживання: мінливого в часі і просторі та підвладного коливанням попиту, позначеного кон'юнктурою ринку. Зазначені особливості відтворені в типології національних туристичних ринків, яка дозволяє за комплексом ознак не тільки типологізувати національні ринки, а й визначити напрямки розвитку та зони геопросторового тяжіння.
2) регіональної унікальності, яка грунтується на загальних властивостях туристичного процесу з перевагою геопросторового поліморфізму, який обумовлює різнорідність умов і ресурсів для розвитку туризму. Туристична мотивація завжди буде виходити з неповторності тих природних, культурно-історичних чи техногенних об'єктів (в тому числі об'єктів, спеціально створених задля використання в туризмі), які пропонуються як основа турпродукту, або обираються при самостійній організації подорожі. Із зростанням глобалізаційних тенденцій можна прогнозувати посилення ролі не тільки унікальних об'єктів, а й етно-релігійних ресурсів, які становлять сутність розмаїття етнічної сфери. Таким чином, саме георозмаїття - комплекс природних, соціокультурних та соціально-економічних відмін життя населення - є основою формування туристичного попиту/пропозиції, зреалізованій у формуванні, спрямованості, інтенсивності туристичних потоків та обсягах споживання туристичних послуг.
3) спрямованості до структурної відповідності попиту/пропозиції, що є основною рушійною силою розвитку ринку. Туристичний ринок, як система, прямує до
Loading...

 
 

Цікаве