WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

Закономірності функціонування туристичного ринку - Реферат

ускладненням його функцій, тобто агломеруванням. Поряд із агломеруванням спостерігається зворотній процес дегломерації - розповсюдження туристичної функції на прилеглі терииторії, що має під собою як об'єктивне підґрунтя екологічних обмежень та територіальної ємності, так і суб'єктивну дію кон'юнктурних чинників. Концентрація, агло-мерування є проявами процесу централізації на ринку туристичних послуг. Дія стимулюючих, стабілізуючих та лімітуючих чинників функціонування ринку обумовлює нерівномірність зазначених процесів, яка закріплюється ієрархією елементів територіальної структури.
Прогресуюча централізація туристичного процесу проявляється в виділенні ядер концентрації туристичної діяльності, зв'язаних виробничо-технологічними та інформаційними зв'язками, закріпленими рухом туристичних потоків у певних напрямках (туристичними коридорами), і веде до формування каркасу геопросторової інтеграції туристичного процесу, що є проявом дії закону географічної інтеграції праці. Прояв цього закону відображений також у процесі формування міжгалузевого комплексу індустрії туризму, комплексоутворюючі зв'язки якого посилюють геопросторові процеси інтеграції та поділу праці в туризмі.
В основі формування індустрії туризму лежить комплексність туристичної послуги як найхарактерніша специфічна ознака туристичної діяльності, яка передбачає наявність стійких взаємозв'язків між елементами (видовими та регіональними суб'єктами туристичного ринку) і компонентами (функціональними структурами) ринку пропозиції та пропорційність (збалансованість) їх розвитку відносно попиту населення. Комплексно-пропорційний розвиток індустрії туризму всіх рівнів забезпечується її стійкістю та лабільністю (здатністю змінюватися не втрачаючи функціональності відповідно до змінних умов середовища), основаною на виробничо-технологічних, соціально-економічних, соціально-екологічних та еколого-господарських зв'язках. Повноструктурна збалансована індустрія національного туризму здатна не тільки до інтенсифікації використання наявних туристичних ресурсів, але й до створення таких ресурсів (техногенні об'єкти спеціального туристичного призначення - Діснейленди, аквапарки, .музейні експозиції "просто неба", фестивалі, виставки тощо). Такий міжгалузевий комплекс є стійкою, самодостатньою системою, симплексний ефект якої обумовлює її саморозвиток і здатність до регенерації (постійного відновлення). Будь-яка структурна невідповідність індустрії туризму обумовлює екстенсивний шлях розвитку і призводить до переексплуатації наявних ресурсів, спричинюючи дегресивні процеси, що негативно впливає на всі функції туризму (від економічних до соціокультурних). Крім того, розвиток такої індустрії туризму нестійкий, підвладний зовнішнім впливам, які почасти гальмують процеси ринкоутворення та консолідації суб'єктів ринкової діяльності.
Таким чином, дія генетичних суспільно-географічних законів проявляється в територіальній диференціації ринків, полілінійності їх розвитку, централізації туристичного процесу.
Дія законів структури проявляється через механізм дії поліфункціональних, багаторівневих, поліструктурних прямих та зворотніх зв'язків різного типу та виду між сторонами ринку, які формують попит та пропозицію, між елементами видових та регіональних субринків, між суб'єктами ринку пропозиції (продуцентами та посередниками), закріплюючись формуванням територіальних ринків різного рівня, виду та типу. Маркетингова зона туристичного підприємства формується зусиллями даного підприємства, тобто його фінансовими та виробничими можливостями, маркетинговою ринковою стратегією, які обумовлюють інформаційно-комунікативні впливи та зв'язки з ринком попиту. Концентрація діяльності веде до ущільнення маркетингових зон і формування місцевого ринку, функціонування якого забезпечено наявністю попиту та відповідної пропозиції виробників і посередників ринку. Всі властивості туристичного ринку знаходять свій прояв вже на цьому рівні. Оскільки туристичний процес є геопросторовим за сутністю, то в основі формування регіонального ринку лежать просторові зв'язки між споживачами та виробниками турпродукту, і між виробниками турпродукту, що забезпечують споживання туристичних послуг. Властива туристичному ринку нестрога ієрархічність проявляється в доступності турпродукту саме місцевих турринків, сформованих на базі ТРС. При цьому зона впливу такого ринку вимірюється співвідношенням витрат часу, зусиль та грошей до цінності в очах споживача пропонованого турпродукту. Тому наявність прямих, безпересадочних, швидких та комфортних сполучень (зв'язків), "стискуючи простір і час", розтягує цю зону, а відсутність таких умов, навпаки, звужує її. Розтягування обмежене співвідношенням "комфортність - вартість": радіус зони тяжіння місцевого ринку прямо пропорційний витратам часу та обернено пропорційний вартості подорожі, особливо частці транспортних послуг у загальній вартості туру.
Ринок туристичних послуг є складовою ринку послуг, структурним компонентом сфери обслуговування населення і йоготериторіальна структура формується у відповідності системам розселення (дія закону відповідності). При цьому ієрархічна структура дисперсних елементів туристичного ринку певного рівня практично відповідає залежності формули Ціпфа "ранг - людність", оскільки, за інших незмінних умов, обсяг попиту прямо пропорційний величині поселення і відповідно це правило діє й для пропозиції, але його дія ускладнюється кон'юнктурою та умовами конкуренції. Урбанізація ущільнює територіальний ринок, зменшує його радіус. Геопросторові структури ринку будуються у відповідності з теоретичними постулатами закону ґраток Кристаллера. Гексагональна структура оптимальна з точки зору максимально можливого охоплення виробником споживачів послуги, а з іншого, надає можливість споживачеві вільно обирати пропоновану послугу, відповідно до власних уподобань, і є цілком придатною для формування територіальної структури, особливо дисперсних елементів туристичного ринку, оскільки туристична послуга є нестандартною, орієнтованою на споживання певною категорією населення. Превалювання певної моделі (адміністративної, транспортної чи обслуговування) обумовлене характером попиту та властивостями пропонованого турпродукту, тому територіальні ринки (субринки) можуть мати будь-яку конфігурацію.
Закони функціонування грунтуються на принципах керованості (внутрішньої самоорганізації) систем, явищ, процесів. Управлінські впливи провадяться через дію чинників, які набувають властивостей регуляторів (внутрішніх або зовнішніх) з функціями стимуляції, стабілізації або обмеження процесу. Зазначені вище прояви дії генетичних, структурних та законів відповідності у функціонуванні та геопросторовій організації ринку туристичних послуг логічно вписуються в гравітаційні моделі поля тяжіння, де "точками тяжіння" є місцеві територіальні ринки, "маса" яких вимірюється обсягами попиту (кількість туристів) і пропозиції (потужність і пропускна спроможність функціонально-господарських та територіально-господарських складових індустрії туризму), а "відстань" - доступністю турпродукту, яка параметризується або витратами часу, або грошей. Тобто, туристичні переміщення, як тимчасові міграційні потоки, можуть моделюватися формулою "ізоморфною до відомої формули закону гравітації І. Ньютона" [5, с.145].
Таким чином, дія суспільно-географічних законів у
Loading...

 
 

Цікаве