WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Регіональні особливості споживання туристичних послуг - Реферат

Регіональні особливості споживання туристичних послуг - Реферат

туристичних переміщень у цьому субрегіоні припадає на внутрішні регіональні (91%), а міжконтинентальні представлені потоками переважно з країн Азії (2,4%) та Америки (2,1%). Найбільша кількість іноземних туристів відвідує Росію (21,2), Польщу (17,4), Угорщину (15,6), Чехію (5,7 млн. осіб, 2000 p.). Серед країн, що є лідерами світового туризму, 3/5 припадає на європейські країни (таблиця 4.12).
Ситуація в туризмі дуже динамічна і цей динамізм засвідчують саме зміни у Тор-10. За останні п'ять років до складу провідних країн в сфері туризму, завдяки активній підтримці цієї галузі в країні, активно ввійшов Китай, який потіснив Австрію і просунувся з 9 місця на 5 за кількістю прибулих туристів та на 7 за показником надходжень від туризму. За цим же показником на 10 місце в світі вийшла Мексика, витіснивши Швейцарію зі списку провідних туристичних країн. За кількістю прибулих туристів Іспанія та США помінялися місцями і наприкінці XX ст. Іспанія стала однією з провідних туристичних країн світу (щорічні середні темпи розвитку галузі становлять 8,8-9,5%). Втратила популярність Угорщина, що займала в' 1996 р. 8 місце за кількістю прибулих, а в 1999 р. не ввійшла до провідної десятки. Країною стабільного розвитку туризму можна назвати Велику Британію, п'яте місце якої в світовому туристичному рейтингу залишається незмінним протягом останніх років при нульовому прирості потоку і надходжень. складено за "Tourism Highlights - 2001". - ОМТ - WTO - ЕТО. Найбільш популярними серед туристів, що подорожують Європою, залишаються Франція, Бельгія та Нідерланди, а Париж, Амстердам, Брюгге та Брюсель належать до найпопулярніших і найвідвідуваніших міст. Стабільною популярністю у туристів користується Рим, більш ніж на 10% за рік зросла кількість туристів, що відвідали Венецію. Високі темпи зростання кількості туристів характерні за останні роки для таких європейських міст як Пальма, Мальта, Кьольн, Гамбург, Цюрих, Варшава, Мілан. До найпопулярніших у туристів міст Європи для проведення нетривалого відпочинку за останні роки ввійшли Дублін та Лілль, витіснівши зі списку Тор-10 провідних туристичних центрів Прагу та Будапешт. Особливо значними є темпи зростання туристичної цікавості до Севільї, потік до якої збільшився на 40%, що дозволило їй значно наблизитись до провідних центрів Європи, піднявшись з 16 на 12 місце за кількістю щорічних відвідувачів. Незважаючи на події 11 вересня 2001 р. Нью-Йорк залишається одним з найпопулярніших туристичних центрів, стабільно займаючи 15 місце у світі серед найвідвідуваніших міст, до складу яких ввійшли також Бостон та Вашингтон. Таким чином, на початок XXI ст. туризм залишається найдинамічнішою сферою діяльності, що забезпечує зростаючий попит на проведення дозвілля у подорожі. Відповідно поширенню туризму як складової стилю життя зростають і витрати на подорожування. Висока вартість подорожі обумовлена або відстанню від основних районів-генераторів турпотоків, або тривалістю подорожі, або значною різноманітністю і насиченістю ринку пропозиції у місці відпочинку. Тому рівень споживання продукту туристичного ринку коливається в широких межах і дрібно територіально-диференційований (Картосхема "Споживання туристичних послуг"). При середньосвітових витратах на подорож у $ 680, вартість подорожування Америкою та Австралією більша, ніж Європою, а незначні витрати в більшості країн Африки свідчать про нерозвиненість туристичної діяльності. У Європі середні витрати туриста на подорож становлять $ 574 і в останні роки намітилась тенденція їх подальшого зменшення (в середньому на 2,7%), особливо в країнах Західного та Південного субрегіонів (відповідно 4,2 та 3,0%). Особливо помітно "здешевлюється" перебування в Нідерландах, Австрії, Німеччині (Західна Європа), Хорватії, Словенії, Італії (Південна Європа). Ця тенденція торкнулася й країн Південно-Східної Європи, хоча і менш помітно (0,3%), що можна пояснити відносно невисокими цінами на основні туристичні послуги, особливо в країнах Центральної Європи. Середні витрати іноземного туриста, подорожуючого в даному субрегіоні, становлять $ 339, що майже в 1,7 рази менше, ніж в середньому по Європі. Найдешевшим буде перебування у Румунії, Молдові, Угорщині, Литві, Латвіїя, Польщі, Болгарії. У Росії, Словаччині, Україні, Чехії та Естонії вартість подорожі вища за середню по субрегіону. Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор туристичних потоків. Основні обміни країна здійснює в межах субрегіонального ринку з країнами-сусідами Росією, Молдовою, Білоруссю, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, які виступають і як генератори основних туристичних потоків в країну (в'їздний туризм), і як реціпієнти для українських туристів (виїздний туризм). На сусідські обміни припадає в середньому за останні роки біля 65% від загального обсягу міжнародних туристичних потоків. Здобуття незалежності та суспільно-політична перебудова в Україні позначились зміною її статусу на ринку міжнародного туризму. Перш за все, розширилась участь країни на даному ринку. З країни-реціпієнта з дозованим обсягом обслуговування вона перетворилась на країну-генератора туристичних потоків зарубіжного (виїзного) туризму. Подібний процес був притаманний на перехідному етапі для Польщі, Чехії, інших соціалістичних у минолому країн і має об'єктивне соціально-економічне підґрунтя. Поступові зміни на краще в економічній ситуації та певні зрушення на шляху поліпшення матеріального становища населення створили об'єктивні передумови розвитку сприятливого для туристичної діяльності ринкового середовища. Позитивні результати дала й державна туристична політика, перш за все через впровадження системи ліцензування, що посилило контроль за якістю туристичного обслуговування. Але у міжнародному туризмі ситуація залишається нестабільною: пожвавлення туристичної активності чергується зі спадами, відтворюючи в цих коливання не тільки стан внутрішнього ринкового середовища, а й коливання світової ринкової кон'юнктури (мал. 4.25), де імідж України залишається невизначеним.
У 2000 р. зарубіжний (виїздний) туризм становив 44% від усього обсягу туристичних переміщень, майже вдвічі перевищуючи обсяг іноземного (вїздного) потоку (таблиця 4.13).
Тенденція перевищення виїздного потоку над в'їздним у структурі міжнародного туризму залишається стабільною, хоча слід відмітити певне падіння темпів виїздного туризму і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Польща (31,4%), Росія (30,5%), Молдова (11,5%), Білорусь (6,5%), Угорщина (5,7%), Словаччина (4,2%). Запровадження візового режиму позначилось в останній з зазначених країн зменшенням виїздного потоку майже на 19% за рік.Змінилася й мотиваційна структура - провідне місце займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. В ритміці виїздних потоків можна прослідкувати наявність двох "гарячих" сезонів - яскраво
Loading...

 
 

Цікаве