WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Структура та територіальна організація індустрії туризму (пошукова робота) - Реферат

Структура та територіальна організація індустрії туризму (пошукова робота) - Реферат

діяльності в середньому на 12-15%. Особливо помітно скорочення попиту позначилось на діяльності авіатранспорту за рахунок падіння міжрегіональних та регіональних авіаперевезень. За даними ІАТА, загальний обсяг пасажирських авіаперевезень в світі у вересні скоротився на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року [28]. Найбільших втрат зазнали національні туристичні ринки акумулюючого типу. Так, у Непалі анульовано понад 50% заброньованого розміщення у "високий" для цієї країни сезон вересня - листопада, а в Єгипті обсяг туристичної діяльності у жовтні скоротився на 40%. Зазнали втрат і національні ринки розвинених країн. Так, в Іспанії завантаженість готелів зменшилась на 20%, майже на 24% у вересні скоротився потік іноземних туристів до Великої Британії. Зменшення попиту на туристичному ринку позначилось відповідним мультиплікаційним ефектом на інших галузях економіки країн скороченням зайнятості перш за все в авіакомпаніях та суміжних галузях авіаіндустрії. Так, в Північній Америці втратили роботу 140 тис. робітників авіакомпаній, а концерн Boeing заявив про скорочення ЗО тис. робочих місць у зв'язку з відмовами замовників від попередніх контрактів. В Європі авіакомпанія British Airways скоротила кількість зайнятих на 7 тис. чол, a Alitalia - на 3 тисячі. У зв'язку з зазначеними подіями аналітики ВТО прогнозують перерозподіл туристичних потоків у світі в напрямку стабільних в політичному та економічному сенсі регіонів (наприклад, у Середземноморському регіоні - відтак з країн Східного Середземномор'я та Північної Африки і відповідний приток до країн Південної Європи) та зростання ролі конкурентних авіаційному видів транспорту, особливо в межах регіональних переміщень. Така ситуація може болісно позначитись на ринках країн акумулюючого типу, територіально віддалених від основних районів попиту і орієнтованих на авіаційні сполучення. В той же час прогнозують переважаюче зростання внутрішнього туризму в країнах, що входять до зони інтенсивного формування попиту, і перерозподіл попиту в бік скорочення організованих турів. Зазначені тенденції слід враховувати при прогнозуванні розвитку національного ринку і при розробці маркетингових стратегій діяльності туристичних підприємств. Таким чином, кризові явища виявили недоліки, притаманні сучасній організації ринкової діяльності, які стосуються масового виробництва турпродукту. Ці основи склались поступово за період 60-70-х років XX ст. внаслідок стрімкого зростання попиту на туристичні подорожі і формування стилю життя, яке передбачає проведення вільного часу з метою відпочинку в подорожі. Саме індустріальний підхід до задоволення туристичного попиту сформував індустрію туризму як міжгалузевий комплекс з превалюючими внутрішніми організаційно-виробничими та фінансово-інформаційними зв'язками, з єдиною політикою кадрового забезпечення, яка ґрунтується на уніфікованих виробничих технологіях. Масове виробництво забезпечує здешевлення турпродукції, поставленій "на потік" навіть при індивідуалізації процесу споживання. Індивідуалізація турпродукту, тобто пристосування масового турпродукту до вимог і потреб конкретного споживача, все одно забезпечується системою маркетингових впливів, спрямованих на формування певного попиту (вид, місце відпочинку, сезон, термін, клас та інші параметри туру задаються виробником і пропагуються серед споживачів). Індустріалізація діяльності на ринку виробника обумовлює формування масових турпотоків, забезпечених як лінійними, так і чартерними перевезеннями. На масовий туристичний потік розраховані сучасні засоби розміщення. Навіть потужності структурних складових індустрії туризму пов'язані між собою, наприклад, місткість літаків та місткість готелів - збільшення попиту на авіаперевезення стимулювало створення аеробусів значної місткості і відповідно готельних комплексів, сконцентрованих в курортних зонах. Тобто, масовий попит, який створюється й регулюється індустрією туризму шляхом проведення рекламних компаній та інших маркетингових заходів, забезпечується інтегрованими транспортними, готельними, туроперейтинговими, дозвіллєви-ми структурами, які діють на конкурентній основі, і взаємодіють організаційно-технологічно як ланки одного стандартизованого обслуговуючого процесу. Такі організаційні форми діяльності позначились і на просторовій організації туризму, зокрема формуванням курортних зон, районів, вузлів, оскільки територіальна концентрація виробництва також спрямована на зменшення витрат і здешевлення одиниці продукції. Вразливим місцем туристичного ринку виявились неолібералістські засади функціонування, основані на вільній конкуренції приватного бізнесу. Роль держави на ринку туристичних послуг обмежена переважно регуляторними функціями державної туристичної політики, яка в більшій чи меншій мірі носить протекціоналістський характер. Криза індустрії туризму, яка є значною складовою національних економік навіть економічно розвинених країн, обумовила необхідність її державної підтримки, і ця підтримка була тим вагомішою, чим потужнішим був даний міжгалузевий комплекс і інтегрованіший в господарський комплекс країни. Так, уряд США надав термінову допомогуавіакомпаніям в розмірі $ 1,5 млрд. та виділив ще $ 20 млн. на рекламну компанію, рекламну кампанію задля створення позитивного, перш за все безпечного, туристичного іміджу субсидіювали уряди Іспанії та Мексики; уряд Єгипту надав $ ЗО млн. на субсидії чартерних рейсів до країни та на 40% зменшив тарифи на внутрішні туристичні перевезення; пільгові кредитні ставки для авіакомпаній та туристичних підприємств запровадив уряд Японії. Тобто, державна підтримка індустрії туризму виявила необхідність більш дієвого впливу держави на сферу приватного туристичного підприємництва, зокрема через систему державно-приватного партнерства. Криза стимулювала перебудовчі процеси в індустрії туризму, посилила роль міжнародних організацій та значення маркетингової діяльності. В першу чергу це стосується перебудови системи безпеки, де ВТО, ІАТА та ІКАО співпрацюють з відповідними державними структурами, по-друге, змінилась рекламна концепція, спрямована на створення безпечного іміджу країни, туристичного напрямку, певного турпродукту. В той же час, незважаючи на скорочення обсягів діяльності в зв'язку з падінням попиту, ринок туристичних послуг виявився стійкою системою, здатною витримати удар глобального масштабу. Дії світового співтовариства, відповідних структур ВТО, спрямовані на підвищення безпеки подорожування, позитивно позначились на виведенні туризму з кризи, важливу роль в цьому зіграла державна підтримка індустрії. Подолання кризових явищ дає підстави стверджувати, що туризм став складовою стилю життя значної частини населення світу, однією з свобод сучасної цивілізації - свободи пересування. Це надає стійкості індустрії туризму, яка забезпечує комфортність проведення дозвілля.в подорожі, і стимулює перебудовчі процеси на туристичному ринку. В умовах кризи, викликаної як тероризмом, так і загальним скороченням економічної активності на світовому ринку, на ринку туристичних послуг позначились такі тенденції: посилення
Loading...

 
 

Цікаве