WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Структура та територіальна організація індустрії туризму (пошукова робота) - Реферат

Структура та територіальна організація індустрії туризму (пошукова робота) - Реферат

фінансово-інформаційних центрів і перерозподілі фінансових та організаційних можливостей, які надає використання сучасних інформаційних технологій, а й наявність ярусності в діяльності світової індустрії туризму. Це обумовлене діахронністю розвитку складових індустрії туризму, значною територіальною диференціацією в рівнях розвитку, а також відмінами в рівні сформованості і закріпилось поглибленням "осьового" туристичного поділу праці між країнами високоінтенсивного та стабілізованого типів туристичних ринків і країнами акумулюючого типу. В міжнародному туристичному процесі зазначені особливості закріпились переважанням туристичних обмінів в межах ринків економічно розвинених країн, де повноструктурність та пропорційність складових національних індустрій туризму, їх подібність за цілим комплексом ознак забезпечують здатність задовольнити зростаючий попит, що постійно урізноманітнюється, на високому якісному рівні. Таким чином, глобалізаційні процеси з притаманною їм транснаціоналізацією форм діяльності, інтернаціоналізацією виробництва, тенденціями до концентрації капіталу позначились на індустрії туризму не тільки багатополюсністю територіальної структури світового туристичного ринку, а й його ярусністю, об'єктивно зумовленою системою перебігу капіталу, формами співробітництва та організації діяльності, можливостями застосування відповідних маркетингових стратегій, які надає застосування сучасних інформаційних технологій. Поляризація діяльності суб'єктів світового туристичного ринку виробника турпродукту, закріплена інноваційно-технологічними можливостями і відтворена в інтенсивності міжнародних туристичних обмінів, є об'єктивною основою виділення туристичних макрорегіонів світу як інтегральних геопросторо-вих структур глобального рівня. Такими структурами можна вважати континентально-океанійські макрорегіони. Включення океанів до складу макрорегіонів обумовлене глобальністю туристичної діяльності, яка поширюється не тільки на суходольні території, а також тим, що за сучасного рівня розвитку комунікацій океан втрачає природну "бар'єрну" функцію. Взаємодія (обсяги та тіснота зв'язків) між сформованими "полюсами росту" дає підстави для виокремлення двох континентально-океанійських макрорегіонів: Атлантичного та Тихоокеанського. Інтенсивний розвиток, інноваційна спрямованість, значна концентрація туристичної діяльності, яка грунтується на можливостях індустрії туризму економічно високорозвинених країн при всіх наявних внутрішніх відмінах роблять їх структурами одного (вищого) порядку, які мають домінуючі позиції на світовому ринку. Атлантичний континентально-океанійський макрорегіон формується зв'язками між Західно-Єропейським та Північно-Американським "полюсами росту" по вісі: Нью-Йорк - Лондон -Париж і далі по конурбації долини Рейна до Цюриха і Мілану. Тихоокеанський континентально-океанійський макрорегіон сформувався навколо Тихоокеанського "полюсу росту" по вісі Токіо - Сингапур і включає економічнорозвинені країни Східного та Південно-Східного регіонів, які в світогосподарських зв'язках визначаються посиленою економічною активністю. Світого-сподарська диверсифікація, "взаємопроникнення" економік, фінансово-інформаційна зв'язність Тихоокеанського та Північ-но-Американського "полюсів росту", обсяги та постійність туристичних обмінів дозволяють припустити можливість їх подальшої інтеграції на світовому туристичному ринку (при зростаючій конкуренції на транснаціональному рівні) і формування атлантично-тихоокеанської зони інтенсивного розвитку індустрії туризму по вісі Токіо - Лос-Анжелес (через Гавайські о-ви) - Нью-Йорк - Лондон - Париж і далі в межах європейського "полюсу росту". Потенційними зонами туристичної активності, які можуть перерости (за сприятливої кон'юнктури світового ринку) в "полюси росту" є південні зони значного туристичного потенціалу, які в той же час і надалі залишаться "прив'язаними" до Атлантичного та Тихоокеанського макрорегіонів. Аналогічною ввижається й доля Євразійського потенційного "полюсу росту", який за належності до Напівпериферії, також на значний час залишиться в "тіні" Західно-Європейського та Тихоокеанського "ПОЛЮСІВ росту". (Картосхема "J'еопросторова організація ринку туристичних, послуг"). Видові субринки формують властиву їм територіальну структуру, яка відбиває особливості функціонування тієї чи іншої складової індустрії туризму і знаходить відображення в множинній територіально-галузевій структурі, яка утворюється внаслідок взаємодії виробничих об'єктів складових індустрії туризму з територією, і відбивають особливості територіальної структури сфер гостинності, транспорту, туроперей-тингу тощо, територіальну диференціацію, концентрацію та спеціалізацію певного субринку, утвореного сегментом споживчого попиту та виробничо-технологічною ланкою з його задоволення. Так формуються геопросторов і структури видових субринків з відповідною ієрархією елементів. Вони є частковими проявами формування інтегральних просторових форм міжгалузевого комплексу індустрії туризму. Таким чином, глобалізаційні процеси в індустрії туризму, посиливши роль руху капіталу, інформації, інновацій як регуляторів ринкової діяльності суб'єктів глобального ринку, закріпились в поляризації ринкової діяльності іперебудові просторового каркасу індустрії туризму. Глобальність ринку туристичних послуг потребує регулювання на міжнародному рівні. Саме тому туристичні і пов'язані з ними авіатранспортні послуги були включені до кола питань, які регулюються ГАТС (СОТ). Згідно з класифікатором ГАТС сектор туризму охоплює готелі та ресторани, туристичні агентства і туроператорів, туристичних гідів та інші послуги. В межах переговорного механізму регулювалися питання обмеження та стимулювання діяльності зазначених виробників туристичних послуг по таких напрямках як: трансгранична торгівля, споживання за кордоном, комерційна присутність та переміщення фізичних осіб (таблиця 3.28).
З діяльності туристичних підприємств різного типу провідні країни уклали ряд "горизонтальних" угод, що передбачають повний доступ на національні ринки і режим сприяння комерційній присутності. Подальша лібералізація діяльності на ринку туристичних послуг стосується перш за все відміни дискремінаційних заходів у сфері готельного й ресторанного бізнесу і поліпшення правового режиму з регулювання доступу на ринок, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в цій сфері. Значна увага приділена глобальним мережам розподілу та заходам, що регулюють доступ до інформації та її поширення через ці мережі. Потребують подальшого регулювання питання переміщення постачальників послуг, уніфікація питань з підготовки кадрів та кадрової політики. Позитивні та негативні риси сучасного ринку туристичних послуг проявилися внаслідок кризи, викликаної терористичними актами в США 11 вересня 2001 р. Ці терористичні акти торкнулися всієї сучасної світової суспільної системи, але найперше вони позначились на туризмі. Забезпечення безпеки подорожування завжди було і залишається однією з основ діяльності індустрії туризму і саме ця основа похитнулася, викликавши скорочення обсягів
Loading...

 
 

Цікаве