WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг (пошукова робота) - Реферат

Індустрія туризму - основа розвитку національного ринку туристичних послуг (пошукова робота) - Реферат

взаємозв'язок одиничного й цілого прослідковується по всіх каналах: ресурсно-сировинному, ресурсно-товарному, фінансовому, трудовому, інформаційному, управлінському, що дозволяє розглядати соціально-демографічні та господарські структури в складі територіально-господарської підсистеми індустрії туризму. Ці структури та їх компоненти є умовами функціонування даного МГК, впливають на його територіальну організацію і можуть використовуватись як туристичні ресурси.
Слід зазначити, що при оцінці рівня розвитку, сформованості і особливостей функціонування національної індустрії туризму слід враховувати її, так би мовити, "стартові позиції", представлені історичними умовами такого формування. Індустрія туризму є структурною одиницею певної соціально-економічної системи, що формувалась в певних історичних Умовах на певній території. При цьому властивості території є константами, а історичні умови - змінними, під сукупною дією Яких відбувалось формування системи господарювання. До властивостей території слід віднести: географічне положення, природні умови та ресурси, етнос як географічне явище, сформоване історично в певному ландшафті і представлене соціальною спільністю людей, об'єднаних системою міжпоколінної етнокультурної інформації, що зафіксована в мові, культурі, побуті, поведінці, психічному складі та самоназві. Таким чином, етнос, адаптуючись до конкретних умов території, формує свою традиційну культуру і системугосподарювання, тобто відповідний господарсько-культурний тип. Цей господарсько-культурний тип в подальшому, під дією загального цивілізаційного поступу, науково-технічного прогресу зазнає певних трансформацій (добровільних чи примусових, пов'язаних із запозиченнями чи насадженням), позначених інноваціями, і шляхами таких інновацій є міграції (людей та ідей). Тобто, за нормальних (мирних) умов розвитку швидкість та напрямок інновацій визначає рівень комунікативності, а сприйняття інновацій залежить від культурного бар'єру. Військові, як будь-які насильницькі дії, прискорюють цей процес і посилюють опір інноваціям, що привнесені завойовника ми. Культурний бар'єр в даному випадку розглядається як система світосприйняття етносу, зафіксована в мові, релігії, традиційній побутовій культурі. Сприйняття інновацій пов'язане зі "шпаристістю" (пористістю) культурного бар'єру. З іншого боку, кожна культура як самодостатня система здатна до саморозвитку, свідченням чого є значна матеріальна і духовна спадщина кожного народу (і не тільки тих народів, що зараз населяють планету, а й тих, що населяли її протягом всієї історії людства), що говорить про культуру як систему інерційну, здатну до накопичення, збереження та впорядкування елементів. Внаслідок саморозвитку та прискореного руху інновацій, пов'язаного з науково-технічним прогресом (спочатку на транспорті, потім у зв'язку, сфері комп'ютерних технологій) змінюється система господарювання і середовище людської життєдіяльності. Це середовище стає все більше штучним, залежним від технологічного рівня суспільства, свідченням чого є розвиток урбанізації. Урбанізація - це не тільки зростання чисельності міського населення і збільшення кількості міст. Це - поширення міського способу життя, слабо пов'язаного з природними умовами і використанням природного середовища, але технічно насиченого, пов'язаного з використанням технологій, що весь час удосконалюються. Відповідно до глобальних змін життя і способу діяльності, змінюються й потреби людини, й можливості їх задоволення.
Таким чином, дослідження процесів формування та функціонування індустрії туризму обов'язково передбачає застосування принципу історизму. Національна господарська система формується під дією об'єктивних умов: природи даної території та культури її населення, і змінних чинників, що виступають гарантами сталості даної господарської системи. Гарантами сталості значною мірою є чинник державності (наявність державності, стабільність державних кордонів) та суспільно-політична система, що визначає механізм господарювання.
Інтегрованість індустрії туризму в певний суспільно-географічний комплекс визначається тіснотою взаємодії з іншими його складовими. В індустрії туризму компоненти та елементи соціально-демографічної структури, представлені населенням з властивими йому демографічними характеристиками, системою розселення та господарювання, є одночасно туристичними ресурсами, трудовими ресурсами та споживачами туристичного продукту.
Господарські структури, представлені господарським та інфраструктурним комплексами даної території та системою територіального управління, забезпечують переважно зовнішні системні зв'язки даного МГК. Як будь-яка складова національного господарства, індустрія туризму споживає енергію, що забезпечується паливно-енергетичним комплексом, сировину та матеріали (комплекс по виробництву конструкційних матеріалів), воду (водогосподарський комплекс). Для безпосереднього функціонування індустрії туризму необхідна матеріально-технічна база, що створюється будіндустрією, продукти харчування, що постачаються АПК, транспортні засоби та транспортна мережа, ремонтна та будівельна база, трудові ресурси певної кваліфікації. Отже, з одного боку, господарський комплекс території сприяє розвиткові індустрії туризму, а з іншого, індустрія туризму впливає на розвиток господарського комплексу через створення попиту на певні товари та послуги. Між господарством та індустрією туризму як його складовою існують тісни вертикальні та горизонтальні зв'язки, (мал. 1.9).
Мал. 1.9. Зв'язок індустрії туризму з господарським комплексом території
Зв'язки з господарством поділяються за характером, напрямом, інтенсивністю тощо. За характером виділяють виробничо-технологічні, ресурсно-енергетичні, організаційно-управлінські, інформаційні зв'язки. За напрямом - прямі та зворотні, за інтенсивністю - безпосередні та опосередковані. Наявність прямих та зворотніх безпосередніх зв'язків дає змогу виділити галузі виробництва, що безпосередньо впливають на розвиток та функціонування туристської сфери. Для забезпечення цього функціонування можливе створення організаційно-виробничих структур, свого роду "функціональних каналів", за допомогою яких діє цей зв'язок: народні промисли - сувенірна торгівля (загальноміська та в готелях); АПК - об'єкти харчування (загального користування та закрита мережа); будівництво - об'єкти туристської інфраструктури; сфера обслуговування, інші галузі невиробничої сфери та інженерна інфраструктура загального користування - об'єкти індустрії туризму; транспорт та транспортна мережа - транспортні послуги індустрії туризму.
Три перші виконують виробничо-постачальні функції і можуть мати масштабні горизонтальні зв'язки, що охоплюють значну територію. Вони формують регіональні територіально-господарські системи того чи іншого таксономічного рівня залежно
Loading...

 
 

Цікаве