WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Лікувально-оздоровчі фактори курорту - Реферат

Лікувально-оздоровчі фактори курорту - Реферат

дослідження, а промивання та зрошення шлунку мінеральною водою - після детального дослідження стану серцево-судинної системи.
Широко використовуються мінеральні води також для інгаляцій, особливо при хронічних інфекційно-алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також для спеціальних зрошень при гінекологічних захворюваннях.
На курорті використовуються і такі природні лікувальні чинники, як торф'яна грязь та озокерит.
Торфяну грязь для лікування видобувають в околицях Моршина та сусіднього села Оболоня (Долинський р-н, Івано-Франківської області). По фізичних та хімічних властивостях грязі є високомінералізованою лікувальною сировиною високої якості, які мають великий лікувальний ефект. Торфяна грязь застосовується для електрогрязевих процедур, вагінальних та ректальних тампонів.
Озокерит з травня 1973 р. став основним видом теплових процедур у лікувальній практиці курорту. Використовується тільки медичний озокерит, який отримується шляхом видобування з відходів нафтодобувної промисловості, а також з жильного воску, який добувається в озокеритних шахтах. Озокерит володіє максимальною теплоємкістю, мінімальною теплопровідністю з найбільшою теплоутримуючою властивістю порівняно з іншими теплоносіями. Він також здійснює хімічний (в ньому містяться мінеральні масла та смоли) та сильний біологічний вплив, що викликає помітні зміни в організмі, особливо в судинній та нервово-гуморальній системах, підсилює крово- та лімфообіг, змінює водний та білковий обмін.
Дія озокериту відрізняється від дії інших теплоносіїв тим, що при охолодженні об'єм озокеритних аплікацій зменшується (в середньому на 15%), створюючи компресійний вплив на судинну систему шкіри, що змінює її трофіку та обмінні процеси. Для аплікації озокерит нагрівається до 45-60°. Процедури призначаються через день. Тривалість 30-60 хвилин.
Озокеритотерапія призначається при виразкових хворобах шлунку та дванадцятипалої кишки (поза стадією загострення), хронічних гастритах, захворюваннях печінки та жовчних шляхів, кишечника, деяких захворюваннях нирок та сечовивідних шляхів, запальних, гінекологічних хворобах, захворюваннях периферійної нервової системи та органів опори та руху.
Важливим природним фактором курорту є клімат з його особливостями, які визначаються географічним розташуванням Моршина, характером навколишної рослинності, ландшафту, іонізацією та вмістом кисню в повітрі та ін.
По багаторічних метереологічних даних, клімат Моршина помірно континентальний, вологий. Середньорічна температура (+7, 6°), така ж, як і на курортах Кавказьких мінеральних вод. Середньорічна сума опадів, які випадають в Моршині та його околицях, складає 759-820 мм, незначно перевищуючи суму опадів на цих же курортах. Найбільша кількість опадів випадає в кінці весни та літом, особливо в червні і липні, найменше - зимою.
Для Моршина характерна висока вологість повітря: зимою - 73-81%, літом - 83%. Самі вологі місяці - серпень-листопад, сухі - квітень-травень. Помітно висока вологість відзначається зранку та увечері, вдень вона наближається до оптимальної, тому нерідко, не дивлячись на високу температуру повітря, зранку та ввечері він здається прохолодним. Найбільш жаркі місяці - липень, серпень. Середньомісячна температура липня +18,5°С, серпня +18°С. Самий холодний місяць - січень -4°С. Весняні місяці порівняно теплі. Осінь - не холодна.
Атмосферний тиск в Моршині дещо знижений (731,3 мм рт.ст.) і на протязі року коливається в межах 725 - 742 мм рт.ст. В році туманних днів - не більше 20-25, стільки ж приблизно грозових, хмарних - в середньому 99, ясних та сонячних - близько 98. Максимальна хмарність спостерігається в листопаді, мінімальна - в липні-вересні.
Таким чином, кліматичні умови курорту дозволяють на протязі року добре використовувати природні чинники, що доповнить загальний комплекс лікувальних заходів.
В Моршині, як і на інших курортах країни, комплексне санаторно-курортне лікування складається з санаторного режиму, лікувального харчування та лікувальної фізкультури.
Санаторний режим, призначений хворому, повинен мати особливо індивідуальний характер, сприяти найкращому впливу на нього курортних чинників, враховуючи суворий розпорядок сну, руху, харчування, прийому процедур.
В залежності від загального стану хворого індивідуальний режим може бути щадним та тренуючим. В санаторіях застосовується, головним чином, тренуючий режим, який розрахований на більш повне використання лікувального комплексу з включенням в нього кліматичних та інших лікувальних чинників курорту. Щадний режим, як правило, призначається хворим, які прибувають на лікування в стадії нестійкої ремісії захворювання, при наявності інших захворювань (серцево-судинної системи або інших органів), які перешкоджають застосуванню активної курортної терапії, а також під час виникнення небажаної реакції на ту, чи іншу процедуру. В таких випадках, поряд зі збільшенням спокою та сну, лікар виключає з курсу лікування або обмежує активну бальнеотерапію (ванни, душі, озокеритолікування), призначає більш сувору дієту, обмежує кількість та зменшує мінералізацію води для внутрішнього прийому. При покращенні здоров'я та відновленні сил, хворий може бути знову переведений на тренуючий режим.
Лікувальне харчування - невід'ємний компонент терапії захворювань органів травлення. В санаторіях, особливо гастроентерологічного профілю, харчування - метод лікування. їжу необхідно приймати в суворо визначені внутрішнім розпорядком оздоровниці години, дотримуючись часу прийому мінеральної води. Не можна поспішати при вживанні їжі, переїдати. В умовах курортного лікування хворий повинен засвоїти основні принципи дієтотерапії для того, щоб користуватися ними в домашніх умовах.
Фізкультура в лікувальній практиці займає важливе місце. Фізичні вправи благодійно впливають на уражені хворобою органи та системи, тренуючи і відновлюючи їх функції, сприяють найскорішому виліковуванню. Лікувальна та гігієнічна гімнастика, легкі спортивні ігри, прогулянки корисні і показані людям будь-якого віку.
Теренкур - дозована лікувальна ходьба - користується великою популярністю у пацієнтів. Доріжки маршруту знаходяться у західній частині курорту (за санаторієм "Мармуровий палац"). Теренкур підвищує тонус організму, зміцнює м'яз серця та дихальну мускулатуру, покращує функції легенів та кровообігу, органів травлення та системи виділення, сприяє насиченню органів та тканин киснем. Займатись лікувальноюходою необхідно зранку до сніданку після прийому мінеральної води, а також вдень після відпочинку, перед вечерею. Корисно ходити з визначеною швидкістю. Орієнтовні темпи ходьби: повільний - 50-70 кроків за хвилину, середній - 70-90, швидкий 90-100.
В окремих випадках санаторно-куротне лікування доповнюється фізіотерапевтичними процедурами, медикаментозними препаратами та вітамінами, проте рішення про це приймає лікуючий лікар.
Медична та економічна ефективність, тривалість та стійкість результатів санаторно-курортного лікування в значній мірі залежать від-правильного медичного відбору та направлення хворих на курорти. В свій час рахувалось, що санаторно-курортне лікування необхідно лише тільки при хронічних хворобах з метою профілактики їх подальшого розвитку. Наукові дослідження та практика показали, що курортні методи лікування можна застосовувати не тільки при хронічних стадіях захворювань, але й в ранні строки після закінчення гострого процесу захворювання, що запобігає розвитку його хронізації, скорочує тривалість
Loading...

 
 

Цікаве