WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Використання замків і фортець у туризмі - Реферат

Використання замків і фортець у туризмі - Реферат

Хмельницький.
Більшість видатних споруд Жовкви було зведено у XVII-XVIII ст. Перед замком за оборонними мурами була розбита ринкова площа (тепер - площа Вічева), з боків якої було поставлено житлові будинки з відкритими аркадними галереями. На ринковій площі біля Глинської брами на місці старої ратуші напочатку XX ст. виникла нова ратуша. На площі домінує монументальний пізньоренесансний парафіяльний костел Св. Лаврентія (архітектори Павло Щасливий, Павло Римлянин, Амброзій Прихильний, 1606-1618 рр.). У ньому варто оглянути скульптурні надгробки XVII ст. родин Жолкевських і Собєських. Північніше знаходиться ансамбль Василіянського монастиря з церквою Різдва Христового (XVII - початок XX ст.).
На північному сході від площі розташована синагога з ажурним, типово ренесансним аттиком (1687 p.). Від неї можна перейти до комплексу монастиря та костела домініканів (XVII - початку XX ст.), в якому нині діє церква Св. Йосафата. На колишніх передмістях Жовкви можна побачити старі дерев'яні церкви: Св. Трійці (1720 р.) та Різдва Пресвятої Богородиці (1705 p., іконостас 1710-1727 pp.).
Ключовим пунктом "Золотої підкови Львівщини" є саме місто-музей Львів.
Львів за весь час свого існування (від заснування Данилом Галицьким до XVIII ст.) був міцною фортецею, яку вдавалося здобувати лише підступом, хитрощами або через відсутність опору городян. З багатьох фортифікацій старого Львова на сьогодні не залишилося й сліду. Лише рештки валів, ровів, мурів, перебудованих сакральних споруд, перекази, мікротопоніми або архівні й археологічні матеріали донесли до нас скупі відомості про них.
Протягом останніх років проводиться інтенсивна робота над складанням каталогу оборонних споруд Львова. їх сьогодні налічується 35. Ось перелік окремих з них: Високий замок (руїни), Низький замок (залишки руїн, фундаменти стін "підземного" Львова), Міський арсенал (1554-1556 pp.), Королівський арсенал (1630-1639 pp.), арсенал Синявських (1639 p.), Цитадель (1830 p.), Онуфріївський монастир-фортеця і церква XVI- XIX ст., Вежа Корнякта (1572-1629 pp.), Вежа кафедрального костела (1360-1481 pp.) тощо.
Колись величною і неприступною була Львівська фортеця Високий замок. Археологічні розкопки показали, що фортеця, яка спочатку мала дерев'яні і земляні укріплення, займала вершину Замкової гори (417 м). Наприкинці XII - початку XIV ст. фортеця була перебудована з дерев'яної на кам'яну. Замок мав у плані форму витягнутого прямокутника з 4 баштами на кутах. У дворі замку були розташовані казарми і глибокий колодязь.
У XVIII ст. фортеця втрачає своє стратегічне значення. її башти та стіни поступово розбирають на будівельний матеріал. До нашого часу від Високого замку зберігся фрагмент Південної стіни зі стрільницями.
Зараз львів'янами жваво обговорюється доцільність реалізації сміливого архітектурно-інвестиційного проекту з історичної відбудови фортифікацій Високого замку й організації в ньому ресторанно-готельного й розважально-анімаційого туристичного комплексу міжнародного класу.
У підніжжі Замкової гори дещо пізніше був зведений так званий Низький замок Львова. Він мав 17 веж, рів і бастіони з 2 брамами: Галицькою і Краківською. До нашого часу з укріплень Низького Замку збереглися Порохова вежа і Міський арсенал, споруджені на початку XV ст. Стіни Низького замку через аварійний стан на початку XIX ст. були розібрані. Законсервовані залишки стін (біля Бернардинського монастиря) у наш час поновлені з бійницями, покриттям, господарськими будівлями. У них розташована реставраційна майстерня. Оборонна стіна з вежею та брамою набули вигляду, який мали в XVI ст.
Частина відбудованих фортифікацій старого Львова нині успішно використовується у ресторанному бізнесі. А по збережених фрагментах відкопаних археологами давньоруських і середньовічних мурів і підземних казематів Львова організовано спеціальний туристичний маршрут "Підземний Львів".
Заслуговує на пріоритетну увагу й державну підтримку дуже цікавий туристичний маршрут "Замками Західного Поділля". Цей маршрут охоплює близько сотні пам'яток оборонних культових споруд, замків та фортець бастіонного типу (у Тернополі, Скалі-Подільській, Котелівці, Підгайцях, Теребовлі, Доброво-дах, Підгорянах, Яблунівці, Кам'янець-Подільському, Жван-цях, Бережанах, Окопах, Кудрицях, Рихті, Теребовлі, Чорт-кові й ін.). Опорними пунктами цього маршруту є величні оборонні комплекси Кам'янець-Подільської й Хотинської фортець. Оборонні споруди України сьогодні використовують під заклади відпочинку і туризму шляхом їх пристосування безпосередньо під готелі, через відкриття у них закладів харчування відвідувачів (стилізовані під старовину ресторани й таверни з середньовічною кухнею та історичними місцевими напоями), шляхом відкриття музейних експозицій у приміщеннях.
Понад 2/3 замків країн Європейського Союзу (а це понад 1500 фортифікацій) нині успішно використовується у готельному господарстві. Європейським туристам притаманне прагнення бодай декілька днів пожити у справжньому середньовічному замку, скуштувати страви старожитньої етнічної кухні та взяти участь в анімаційних лицарських розважальних програмах замкового дозвілля.
Замково-готельний бізнес визнається найприбутковішим напрямком використання фортифікаційних пам'яток давнини. Тож навіть найтитулованіші в Європі власники родових замків не цураються поряд з приватними апартаментами відводити частину своїх володінь під готельні номери для гостей і туристів (рис. 5.39).
Рис. 5.39. Замок-готель Мальборк у Польщі. Вигляд з вікна та внутрішній інтер'єр номеру
В Україні започаткування замково-готельного бізнесу має неабиякі перспективи. По-перше, в нашій країні налічуємо до двох десятків фортифікацій чи їх руїн, найдоцільніший шлях відродження яких полягає в переобладнанні їх під готельно-анімаційні комплекси. По-друге, цей турпродукт користується стабільною популярністю серед європейських туристів, які хочуть і готові платити за можливість знайомстваз українськими замками. Романтика готельно-замкових турів традиційно приваблює закоханих та молоді подружжя, цьому виду відпочинку надають перевагу люди з розвинутим естетичним смаком тощо.
На жаль, досі жоден замок України ще не готовий відкрити двері своїх опочивалень перед туристами. Найближче до фази формування номерного готельного фонду "просунувся" Мукачівський замок ("Паланок") у Закарпатті. Однак, і тут роботи ще вистачає. А єдиним палацом замкового типу, який приймає рекреантів, є палац графів Шенборнів у тому ж Мукачівському районі Закарпаття, переобладнаний під санаторій.
Ще більші перспективи має шлях музейно-анімаційного відродження найвеличніших фортифікацій держави, що є загальнонаціональним надбанням і повинні бути доступними для широких верств відвідувачів, передусім молоді. Відбудова фортифікацій, розміщення в них експозиції, яка відтворюватиме картини минувщини й оголошення цих фортифікацій скансе-нами - музеями під відкритим небом - пріоритетний шлях туристичного відродження більшої частини українських замків і фортець. А пожвавленню туристичного інтересу до них має сприяти якісне інформаційно-рекламне просування та проведення різнобічних історико-театралізованих фестивалів, змагань і анімаційних шоу.
Цей інвестиційно перспективний напрям туристичного відродження українських замків проілюструємо на прикладі Су-дацької фортеці. Уже стало доброю традицією щоліта, у самий розпал курортного сезону, коли Південний берег "окуповують" сотні тисяч туристів, проводити у стінах Судацької фортеці міжнародний фестиваль "Лицарський замок" (рис. 5.40).
Генуезька фортеця у Судаку у дні щорічного міжнародного фестивалю історичного фехтування "Лицарський замок", організованого національною Федерацією історичного фехтування і реконструкції
Це надзвичайно цікаве анімаційне шоу, що "занурює" його учасників і глядачів у войовниче середньовіччя. На фестиваль з'їжджаються члени клубів історичного фехтування з різних міст України, Росії, Білорусі, Молдови, Польщі. Вони привозять з собою середньовічні
Loading...

 
 

Цікаве