WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

заслання, знову з'явився на Поділлі й в 1822 р. втретє опинився в тюремній камері Папської башти. Та це не зламало його волелюбного духу. У. Кармалюк став єдиним із в'язнів, кому вдалося організувати втечу з Кам'янецької твердині. Ця подія сталася в ніч з 12 на 13 березня 1823 p., однак У. Кармалюка й кількох його побратимів було поранено, через два тижні спіймано і вчетверте посаджено в Папську башту. В квітні 1823 р. на площі в Ратуші його було покарано 101 ударом батога і вдруге заслано на сибірську каторгу. Загалом, месницька боротьба легендарного ватага подільських селян (участь в антикріпацькому повстанні взяло близько 20 тис. селян) тривала аж до дня загибелі У. Кармалюка в 1835 р. І з тих часів Папську башту фортеці подоляни називають Кармалюковою. Усередині XX ст. в ній розмістилася музейна експозиція, що знайомить з умовами ув'язнення У. Кармалюка.
На хвилі українізації, постановою Раднаркому УРСР від 23 березня 1923 р. Кам'янець-Подільську фортецю оголошено істо-рико-культурним заповідником. Щорічно її відвідує близько 300 тис. туристів.
У плані фортеця Кам'янця - багатокутник видовженої форми, по периметру обнесений стінами з баштами на кожному розі.
Праворуч від східних воріт (головного в'їзду з боку міста) знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з колодязем діаметром 6 м, пробитим через 36-метрову скельну породу. Далі, якщо рухатися за годинниковою стрілкою, можна нарахувати ще десять башт: Лянцкорунську, Комендантську, Рожанку, Водну, Нову, Денну, Ляцьку, Тенченську, Ковпак і Папську, або Кармалюкову (найвища, ліворуч від східних воріт, збудована на кошти папи Юлія II у 1503-1517 pp.). Частково відкритий підземний хід, що виводив кудись у долину Смотрича.
Каньйон Смотрича петлею, яка нагадує грецьку літеру "омегу", охоплює фортецю і розходиться по обидва боки від Замкового мосту. Цей міст, а також укріплення (XVI-XVII ст.) Польської і Руської брам зі шлюзами, які регулювали рівень води у Смотричі, є монументальними залишками унікальної в європейському воєнному зодчестві середньовічної оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця.
Фортифікаційний ансамбль міста формувався протягом сторіч і гармонійно поєднує в собі елементи оборонної архітектури різних епох і різних фортифікаційних шкіл. Основу його оборонної архітектури закладено в період Київської Русі та Великого князівства литовського у X-XIV ст. З XVI ст. над розбудовою фортифікаційного ансамблю працюють провідні італійські військові інженери Каміліус, Камеріно, Рудольфіно, придворний королівський архітектор німець Йокуб Бреторус
На початку XVII ст., з появою далекобійної артилерії, військовий інженер Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляну бастіонну фортецю новоголланд-ської системи - горнверк, що отримала назву Нова фортеця. Від неї залишилися лабіринти кам'яних казематів й грандіозні земляні вали.
Крім фортеці Старого міста й Нової фортеці, у місті-заповід-нику туристам рекомендуємо оглянути: Міські укріплення XIV-XVIII ст., укріплення Міських воріт (XIV ст. - 1746 p.), Вірменські склади XVI-XVII ст., Вірменський бастіон XVI- XVIII ст. (цитадель і Казематна башта), семиповерхову Скор-няжну башту XVI-XVII ст. та чимало інших пам'яток.
Жванецъкий замок XV-XVII ст. належав Кам'янецькому старості Станіславу Лянцкорунському. Замок височів на березі Дністра якраз напівдорозі між Кам'янцем і Хотином й контролював стратегічний брід через річку. Його неодноразово спустошували татари, а остаточних руйнувань завдали турки під час захоплення Поділля. У 1653 р. на полі під стінами Жва-нецького замку відбулася битва козацького війська Б. Хмельницькою з польською армією.
Зараз від замку збереглися атракційні руїни, звідси відкривається широка панорама околиць з фортецями у Хотині, Кам'янці й Окопах.
На Кам'янеччині є також руїни Зіньківського замку, в середині XIV ст. розбудованого князями Коріатовичами на місці давньоруського укріплення й неодноразово реставрованого поляками в буремні XV-XVIII ст.
І зовсім унікальною пам'яткою оборонного зодчества Поділля є невелика церква Покрови Пресвятої Богородиці у Сутківцях XIV-XV ст., перший кам'яний ярус із рядом бійниць якої вимуровано подолянами за доби обживання краю при православних князях-братах Коріатовичах.
Другим за красою й популярністю серед туристів фортифікаційним ансамблем Хмельниччини є фортеця смт Меджибожа.
Рекомендована література
1. Вуйцик В. С. Львівський державний історико-архітектур-ний заповідник. - Л.: Каменяр, 1991.
2. Высоцкий И. Золотые ворота в Киеве. - К., 1982.
3. Горбик В. О., Денисенко Г. Г. Проблеми дослідження і збереження пам'яток історії та культури в Україні // Український історичний журнал. - 2003. - № 3. - С. 143-151.
4. Грушевский М. Южнорусские господарские замки в половине XVI в. // Университетские известия. - 1890. - Февраль. - С. 1-33.
5. Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 8.06.2000 р.
6. Замки Львівщини // Галицька брама. - 2003. - № 10-12. - С 106-108.
7. Игнаткин Й.А. Охрана памятников истории и культуры: Справ, пособ. - К.: Вища школа, 1990.
8. Іванов О. Замки і палаци Західної України: історія - культура - туризм (Історико-архітектурні пам'ятки замкового мистецтва). - К.: Наш світ; Укргеодезкартографія, 2004.
9.Історико-краєзнавча діяльність Українського товариства охорони пам'яток історії та культури / Історичне краєзнавство в Українській РСР. - К., 1989.
10. Історія Львова в документах і матеріалах. - К.: Наукова думка, 1986.
11. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. - Л.: Каменяр, 1991.
12. Лесик О. В. Замки та монастирі України. - Л.: Світ, 1993.
13. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. - Л.: Центр Європи, 1997.
14. Мацюк О. Оборонне зодчество України // Пам'ятки України. - 1990. - № 2.
15. Мацюк О. Фортеці і замки України // Пам'ятки України. - 1991. - №2.
16. Мацюк О., Штойко П. Картосхема оборонительных сооружений Западного Подолья / Тезисы докладов VI Подольской историко-краеведческой конференции. - Каменец-Подольский, 1985. - С. 84-85.
17. Наниев П. И. Белгород-Днестровская крепость: фотоочерк. - Одесса: Маяк, 1975. - 17 с.
18. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича". - К., 1998. - 401 с.
19. Олеський замок: Путівник. - Л.: Каменяр, 1981.
20. Пам'ятки архітектури і містобудування України: Довід. Держреєстру національного культурного надбання / В. В. Вечер-ський, О. М. Годованюк, Є. В. Тиманович та ін.; за ред. А. П. Мардера, В. В. Вечерського. - К.: Техніка, 2000. - 664 с
21. Пам'ятки архітектури Тернопільської області: Фотопутівник. - Тернопіль, 1995.
22. Памятники градостроительства и архитектуры УССР: В 4 т. - К., 1983-1986.
23. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. - К., 1987.
24. Пламенецька О., Вечерський В. Фортеці й замки в Україні // Пам'ятки України. - 1996. - № 2. - С 13-25.
25. Пламенецька О. Комплекс у Кам'янці-Подільському // Пам'ятки України. - 1998. - № 3-4. - С 88-95.
26. Пламенецька О. Фортеці й замки України // Пам'ятки України. - 1986. - № 3-4. - С 34-41.
27. Ричков П. Західноукраїнські міста-фортеці XVI-XVIII століть // Пам'ятки України. - 1990. - № 2. - С 20-22.
28. Рожко М.Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі / Київська Русь: культура, традиції. - К., 1982. - С. 14-19.
29. Рожко М.Ф. Тустань - давньоруська наскельна фортеця. - К.: Наукова думка, 1996.
30. Рутинсъкий М.Й. Географія туризму України: Навч.-метод. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 160 с
31. Симин О. Фортеці Києва VI-XIX століть. - К.: МП "Леся", 2003. - 144 с.
32. Сицинский Ю. Оборонительные замки Западного Подолья. - К., 1928.
33. Тимощук Б. Твердиня на Пруті. - Ужгород, 1978.
34. Тронъко П. Т. Охорона пам'яток історії і культури - справа всенародна // Український історичний журнал. - 1980. - №9. - С 118-124.
35. Троян М. В. Мукачевский замок: Историко-краеведчес-кий очерк. - 2-е изд., перераб. и доп. - Ужгород: Карпаты, 1982. - 56 с.
36. Фадеева Т.М. Тайны горного Крыма. - Симферополь: Бизнес-Информ, 2002. - 256 с.
37. Федак П. Пам'ятки Замкової гори. - Ужгород, 1999.
38. Фортификация Украины / Материалы Международной конференции с проблем охраны фортификационных сооружений в Украине. - Каменец-Подольский, 1993.
39. Шкрабюк П. Крехів: дороги земні і небесні. - Л.: Місіонер, 2002. - 413 с.
40. http://mycastles.narod.ru / Ірина Пустиннікова. Замки і монастирі України.
Loading...

 
 

Цікаве