WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

її відбудовували. З середини XVIII ст. замок переходить із рук у руки, останніми з 1875 р. по 1939 р. (до приходу радянської влади) замком володіла родина Гнєвощів.
Кам'яний замок з тесаних блоків темно-червоного пісковику відносно добре зберігся (немає лише західної башти та в XIX ст. розібрані кілька ділянок замкових стін). У плані це майже ідеальний квадрат, забудований по периметру фортечними мурами товщиною близько 2 м та трьома наріжними триярусними баштами з рядами бійниць для перехресного обстрілу. У північно-східній куртині розміщена в'їзна брама зі збереженими елементами ренесансного декору. З внутрішнього боку брама прикрашена родовим гербом Потоцьких. Посередині замкового двору височить ренесансний двоповерховий палац Потоцьких. Довкола замку помітні сліди колишнього рову та земляних валів передової лінії оборони твердині.
Територія замку зараз використовується у господарсько-складських цілях. І замок, і палац вимагають проведення ґрунтовних консерваційних робіт. Пожвавлення туристичного інтересу до Золотопотоцького замку стане можливим за умови організації в палаці молодіжної турбази і сільського краєзнавчого музею та об'єднанні зусиль щодо охорони й популяризації пам'ятки з боку місцевої влади і представників одного з клубів національної Федерації історичного фехтування і реконструкції.
Збруцька оборонна лінія Речі Посполитої нараховує декілька замків, вкритих бойовою славою, на крутих берегах Збруча у таких поселеннях: Сатанів і Гусятин (на лівому - Хмельницькому боці), Сидорів, Скала-Подільська, Кудринці й Окопи (на правому - тернопільському березі).
Сидорівський замок XVII ст. височіє на стрімкому мисі, що з трьох боків омивається притокою Збруча у Гусятинському районі. Історичні відомості про нього доволі скупі. Укріплення лежало обіч сумнозвісного Волоського шляху татарських орд, тож неодноразово витримувало їх облоги. Найбільших руйнувань твердиня зазнала у 1672 р. та 1694 р. від артилерії турецьких армій.
Стан збереженості Сидорівського замку оцінюємо як відносно непоганий. Вціліло оборонне "ядро" твердині - її північно-західна частина з двома високими стінами, з'єднаними під гострим кутом (особливості рельєфу мису) та опуклими баштами. Стіни мають три яруси складних 2-3-канальних бійниць для ведення перехресного обстрілу. У дворі замку до оборонних стін прилягають каземати, житлові та господарські будівлі.
Варто відбудувати найдовшу південно-східну стіну і три її башти та провести реставрацію існуючих укріплень - і в Сидорові постане цілісний замковий ансамбль, унікальний серед фор-тифікацій Поділля з огляду на свій архітектурно-планувальний характер (гострокутна крейсероподібна споруда).
Сидорівський замок стоїть біля НІШ "Подільські Товтри" на півдорозі між Сатанівським замком і заповідними урочищами Медоборів та замком у Скалі-Подільській. Найдоречнішим видається передати цю атракційну твердину для упорядкування й охорони національній Федерації історичного фехтування і реконструкції.
Кудринецъкий замок стоїть на високій кручі (гора Стрілка) над Збручем всього за 22 км від Кам'янця. Поблизу села збереглися залишки Троянового валу антської держави (III-VCT.) й давньоруського городища X-XIII ст.
Кам'яний замок у Кудринцях побудовано з тесаних блоків пісковику у 1615 р. Належав він роду Гербуртів. Твердиня контролювала ділянку сумнозвісного татарського Волоського шляху, яким професійні загони людоловів шастали рейдами у Галичину мало не щороку. У 1648 р. замок здобули місцеві селяни й козаки М. Кривоноса. Турки плюндрували укріплення у 1672 р. та 1694 р. На початку XVIII ст. нові господарі Гуме-нецькі відбудували замок й оселилися в ньому. І лише з середини XIX ст. твердиня залишилася без власника, а місцеві селяни почали хутенько розбирати її на будівельні матеріали.
Кудринецький замок зберігся порівняно добре й має доволі атракційний вигляд. У плані це неправильний чотирикутник розмірами 25 х 70 м. Височіють три монументального типу наріжні башти з трьома ярусами бійниць, пристосованих для ведення перехресного й флангового вогню, та три з чотирьох замкових стін (південна, західна і північна, товщиною 1,5 м). Найбільш неприступною є східна стіна, захищена обривистим схилом гори та Збручем у її підніжжі. З Південної п'ятигранної башти у долину Збруча прокладено склепінчатий підземний хід, пізніше закладений камінням. Неглибока западина біля іншої шестигранної башти вказує на місце, де колись була криниця. Гірше за інші збереглася В'їзна, або надбрамна башта, однак і її реконструкція не складає труднощів.
З замкових башт відкривається мальовничий краєвид розлогих пшеничних ланів горбистого Поділля і каньйоноподібної долини Збруча з урвищами й лісистими кручами, розчленованими глибокими яругами.
Стан збереженості архітектурного ансамблю пам'ятки та її сусідство з НПП "Подільські Товтри" і Кам'янцем-Подільським (22 км) дає підстави для високої експертної оцінки комерційної перспективності проекту повної відбудови замку й організації на його території ресторанно-готельного й туристично-анімацій-ного комплексу. Кудринецький замок має всі передумови, щоб увійти в якості атракції й нічліжної бази у комерційний кількаденний кінно-туристичний маршрут замками Призбруччя від Сатанова, лісистих урочищ і слов'янських святилищ Медоборів до "Окопів Святої Трійці", Кам'янця-Подільського й Хотина.
Легендарний об'єкт масового польського культурно-туристичного паломництва лежить у крайньому південно-східному закутку Тернопільської області. Це - бастіонний форт "Окопи Святої Трійці" поряд з с Окопи (навпроти задністровського с Атаки).
"Окопи Святої Трійці" (повна польська назва "Окопи Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця") закладені у стратегічно ключовій точці південно-східної оборонної лінії Речі Посполитої на вузькому крутосхилому мисі, утвореному в місці впадіння Збруча у Дністер. Твердиня знаходиться за 3 км від Жванецького замку, за 5 км від Хотинської й 20 км від Кам'янець-Подільської фортець (звідси також 12 км до легендарної печери Атлантида НПП "Подільські Товтри" та недалеко до заповідних урочищ-стінок 70-110-метрового каньйону Дністра).
Середньовічні Окопи постали не на порожньому місці. Унікальність цієї місцини увоєнно-стратегічному плані зумовила її ратне освоєння з дописемних часів. Археологами виявлено тут залишки антського (III-VCT.), тиверського (VI-IX ст.) й давньоруського (X-XIII ст.) дерев'яних укріплень.
Творцями твердині "Окопи Святої Трійці" є видатні полководці Речі Посполитої - коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський (він будував форт своїм коштом, не сподіваючись на допомогу польського сейму) та воєвода київський Марцін Контський. Його з березня по жовтень 1692 р. зводила вся польська армія.
Форт одразу став прикордонним опорним вузлом польської оборони від турецької агресії, він контролював прилеглий брід через Дністер та дороги, що вели до Кам'янця-Подільського - центру османських володінь (пашалика) на Поділлі. У ньому базувалися війська, які не дозволяли постачати їжу та боєприпаси туркам в оточеному Кам'янці і винищували турецькі загони, що вирушали з фортець Кам'янця і Хотина.
З бастіонів Окопів праворуч було видно стіни та мінарети Хотинської фортеці, ліворуч - Жванецький замок. Через Жва-нець лежав шлях із османської Бессарабії в Кам'янець. Отож воїнові з висоти башти відкривався
Loading...

 
 

Цікаве