WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

руйнувалася, але завжди потім відбудовувалася, слугуючи резиденцією воєвод руських, у тому числі останнього з роду - Якова Бучацького, згодом - польських магнатів Твор-ковських-Бучацьких, які успадкували не лише твердиню, а й славне прізвище. Після шлюбу кам'янецького каштеляна Анджея Потоцького з Катериною Бучацькою замок на початку XVII ст. перейшов до роду Потоцьких. Дружина С. Потоцького Марія Могилянка в 1630-ті pp. суттєво укріпила замок, перебудувавши його за новоголландською системою на бастіонну артилерійську твердиню. У 1672 р. ця твердиня зуміла витримати облогу багатотисячної турецької армади султана-завойовника Магомета IV. Але в 1676 р. турки таки зруйнували цю фортецю. Однак Ян Потоцький до 1684 р. повністю її відновив. І лише з XVIII ст. напівзруйнований замок втрачає своє оборонне значення й покидається власниками, приходячи в запустіння. Його потужні оборонні мури у XIX ст. розбирають і продають як будівельний матеріал.
До нашого часу відносно непогано збереглися башти та замкові стіни XVI ст. товщиною до 3,5 м з трьома ярусами бійниць для ведення перехресного обстрілу з усіх видів вогнепальної зброї, а також фундаменти воєводського ренесансного палацу Бучацьких, який прикрашали галереї з аркадами.
Стан збереженості пам'ятки дає підстави для започаткуван-ня проекту його повної відбудови й надання йому статусу державного історико-культурного заповідника. Слід відбудувати ренесансний палац воєводи руського Яна Бучацького, розмістивши в його одній частині туристичний готель і ресторан, а в іншій - історико-краєзнавчий музей, експозиція якого знайомитиме з історією славних українських родів Бучацьких і Потоцьких, незліченними облогами й польсько-українсько-волосько-та-тарсько-турецькими війнами XIV-XVIII ст. Периметр стін варто замкнути, на їхніх верхніх ярусах відновити консольні дерев'яні бойові галереї та відбудувати в'їзну браму у твердиню.
В овальному дворі замку доцільно організувати історичний скансен середньовічної артилерії і механізмів для ведення об
лог замків (тим паче, що з внутрішнього боку замкових мурів збереглися спеціальні кам'яні опори для таких дерев'яних механізмів для ведення обстрілу лав нападників).
У передмісті Бучача (за 1 км) - Підзамочку - на мисі над Стрипою розташований ще один замок.
Підзамоцький замок побудований з місцевого червоного пісковику близько 1600 р. Яном Бучацьким як форпост Бучацького замку. Твердиня неодноразово плюндрувалася татарами й турками, однак щоразу відбудовувалася й до середини XVIII ст. використовувалася місцевими магнатами як родове помешкання. Найбільшого руйнування замку завдає сучасна безгосподарність й нехлюйство місцевої влади.
Тим не менше, Підзамоцький замок відносно непогано зберігся. У плані це неправильний чотирикутник, що різко звужується на півночі. Фрагменти стін із рядами бійниць прилягають до масивних п'ятикутних башт. У південно-західній частині замку між двома п'ятикутними баштами збереглася брама з родовим гербом Бучацьких та датою побудови (відбудови) твердині. Між баштами, над проїздом брами зберігся мурований прохід для захисників твердині. За мурами, у західній частині замку збереглися руїни додаткових укріплень.
Цілковите відновлення пам'ятки зусиллями приватного інвестора проблематичне через низьку інвестиційну окупність проекту. Але, з огляду на потребу відродження сусідньої Бучаць-кої твердині як пам'ятки міжнародної (української і польської) історико-культурної спадщини, Підзамоцький замок вимагає принаймні часткової реконструкції й археологічної консервації, а його територія - естетичного упорядкування. В ім'я збереження цієї пам'ятки оборонного зодчества, було б доцільно негайно передати її національній Федерації історичного фехтування і реконструкції.
Чортківський замок - резиденція відомих українських магнатських родів Гольських та Потоцьких. Його було збудовано в 1610 р. з блоків пісковику на пагорбі над Серетом на місці давніших дерев'яних укріплень. У 1648 p., коли Бучач став одним з центрів національно-визвольного руху, замок перейшов у руки Б. Хмельницького. Упродовж XVII - середини XVIII ст. замок зазнавав неодноразових татарсько-турецьких руйнувань, зокрема у період турецького панування в краї (1672-1683 pp.). Але з 1699 р., коли поляки відбили Бучач у турків, Потоцькі поступово відбудовують свій замок.
Чортківський замок практично повністю зберігся. У плані це неправильний чотирикутник площею 70 х 100 м. Наріжні башти, стіни з рядами бійниць для перехресного обстрілу з усіх видів вогнепальної зброї та система запущених кількакіломет-рових підземних ходів утворюють мальовничий архітектурний ансамбль. Однак, через цілковите невігластво місцевої влади зараз на його території діє заправочна станція і триває процес "тихого" фізичного нищення середньовічної пам'ятки.
Реставрація замку, перенесення сюди фондів місцевого краєзнавчого музею й організація в замку музейно-анімаційного туристичного комплексу зі статусом державного історико-культурного заповідника не вимагає аж надто значних інвестиційних затрат. Та ці затрати дадуть змогу перетворити Чортківський замок на справжню "перлину" комерційного маршруту масового туризму "Золоте кільце Західного Поділля" і привабить сюди потоки поціновувачів замкового туризму з Польщі й країн Західної Європи.
Кривчецъкий замок XVII ст. (башти) знаходиться на півдні області в Борщівському районі у центрі с. Кривче, широко відомого туристам своєю Кришталевою печерою - єдиною природною печерою України (не враховуючи спелеокомплексів АР Крим), обладнаною для екскурсійного відвідування.
Зараз від замку залишилися дві оборонні башти з бійницями для перехресного обстрілу та мур між ними. Оборонний мур між баштами товщиною 1,3 м вимурований подільськими реставраторами на висоту 4 м (первісна його висота становила 7 м).
Південно-східна башта не має даху, у плані шестигранна й нараховує чотири яруси (перший ярус розташований нижче сучасного рівня поверхні, вхід до підземелля засипаний землею). Ширина сторони башти - 6 м, товщина муру - 2,3 м. Між другим і третім ярусами збереглося кам'яне перекриття.
Північно-західна башта завдяки реставраціям активістів Подільського туристично-краєзнавчого товариства збереглася в набагато кращому стані. Вона має дах, кам'яні перекриття між ярусами, всередині поштукатурена. Висота башти - 16,7 м, ширина однієї сторони - 6,8 м. У 1930-ті pp. у башті діяв притулок для туристів, які приїжджали відвідувати Кришталеву печеру.
Нині цей туристичний притулок доцільно відновити. А в сусідній башті після завершення реставрації розмістити експозиціюмеморіально-краєзнавчого музею, що розповідатиме про подвижницьку працю Подільського туристично-краєзнавчого товариства, історію відкриття й дослідження Кришталевої та інших гігантських лабіринтових гіпсових печер Поділля.
Замок у Золотому Потоці на півдні Тернопільської області збудований на початку XVII ст. Стефаном Потоцьким, воєводою Брацлавським (близько 1568-1631 pp.). І. Пустиннікова наводить твердження польських істориків про те, що С. Потоцький навколо замку заснував і саме місто Золотий Потік, а палац посеред замкового двору перетворив на одну зі своїх улюблених резиденцій, в якій полюбляв подовгу мешкати з дружиною Марією Могилянкою. Турки кілька раз плюндрували твердиню (найбільше - під час облоги 1676 p.), однак Потоцькі
Loading...

 
 

Цікаве