WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

1140-х pp. - Галицького, з 1199 р. - Галицько-Волинського князівств. У середині XIII ст. князь Данило Галицький і його син Лев Данилович організували спорудження кам'яних замків, мури яких могли витримувати удари стінобитної і каменоме-тальної техніки, що була на озброєнні монголо-татар. Очевидно, тоді ж перебудували і Хотинський замок. На місці дерев'яно-земляних укріплень був збудований кам'яний мур заввишки 7,5 м. Він оточував майданчик у північній частині нинішньої цитаделі (приблизно третину її площі). Тут археологи виявили уламки плінфи та штукатурки з фресковим розписом і кириличними літерами, характерними для XIII ст. Ці рештки вказують на те, що одночасно з муромспорудили цегляно-кам'яну церкву. З напільного боку в скелі було видовбано рів трикутної форми завширшки 6 м. Замок відігравав роль одного з важливих форпостів Галицько-Волинського князівства в Середньому Подністров'ї.
У 1340-х pp. Хотин потрапив до складу Угорського королівства, а в 1359 р. - Молдавського князівства. Його правителі приділяли увагу Хотинському замку, який був значно зміцнений у другій половині XIV ст. і розширений у другій половині XV ст.
Улітку 1476 р. Хотинська фортеця зазнала першого нападу турецького війська. Залога твердині витримала осаду, і турки були змушені відступити ні з чим.
Нині Хотинська фортеця XIII-XVIII ст. - один з наймоно-літніших й найгарніших замків України, що за своєю міццю й архітектурними особливостями стоїть в одному ряду з кращими середньовічними замками-фортецями Туреччини, Угорщини, Іспанії, Франції, Англії і Шотландії (рис. 5.12).
Фортеця має 40-метрові стіни товщиною до 3 м. Ззовні вони прикрашені орнаментом з червоної цегли. Символіка цього орнаменту досі залишається загадкою для вчених. Єдиним в'їздом до фортеці слугує дерев'яний міст.
Усередині фортеці знаходяться більший "двір Воїнів" і менший "Княжий двір", на фундаменті давніших княжих палат XIII ст. стоїть Комендантський палац, вибудований у другій половині XV ст. Його стіни прикрашені орнаментом: шахівниця червоної цегли та білокам'яних блоків. Портали та різьблене оздоблення вікон виконані в готичному стилі. Свого часу в цьому палаці мешкав турецький паша, окреме крило було відведене під його гарем. Усередені інтер'єри зал й опочивалень були обставлені у східному стилі, серед зелених "висячих" садів плюскотіли плавальний басейн й фонтанчики. Під палацом знаходяться два просторі підземелля, де колись зберігалися зброя та харчі. Посеред більшого двору в скельній товщі пробито глибокий колодязь (діаметр - 2,5 м, глибина - 65 м), з якого здійснювалося водопостачання
Рис. 5.13. Внутрішній двір Хотинської фортеці
А загалом внутрішні двори фортеці припідняно на 15 м відносно поверхні поза її стінами.
Фортеця має п'ять башт заввишки до 60 м: надбрамну, комендантську, північну, східну та південно-західну. Найбільшою з башт є північна, що складається з трьох ярусів бійниць для важкої артилерії та прямокутного у плані (12 х 18 м) бойового майданчика з дахом у формі пірамідоподібного шатра.
Ззовні Хотинську фортецю оточує потужний протипіхотний земляний вал заввишки 8 м протяжністю понад 1 км та муровані бастіони Нової фортеці XVIII ст. На її території знаходяться фундаменти дев'яти турецьких лазень, кам'яна гарнізонна церква 1835 р. і руїни турецького мінарету (варварськи підірваного Червоною армією).
Нову фортецю споруджено у 1718 р. за проектом французьких військових інженерів, її кам'яно-земляні укріплення прямокутні в плані (розміром 1200 х 250 м).
Під стінами Хотинської фортеці відбулася одна з найбільших і найдоленоснцыих битв в історії України, що вирішила долю всієї Центрально-Східної Європи.
Передісторія її така. У розпал турецько-польської війни 22 серпня 1620 р. до Хотина прибуло 10-тисячне польсько-козацьке військо коронного гетьмана С. Жолкевського. Серед реєстрових козаків у його складі були чигиринський підстароста Михайло Хмельницький і його 25-річний син Богдан. 24 серпня це військо попрямувало до Ясс (у Молдову). Там відбулися запеклі бої з турками і татарами. Під час того нерівного протистояння з уп'ятеро численнішою турецькою армадою Михайло Хмельницький загинув, а його син Богдан потрапив у полон, у якому перебував понад два роки. А ворогуючі сторони почали згромаджувати свіжі сили.
Упродовж вересня та початку жовтня наступного 1621 р. Хотинська фортеця та її околиці стали ареною запеклої Хотинської війни, в ході якої польсько-козацьке військо гетьмана Речі Посполитої Яна Кароля Ходкевича (що налічувало всього 35 тис. вояків) та Запорізьке військо під орудою славетного гетьмана України Петра Сагайдачного (налічувало 41,5 тис. козаків) зустрілося з 200-тисячною татарсько-турецькою армією.
Одним з відомих учасників цієї війни був 24-річний Петро Могила (нині канонізований Українською Православною Церквою) - небіж славетного молдавського князя Єремії Могили, майбутній засновник Києво-Могилянської академії.
Султан Сулейман II Пишний - найгрізніший султан-заво-йовник в історії Османської імперії - на чолі 200-тисячної армади йшов на завоювання земель Заходу. В його плани входило захоплення Львова, Кракова, Відня, земель Австрії, Баварії та Італії. Армія завойовника сунула суходолом уздовж Дністра та пливла проти течії на понад сотні бойових галер. Такої ворожої армади Центральна Європа не бачила ще з часу монголо-татар-ської навали хана Батия. У мемуарах Евлія Челебі згадується вислів Сулеймана про те, що під стінами Хотина у війську козацькому він буде снідати, а в самій фортеці, у війську польському - обідати.
Гетьман П. Сагайдачний усвідомлював, чим для України може обернутися мусульманське поневолення. З-поміж двох ворогів Держави Війська Запорізького він обрав того, хто ніс українцям повний духовний і фізичний етноцид. На раді козаки запри-сяглися стояти під Хотином на смерть. І як постановили, так і чинили.
Незважаючи на малодушність поляків, козацькі полки добу за добою п'ять тижнів витримували численні атаки мусульманських завойовників. У тому запеклому протистоянні полягло, за свідченнями, близько половини вояків з обох сторін. Масовий героїзм українських козаків у ті криваві дні осені 1621 р. зруйнував далекосяжні завойовницькі плани Османської Порти і на багато десятиріч зупинив турецьку експансію в
Loading...

 
 

Цікаве