WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат


Реферат на тему
Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України
Боржавський замок (у Берегівському районі) - одна з найдавніших твердинь краю. Хроніка Аноніма свідчить, що ще з VII-VIII ст. на місці сучасного села Вари, де зливаються бурхливі води річок Тиса і Боржава, стояв дерев'яний замок Боршо, в якому жили слов'яни - підлеглі болгарського князя Са-лана. У 903 р. після вторгнення кочівницької угорської орди хана Аспаруха ця фортеця після кровопролитної триденної облоги була зруйнована. Але невдовзі на місці дерев'яної фортеці угорськими королями була збудована кам'яна прикордонна фортеця. Вона зазнала сильного плюндрування під час тата-ро-монгольської навали на Західну Європу у 1242-1243 рр., й остаточно була зруйнована у 1566 р. під час одного з завойовницьких турецьких рейдів на Закарпаття.
Найбільша кількість замків нашої держави збереглася на теренах Передкарпаття й Західного Поділля - історичного рубежу багатовікової оборони українців і поляків Речі Посполитої від татарсько-турецької експансії.
У замковому "намисті" України Передкарпаття репрезентоване кількома оборонними твердинями на чолі з величною Хотинською фортецею.
Галицький замок (XIV-XVII ст.) - історичний осередок сучасного міста Галича - збудований у 1367 р. на місці укріплень старого руського форту на високій кручі над розлогою лукою Дністра. Лише за період 1590-1633 pp. на місто й замок було здійснено 29 татарських нападів. У 1621 р. татари спалили місто й зруйнували замок.
У 1627 р. за проектом італійського інженера Ф. Корассіні Галицький замок було відновлено й перебудовано з дерев'яного на кам'яний. Але вже в 1676 р. татарсько-турецька армада знову сплюндрувала цю твердиню. Та з огляду на його стратегічне значення, замок знову й знову відроджувався з руїн. У 1796 p., згідно з розпорядженням австрійської влади, замок розібрали майже вщент. Відбудова його розпочалася лише у 1990-ті pp.
Нині зі стін Галицького замку відкривається незабутня панорама дністровської долини з неозорими стрічками ланів Опіл-ля та пралісами Підкарпаття. Після завершення реставраційної відбудови та відтворення інтер'єрів Галицький замок, без перебільшення, стане найвишуканішою пам'яткою середньовічної оборонної архітектури Івано-Франківської області.
Пнівський замок XVI-XVII ст. височить на пагорбі над Би-стрицею-Надвірнянською у Пневі Івано-Франківської області поряд з Надвірною (власне, сучасне місто Надвірна виникло як підзамкове поселення (підзамче) дворових людей, які служили "на дворі" замку). Належав Пнівський замок магнатам румунського походження Куропатвам, які перебували на військовій службі у польських королів (рис. 5.11):
Рис. 5.11. Пнівський замок на Івано-Франківщині
До побудови Станіславської фортеці це була найміцніша твердиня Підкарпаття. Замок замикав собою вхід у гори на шляху до Угорщини. У XVI-XVII ст. він витримав численні облоги татар і турків, у 1589 р. був здобутий татарами, у 1621 р. - опришками, у 1648 р. (під час визвольної війни українського народу) - загоном Семена Височана. Але заново був зміцнений і в 1676 р. зумів витримати нищівну облогу турецької армії, оснащеної наймодернішою важкою артилерією. Наприкінці XVIII ст. замок перейшов у державну власність Австрійської імперії і невдовзі був розібраний на будівельне каміння місцевими підприємцями і лихварями.
Пнівський замок представляє собою неправильний п'ятикутник з шістьма наріжними оборонними баштами різної конфігурації, кожна з яких має три яруси стрільниць. До наших днів збереглися атракційні двоярусні стіни товщиною 1,5-2,0 м. У нижньому ярусі мурів тягнуться округлі бійниці для гармат, уздовж верхнього - стрільниці для ручної вогнепальної зброї. Оборонний рів, через який колись перекидався підвісний міст, нині майже знівельовано. На території замку археологами виявлено численні підвальні приміщення та підземні ходи, нині повністю засипані.
Повна відбудова замку не складає особливих технічних труднощів - реалізація цього проекту перетворить Пнівський замок на комерційно високоприбутковий об'єкт масової екскурсійно-туристичної уваги рекреантів, які перебувають на відпочинку в Карпатах чи курортах у Трускавці й Моршині.
Хотинщина - це один з найдавніше заселених й найлегендарніших історичних країв України. її терени "пам'ятають" сотні кривавих битв і запеклих облог, багатьох видатних діячів України, Центральної і Південної Європи. Цю землю топтали армії, очолювані каганами Аварського каганату, яськими, печенізькими, половецькими і татарськими ханами, господарями Молдовського князівства, боярами Румунії, султанами і пашами Турецької імперії, королями й магнатами Польщі, полководцями найбільших європейських імперій Романових і Габсбургів.
Але справіку Хотинщина з Хотином були оборонним форпостом на обводах ранніх державних утворень українців - Дулібського союзу племен, Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави та Подільського князівства Коріатовичів.
Археологічними дослідженнями встановлено, що на території сучасного Хотина вже у VII ст. існувало слов'янське укріплення. На стрімкому неприступному правому березі Дністра слов'яни побудували дерев'яну фортецю, яка з часом обросла довкола поселенням.
Виникнення ранньосередньовічного міста Хотина (яке в 2002 р. відзначило своє 1000-ліття) пов'язують з включенням території між Карпатами і Дністром до складу Київського князівства наприкінці X ст. (приблизно в 993-1001 pp.), коли великий київський князь Володимир остаточно підкорив літописні племінні княжіння східних хорватів і тиверців. Одним із центрів князівської влади став Хотинський замок, споруджений на рубежі X-XI ст. на скелястому мисі заввишки 20 м, розташованому між каньйоном Дністра і вузьким дугоподібним каньйоном струмка, який огинав цей мис із західного і північного боків. Будучи адміністративним центром, замок контролював також єдину дорогу, що виходила з віковічних лісів берегом струмка до переправи на Дністрі саме біля підніжжя скелі, на якій височіла твердиня.
Згідно з традиціями давньоруського оборонного зодчества, перші укріплення були дерев'яно-земляними. їх основу становили земляний вал, зміцнений зрубними конструкціями, та заборола.
З кінця XI ст. Хотин входив до складу Теребовельського, із
Loading...

 
 

Цікаве