WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України - Реферат


Реферат на тему
Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України
Окреме місце у замковому "намисті" України посідають замки Закарпаття. З огляду на тривалу історичну відірваність цього краю від решти території України й перебування під гнітом угорських феодалів, у Закарпатті збереглися класичні феодальні замки західноєвропейського типу: Мукачівський ("Пала-нок"), Ужгородський, Невицький, Середнянський, Чинадіївський, Виноградівський ("Канків"), Королевський ("Нялаб"), Боржав-ський тощо.
Туристичною "візитівкою" Закарпаття є славнозвісний замок "Паланок" XIV-XVI ст. Експерти одностайно визнають його наймальовничішим замком Карпатського реґіону і другим (після Кам'янця-Подільського) за туристичною атракційністю замком України.
Мукачівський замок ("Паланок") - один із найбільших оборонних комплексів Східної Європи, що повністю зберігся до наших днів. У цій "перлині" середньовічної архітектури поєднані різні стилі оборонного зодчества (рис. 5.6).
Мукачеве - це одне з найдавніших історичних міст України. Заснували його в VII-VIII ст. могутні білі хорвати. У X ст. град увійшов до складу Київської Русі. Після смерті Володимира Великого з феодальним розпадом Київської Русі Закарпаття загарбав угорський король Ігптван.
Дерев'яний слов'янський град існував на Замковій горі (висота гори - 68 м) ще до утворення Київської Русі. А перші письмові відомості про кам'яний замок "Паланок" стосуються XI ст., коли король Угорщини Ласло І Святий дав вказівку укріпити дерев'яну Мукачівську фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. Подальша історія замку насичена багатьма історичними подіями та легендарними історичними діячами.
У 1241 р. Мукачеве сплюндрувала орда хана Батия. У 1281 р. за князя Лева Даниловича Закарпаття на 40 років повернулося до складу Галицької Русі, відтак знову потрапило під угорське панування. У 1321 р. на запрошення короля Карла Роберта італійські будівничі здійснили повну реконструкцію фортеці давньоруського типу, надавши її архітектурі рис класичного середньовічного західноєвропейського замку.
У 1393 р. після ліквідації литовським Великим князем Вітовтом незалежного Подільського князівства король Угорщини подарував місто своєму дядькові - могутньому князеві Подільської України Федорові Коріатовичу.
З Кам'янця-Подільського Федір Коріатович переніс свою резиденцію у Мукачеве, з князем у край прибули десятки руських бояр та тисячі подільських селян-переселенців. Ф. Коріатович перевіз у фортецю з Кам'янця-Подільського 60 діжок гарматного пороху і 164 гармати, укріпив підступи до замку глибоким ровом та валом з дубовим частоколом - паланком. Від цього походить народна назва Мукачівської твердині - замок "Пала-нок". Назва "Паланок" збереглася до наших днів. Але, оскільки в українського князя не було живих синів-нащадків, після його смерті багате місто стало джерелом чвар між сусідніми володарями.
З огляду на стратегічне значення замку, за наказом Ласло II він перейшов у спадок королів Угорщини як резиденція угорських королевичів-престолонаступників. У 1635 р. фортецю викупив трансильванський князь Д'єрдь І Ракоці. Князі династії Ракоці перетворили замок на столицю свого князівства і володіли ним до 1711 р. Після придушення визвольної війни угорського народу з 1711 р. замок перейшов до австрійського уряду. І лише в 1896 р. замок припинив виконувати функції військового об'єкта та перетворився на історико-архітектурну окрасу краю.
Замок "Паланок" розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 14 тис. м2. Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстаріший - Верхній замок (XIV-XVI ст.), - знаходиться на вершині гори. Середній замок (XVII ст.) - на терасі на 6 м нижче і Нижній замок (теж XVII ст.) - ще на 10 м нижче від Середнього. На початку XVIII ст. на четвертій терасі ще на 10 м нижче була збудована башта для охорони воріт, а також дорога до замку по західному схилу гори.
У південній частині двору Верхнього замку знаходиться криниця глибиною 85 м, воду з якої використовували до кінця XIX ст. Навколо замкової гори ще у XVI ст. був викопаний рів, який наповнювався водою річки Латориці.
У наші дні Мукачівський замок - це один з найбільших історичних музеїв України. Тут експонуються знаряддя кам'яного віку, мідно-бронзової доби, зброя та ужиткові речі від кельтських часів до пізнього середньовіччя тощо. Етнографічний відділ музею розповідає про культуру, побут й мистецтво мешканців Закарпаття. У картинній галереї музею поряд із полотнами видатних українських, угорських та польських художників представлена унікальна колекція закарпатських ікон XVI-XIX ст. У середньовічних дворищах та аркових галереях замку розміщено виставку сучасної скульптури.
До послуг туристів у замку відкритий художній салон-магазин, в якому можна придбати картину чи вироби декоративно-прикладного мистецтва. На бастіонах замку можна перепочити за горнятком кави, милуючись краєвидами долини Тиси та смарагдовими вершинами Вулканічних Карпат. Розробляється інвестиційний проект, що передбачає відведення частини замку під елітний готель і ресторан у середньовічному стилі, а також організацію розважальних лицарських шоу, в яких могли б приймати участь туристи.
Ужгородський замок XIII-XVIII ст. - це найстаріша з усіх фортець Закарпаття (рис. 5.7). Дерев'яне укріплення білих хорватів існувало на Замковій горі з раннього середньовіччя (з VII ст.) і руйнувалося аварськими та угорськими кочівниками. Наприкінці IX ст. фортеця, за легендами, стала резиденцією хорватського князя Лаборця, який вів важку боротьбу з угорськими кочівниками-завойовниками. У XI-XII ст. на місці дерев'яного зводиться кам'яний замок-дитинець. У 1322 р. цей замок був переданий італійському графу Філіпу Другету і зазнав перебудови за італійськими лицарськими канонами. Рід Другетів володів замком із 1322 по 1691 pp. У 1691 р. Ужгородський замок перейшов у власність угорського феодала Міклоша Верчені, був ним значно розбудований і набув сучасного вигляду. Після придушення імператорською армією визвольної війни угорського народу 1703-1711 pp. розгромлений замок було перетворено у церковну гімназію.
Рис. 5.7. Ужгородський замок
Ужгородський замок має форму неправильного чотирикутника з масивними баштами по кутах. На древність споруди вказують монолітна кладка стін, різьблені у камені карнізи, колони романського і готичного стилів. З трьох боків замок оточений сухим ровом, вирубаним у скелях, а з північно-східного - урвищем. До XVIII ст. у замок можна було потрапити лише через підвісний міст. Дати, вибиті над в'їзними брамами замку - 1598, 1653 - вказують на дати основних реконструкцій споруди, після яких він набув
Loading...

 
 

Цікаве