WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону - Реферат

Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону - Реферат

заповідників;
зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткотерміновий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок; забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
- зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;
- господарська зона - в її межах проводиться господарська діяльність, знаходяться об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. На цих землях дозволяється будівництво житлових, культурно-побутових, виробничих, адміністративних, рекреаційних та інших об'єктів відповідно до генеральних планів населених пунктів і проектів районного планування. Тут ведуться традиційні художні промисли.
Рекреаційну та рекреаційно-господарську зону Карпатського НПП використовують для організованого туризму: тут допускається формування окультурених ландшафтів, розташовані місця відпочинку, санаторно-курортні та туристичні комплекси, створено туристичні та пізнавальні стежки.
З метою ознайомлення з природними екосистемами і геологічними та геоморфологічними пам'ятками у парку прокладена широка мережа екотуристичних маршрутів: ботанічний, зоологічний та географічний на Брескул (1910 м), ландшафтний на Говерлу (2061 м), ботанічний та ландшафтно-географічний на гору Піп Іван, загально-краєзнавчий на "Скелі Довбуша" та багато інших.
Заслуговують на увагу в Карпатському НПП зони відпочинку "Воротищі", "Закуток" (Підліснівське лісництво), "Женець" (Женецьке лісництво), "Ребровач", "Трамплін" (Татарівське лісництво), "Говерла", "Багончик" (Ворохтянське лісництво), "Гострий грунь" (Вороненківське лісництво), "Карпатський ди-воцвіт" (Яблунецьке лісництво). Однією з найкращих є "Воротищі" площею 15 га, що розміщена в селі Микуличин. Зона відпочинку поділена на дві підзони: перша - історично-інформаційна з відповідним павільйоном, друга - рекреаційно-розважальна з колибою, джерелом цілющої води, художньо обладнаними місцями для відпочинку.
Професійно підготовлені туристи взимку можуть скористатися гірськолижними трасами: гірського слалому в Татарів-ському та біатлонною в Яблунецькому лісництвах національного парку, водники в теплий період - трасою водного слалому та водно-спортивною трасою Прутом.
Щорічно Карпатський НПП відвідує близько 32-35 тис. туристів, що обліковуються адміністрацією парку на головній вхідній брамі до Говерли. Особливо проблематичними є питання, пов'язані зі сходженням на Говерлу і зумовлені ними рекреаційні навантаження (В. І. Гетьман, Ю. В. Зінько).
НПП "Гуцульщина" створений у 2002 р. на площі 32,271 тис. га (у тому числі 7606 га надані НПП у постійне користування). Національний парк розташований у Покутсько-Буковинських Карпатах на території Косівського адміністративного району, де найвиразніше і найповніше збереглися прадавні самобутні промисли, традиції і звичаї гуцулів. Ця територія відзначається великою історико-культурною цінністю, зокрема, тут щорічно відбувається всесвітній Гуцульський фестиваль. Унікальні ландшафтні комплекси й гірські екосистеми (23 пам'ятки природи) тут органічно поєднані з колоритним етнокультурним середовищем та багатими рекреаційними ресурсами.
Рельєф парку складений низкою низькогірних та середньо-гірних хребтів, що простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Найвища вершина парку - Ґреґіт (1472 м) - її схили вкриті кам'яними розсипами-ґреґо-тами. На окремих хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є популярним місцем тренувань туристів та альпіністів.
Територією парку протікають численні річки й потоки. Найбільші з них - Черемош, Рибниця, Лючка, Шстинька. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати і водоспади, які місцеве населення називає "гуками" через гуркіт, який вони створюють. Гірські водоспади та плеса річок виступають зонами масового відпочинку населення краю та численних рекреантів. На Черемоші існують умови для розвитку водного туризму. В урочищі Лебедин на висоті 650 м знаходиться перлина "Гуцульщини" - озеро Лебедине, мальовниче плесо якого в обрамленні смарагдових гір вабить до себе екоту-ристів з усіх куточків країни.
Переважаючим типом рослинності парку виступають лісові екосистеми, на них в горах припадає 60 % , а в передгір'ях близько 24 % території НПП. Основними лісоутворюючими породами в горах виступають бук, смерека (ялина), дуб, ялиця, граб. У низинній частині переважають листяні ліси, переважно дубові. Під горами Ґреґіт і Ігрець збереглися смерекові праліси, а на хребтах Сокільському і Каменистому - букові праліси з домішкою ялиці та явора. Загалом флора парку включає понад 950 видів судинних рослин, 10 % яких належать до ендемічних, рідкісних і зникаючих видів.
У лісах "Гуцульщини" водяться кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, бурсук, куниця лісова, видра, кіт лісовий, ведмідь бурий, рись звичайна, бурозубка альпійська тощо, орнітофауна парку налічує близько 190 видів.
На території НПП "Гуцульщина" розташовані численні туристичні бази, бази відпочинку, санаторії. У забудові рекреаційних споруд використано елементи народної гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва.
Для потреб екотуризму адміністрацією парку маркується розгалужена мережа еколого-пізнавальних стежок, з них най-популярніші серед туристів: на хребти Брусний, Каменистий, на гори Клифу, Рокиту, Михалків, в урочище "Дубина".
Державний заповідник "Ґорґани" створений у 1996 р. на площі 5344,2 га. У заповіднику під охороною знаходяться унікальні природні ландшафти та екосистеми Довбушанських Ґорґан - найнедоступніпіого, найвисокогірнішого й найбільш кам'янистого хребта Скибових Ґорґан. Найнижча точка заповідника знаходиться в урочищі Глодище (1140 м), а найвища - Довбушанка (1754,6 м). До заповідника увійшли такі стрімкі вершини Ґорґан, як: Ведмежик (1737 м), Полєнський (1693,3 м), Пі-кун (1657м), Козій Ґорґан (1617 м), Бабин Погар (1478 м), Скалки Верхні (1596,8 м), Скалки Нижні (1313 м) та ін.
Пралісами вкрито 84 % площі заповідника. Найбільшу цінність мають реліктові, дуже рідкісні в Карпатах смереково-кедрові та кедрово-смерекові ліси. Вище смуги лісів (1000-1200 м) до висоти 1600-1700 м знаходяться субальпійське криволісся сосни гірської (жереп) та розлогі кам'яні розсипища. Флора наземних хребетних ссавців налічує 58 видів, 61 вид птахів, 6 видів плазунів та 10 видів земноводних.
Є у заповіднику "Ґорґани" унікальний потік Ситний, що зароджується на схилі гори Ведмежик і невдовзі в урочищі Нивка зникає під товщею кам'яного осипища й знову "виринає" на денну поверхню за 0,5 км нижче.
Заповідник відкритий для відвідування лише організованих екотуристичних груп. У його межах прокладено науково-пізнавальну екостежку, а поза заповідною зоною промарковано кілька туристичних маршрутів.
У Закарпатській області нараховується 415 об'єктів природно-заповідного фонду держави сумарною площею 1,54 тис. км2. Серед них:
Loading...

 
 

Цікаве