WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України - Реферат

Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України - Реферат

пансіонати, стаціонари вищих навчальнихзакладів та два наметові містечка. Водночас у різних закладах можуть відпочивати близько 7600 осіб.
Багаті рекреаційно-курортні ресурси в зоні Шацьких озер дуже перспективні для організації масового регульованого відпочинку, туризму та санаторного лікування. Проте, нині в районі озера Свитязь унаслідок надмірного рекреаційного навантаження різко загострилася екологічна ситуація.
Лісові ресурси держави, поряд з економічними функціями, відіграють важливу рекреаційну та природоохоронну роль. Рекреаційна цінність лісів визначається їх соціально-культурною, економічною і медико-біологічною функціями (за М. С. Миро-ненком, І. Т. Твердохлєбовим).
Особливе значення має медико-біологічна функція, яка сприяє зниженню захворюваності, збільшенню тривалості життя. Медико-біологічна функція лісів полягає у виділенні кисню, поглинанні вуглекислого газу, пилу і шуму, іонізації повітря фітонцидами.
Другою важливою рекреаційною функцією лісів є їхні естетичні властивості. Вирішального значення естетичні властивості лісів набувають у тих лісонасадженнях, куди приїжджають рекреанти заради прогулянок, уїк-ендового відпочинку, збору ягід і грибів, лікарських рослин тощо.
Україна належить до європейських країн, слабо забезпечених лісовими ресурсами. її лісистість становить усього 14,3 % . Для порівняння, цей показник у Румунії складає 26 % , у Польщі - 28 % , у Німеччині - 30 % , у Білорусі - 35 % у Словаччині - 38 % .
Лісистість у різних частинах і реґіонах нашої держави нерівномірна. Вона значно вища на заході й півночі, особливо в Карпатах, а також у Кримських горах. У західній і північній частинах України вкрита лісом площа становить 20-40 % , у Карпатах - понад 40 % , в Криму - 10 % .
За даними А. С. Генсірука, площа українських лісів державного значення становить 6,9 млн га, а тих, що можуть використовуватись для рекреаційної діяльності, - 4 млн га.
Гірсько-туристичні ресурси нашої держави зосереджені в Кримських горах й Українських Карпатах.
Українські Карпати - один з найбільш мальовничих реґіонів України - характеризується середньовисокими горами, чітко вираженою вертикальною зональністю. Близько 40 % території Карпат вкрито лісом, а ще близько 35 % зайнято лучною рослинністю.
У межах України довжина Карпат від верхів'їв р. Сяну (на західному кордоні держави) до витоків р. Сучави (на румунському прикордонні) становить 280 км. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині близько 100 км. Окремі гірські хребти розділені поздовж-ними улоговинами та розчленовані глибокими поперечними долинами.
Загалом у межах України Карпати поділяються на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Ґорґани і Покутсько-Буковин-ські Карпати; центральні або Верховинські; внутрішні або По-лонинсько-Чорногірські.
Середня висота Українських Карпат становить 1000 м. Найвищими вершинами Українських Карпат є: Говерла - 2061 м, Бребенескул - 2035 м, Піп Іван - 2022 м, Петрос - 2020 м, Гутин-Томнатик - 2016 м, Ребра - 2001 м. Усі вони розташовані в межах найвищого масиву Українських Карпат - у Чор ногірському масиві, який простягається територією Івано-Франківської та Закарпатської областей на 40 км між долинами річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного Черемошу. За Є. Ромером, середня висота хребта становить 1758 м, а на відрізку між Говерлою та Попом Іваном - 1833 м. Крім головного хребта, масив включає ряд бокових хребтів: Озірний, Маришевська, Кукуль, Хеде, Козмещик, Кострич, Стайки.
За сприятливих погодних умов з вершин Чорногори добре простежуються як найближчі гірські масиви - Свидовець, Ґорґани, Гриняви, Мармарош, так і більш віддалені - Чивчини, Гори Родна та інші гірські пасма на території Румунії.
Схили Чорногірського масиву глибоко розчленовані, у верхній частині виражений альпійський лучний рельєф з формами давнього (плейстоценового) зледеніння: кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. У Чорногорі розміщений ряд післяльодовикових високогірних озер, найбільшими з яких є Ма-річейка, Несамовите, Бребенескул. Останнє з них знаходиться найвище в Україні - на висоті 1801 м.
Здавна Чорногора була чи не найбільш ізольованою частиною гуцульського краю, і незначний вплив цивілізації сприяв збереженню тут самобутності матеріальної і духовної культури місцевого населення.
Чорногора є традиційним місцем для проведення пішохідних, лижних, велосипедних і комбінованих походів. Проведення таких походів не суперечить концепції максимальної організованості рекреаційної діяльності, оскільки Правилами проведення туристичних спортивних походів передбачено, що при реєстрації та отриманні дозволу на похід у маршрутно-кваліфікаційній комісії вимагається дозвіл від адміністрації резервату, по території якого планується похід. Окрім цього, обов'язковою є реєстрація в контрольно-рятувальній службі.
Зараз велика частина Чорногори (близько 40 %) знаходиться в межах заповідних територій вищого (Чорногірський масив КБЗ і КНПП) і нижчого (заказники, пам'ятки природи) природоохоронного статусу.
Гринявські та Путильські Карпати є орографічним продовженням Чорногори і відповідають Чорногірській тектонічній зоні, хоча відзначаються значно меншими абсолютними висотами, які не перевищують 1586 м над рівнем моря (г. Баба Лю-дова). Межа між Чорногорою та Гринявами проходить долиною Чорного Черемошу, а між Гринявами та Путильськими Карпатами - долиною Білого Черемошу. Головний хребет Гринявських гір освоєний у сільськогосподарському відношенні, верхи обезліснені й використовуються під випас. Сільське розселення сконцентроване, в основному, вздовж берегів Пробійної і Чорного Черемошу від с Зелена та вниз за течією.
Протяжність головного хребта Гриняв сягає понад 25 км, а всього масиву - близько 50 км. Вище верхньої межі лісу знаходяться численні джерела питної води, що створює хороші б Туристичне краєзнавство можливості для організації наметових стоянок. Окрім цього, тут знаходиться багато вівчарських колиб, які можуть бути безпечним захистком у зимовий період.
Путильські Карпати обмежені із заходу Білим Черемошем, зі сходу - Сучавою, яка протікає на кордоні з Румунією. Найвищі точки масиву знаходяться на хребті Яровиця (Яровиця - 1574 м, Томнатик - 1565 м). Цей район у цілому заліснений, за винятком окремих гребеневих вершинних ділянок, на яких знаходяться полонини, які використовуються під пасовища.
Транспортна важкодоступність гірських масивів, віддаленість від великих адміністративних центрів та близькість до кордону не сприяли рекреаційному освоєнню території. Проте ця територія є дуже цікавою в етнографічному відношенні, зі збереженими культурною спадщиною і народними звичаями Гуцульщини.
Свидовецький масив є третім за абсолютними висотами в Українських Карпатах, його найвищими точками є вершини Велика (1888 м) та Мала Близниці (1883 м). Головний хребет складають три слабовиражені
Loading...

 
 

Цікаве