WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

(правив у 1532-1551 pp.) на початку свого правління переніс ханську резиденцію з ущелини Ашлама-Дере
на широке плато долини річки Чурук-Су і заклав тут величний замок з палацом-гаремом, мечеттю, приміщеннями для воїнів і численної челяді. Для цього русло річки було трансформовано і водупущено в рів, що по периметру оточував стіни ханського замку-палацу (рис. 5.21). Нині цей палац займає площу трохи більше 4 га, але в часи Адиль-Сахиб-Гірея вона була набагато більшою. До оборонної стіни і західних воріт палацу прилягали сади, де проводили дозвілля хан та його числені жінки і діти.
Незважаючи на руйнування невблаганним часом і пожежами, архітектурний комплекс Ханського палацу зберігся, а з 1990-х pp., після повернення татар на свою історичну батьківщину, активно відновлюється. З 2004 р. відкрила двері для паломницько-туристичного відвідування (як і належить - без взуття) велична двоповерхова Велика ханська мечеть (Хан-Джамі) XVI ст. з двома високими шпилястими мінаретами пообіч. її внутрішній декор аскетичний, головну увагу відвідувачів привертає філігранна в'язь 12 священних висловів Корана. Поряд із мечеттю - споруда медресе й цвинтар-усипальниця (мезарлик) ханської династії Гіреїв. Далі по периметру двора йдуть службові будівлі, стайні, а навпроти - корпуси гарему. Поряд із воротами на другому поверсі містилася ханська варта.
До першого будівельного періоду палацу належать Мала мечеть у монументальному стилі, близькому до візантійського, та Фонтанний дворик палацу. Тут є два фонтани. Першим привертає увагу мармуровий Золотий фонтан (Mar-зуб), багато декорований рослинним орнаментом і арабською в'яззю висловів з Корану. Він споруджений у 1733 р. за правління хана Кап-лан-Гірея. Однак прославив Бахчисарай менший і на перший погляд непоказний Фонтан сліз (Сельсе-біль) у протилежному куті дворика. Цей унікальний пам'ятник скульптурного зодчества створений в 1764 р. видатним майстром Омаром у пам'ять рано померлої коханої дружини Крим-Гірея - красуні Діляре. На ньому серед орнаменту вирізане людське око, з якого краплина за краплиною стікає, неначе людські сльози обличчям, вода. Цей фонтан став символом живої людської скорботи, втіленої в холодному камені.
Майстер Омар збудував також монументальний мавзолей (дюрбе) Діляре-Бікеч у кращих традиціях османської архітектури XV-XVI ст.
йбільшою світлицею палацу є монументальний Зал Ради і Суду (Диван) з кольоровими вітражами кінця XVI ст. (орнамент і кольорова гама скла не повторюються в жодному з вікон). У Дивані збиралася Рада старійшин Кримського ханства, без згоди яких хан не розпочинав жодної державної справи - для цього вздовж стін залу тягнулися м'які дивани з розшитими подушками, а біля північної стіни височів ханський трон. Серед пізніше реконструйованих при Крим-Гіреї палат палацу - Золотий кабінет, Кімната ханського спадкоємця, Посольський зал (нині тут музей-виставка східної зброї), Кавова кімната, Літня альтанка, Кімната цирюльника. У внутрішньому дворику розбито квітучий сад з басейном та мармуровою копією Фонтану сліз. У гаремному корпусі розміщена етнографічна експозиція, яка знайомить з традиційним татарським костюмом, побутом і матеріальною культурою.
Крім самого палацового комплексу, в Бахчисараї об'єктами туристичного зацікавлення є: Старосільська палеолітична стоянка первісної людини в ущелині Канлі-Дере під масивним скелястим навісом, а також мавзолей (дюрбе) на території сучасного Будинку інвалідів, в якому поховані перші кримські хани Хаджі-Девлет-Гірей і його син Менглі-Гірей. Мавзолей побудований у 1501 p., поруч з ним є старий будинок з червоним черепичним дахом - це колишнє медресе, тобто вища мусульманська духовна школа.
Після знайомства з Ханським палацом усі туристичні групи, які відвідують Бахчисарай, поспішають далі, щоб побачити найбільше диво Криму - Чуфут-Кале - найкраще збережене середньовічне печерне місто-фортецю.
Отож, нижче розглянеємо ще одну відособлену групу найбільш відомих для туристів-краєзнавців пам'яток історії й оборонної архітектури української держави - печерні монастирі й міста-фортеці гірського Криму.
З доби середньовіччя у Кримських горах налічується більше десятка печерних поселень, серед яких найбільшими, справжніми містами-фортецями є Чуфут-Кале, Ескі-Кермен і Мангуп. Мартин Броневський, знатний посол короля Речі Посполитої Стефана Баторія до хана Гірея, відвідавши їх у 1578 p., занотував таке: "Руїни ці настільки древні, що ні турки, ні татари, ні самі греки не знають назв їхніх".
Будівничими цих гірських твердинь є аси (самоназва аланів, предків сучасних осетин, на Русі їх називали касогами) та готи.
у III-IV ст. алани консолідували сарматські племена у могутнє Аланське царство, яке, за свідченнями китайських і римських літописів, простягалося від Каспійського моря до Дунаю і відрогів Південних Карпат. Алани контролювали північну гілку Великого Шовкового шляху, і саме це їхнє багатство спонукало гунські орди до вторгнення у сарматські степи з глибин пустельної Центральної Азії. Алани найдовше опиралися гунам, а відтак мусили скоритися. Частина їх залишилася у передгір'ях Північного Кавказу і Криму, а частина склала бойовий кістяк багатоетнічної армії Атіли й під його знаменами пройшла через усю Західну Європу аж до Франції й Іспанії.
Тоді ж, у 370-х pp. після смерті царя Германаріха, під захист пралісових урочищ гірського Криму слідом за аланами потягнулися з Нижнього Подніпров'я окремі роди остготів. Після смерті Атіли орди тюркських кочівників повернулися з Поду-нав'я у степи Причорномор'я й Підкавказзя. Тож для захисту від їхніх розбійних вторгнень союзні общини аланів і готів змушені були вирубувати свої оселі високо серед скель у місцях, куди не зможуть пробратися коні зловісних гунів, й будувати цілі печерні міста-фортеці з потужними наскельними укріпленнями.
Нижче розглянемо найвідоміші з цих середньовічних пам'яток.
Успенський монастир знаходиться саме посередині крутого шляху балкою Мар'ям-Дере з долини від Ханського палацу на гірське узвишшя Чуфут-Кале. Монастир був заснований у кінці VIII ст. й існує з перервами ось уже понад тисячу років.
Виникнення печерних монастирів VIII ст. у горах Криму пов'язане з іконоборництвом у Візантії, започаткованим візантійським імператором Левом III Ісавром (717-741 pp.), який видав вердикт проти вшанування ікон, і продовженим його наступником імператором Костянтином V (741 - 775 рр.), який скликав церковний собор, що засудив іконопочитання як ідолопоклонство. Насправді імператори не стільки турбувалися про чистоту Христової віри, як переслідували суто прагматичні цілі. Вони прагнули відібрати величезні земельні й фінансові маєтності церкви й таким чином "залатати дірки" спорожнілої внаслідок безперервних воєн казни імперії. Отож, у VIII ст. великі Монастирі Візантії ліквідовувалися, їхнє майно і земля переходили у власність держави, будівлі перетворювалися на казарми, ченців
Loading...

 
 

Цікаве