WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

руйнує намісник Кримського улусу Золотої Орди. А з 1340-х pp. генуезці переносять у селище Кафу центр своїх володінь на чорноморському узбережжі. Вони будують могутню фортецю з товстими стіна-
ми й високими баштами. Містомало два пояси оборонних стін, цитадель знаходилася на горі Мітрідат.
Монголо-татари не змирилися з появою в себе під носом грізної фортеці. У 1347 р. Кафу облягає багатотисячна орда золото-ординського хана Дженібека. Однак приступи не давали сподіваного результату - італійці хоробро утримували міські стіни. Серед татарської армії спалахнула епідемія чуми, яка щодня забирала життя вдвічі більшої кількості вояків, ніж тих, хто гинув під час штурмів. І тоді розлючений невдачами хан звелів закидати з катапульт Кафу трупами мертвих татарів. Епідемія чуми заволоділа містом і нажахані генуезці мусили терміново згорнути оборону й евакуюватися на галерах в Італію. Скрізь, де вони зупинялися по дорозі в рідну Геную, виникали вогнища невиліковної хвороби. Так, оборонці Кафи-Феодосії принесли з собою в Західну Європу небачену раніше епідемію чуми, яка впродовж 1347-1351 pp. "викосила" 75 млн осіб - чверть тогочасного населення країн Західної Європи.
Татари, а з 1475 р. турецька адміністрація перетворили Кафу на основний торговий порт Північного Причорномор'я та сумнозвісний центр работоргівлі в Криму. Турки перейменували місто на Кеффе, і воно стало резиденцією султанського намісника в Криму. У XV-XVII ст. Кеффе представляла з себе квітуче місто в обрамленні садів та виноградників, що нараховувало близько 70-100 тис. мешканців - приблизно стільки ж, скільки й у сьогоднішній Феодосії. У місті діяло 17 католицьких храмів, 2 монастирі, понад 40 вірменських церков, православні храми, синагоги і, звісно, мусульманські мечеті з високими мінаретами. Його оточували високі кам'яні стіни з численними баштами та залізними воротами й навісними мостами через глибокий оборонний рів.
Під стінами Кеффе неодноразово з'являлися чайки запорізьких козаків. Скажімо, у 1616 р. запорожці під керівництвом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного опанували Синопом і Трапезундом (фортеці на південному березі Чорного моря), а потім раптовим ударом знищили весь турецький флот, що стояв у бухті, взяли приступом Кеффе і звільнили кілька тисяч українських невільників, призначених для продажу в рабство.
Після приєднання у 1774 р. Криму до Російської імперії місту була повернута його первісна назва - Феодосія. Однак, місто втратило свою колишню велич і на багато років опинилося в запустінні. Російський мандрівник Сумароков, який відвідав Феодосію, писав: "Фонтани не плюскотять, зникла зелень дерев, фортечні стіни в уламках. Тільки сотня хижок розставлена серед сумних руїн, і легкий вітерець, переносячи порох жител з однієї купи в іншу, зарівнює їх останні сліди". Але прокладення в 1892 р. залізниці сприяло новій розбудові Феодосії як портового центру Північного Причорномор'я.
Наймогутнішу турецьку фортецю Криму під час зведення нових будівель почали розбирати і використовувати як будівельний матеріал. Тоді ж зникли і величні султанські мечеті, і турецькі лазні, і багато інших пам'яток середньовічного зодчества.
Нині у різних частинах Феодосії височіють збережені башти середньовічної генуезької фортеці. Найгарнішою є башта Св. Костянтина в Ювілейному парку. її споруджено в 1382 p., перебудовано в 1443 р. і згодом реставровано турками. На Карантинному пагорбі (на південній окраїні сучасного міста) збереглися залишки генуезької цитаделі, збудованої у 1340- 1352 рр.: ділянка стін з воротами та кілька башт, серед яких добротним станом й масивністю виділяється башта Папи Климента IV, побудована в 1345 р. на виділені ним кошти. Нижче цитаделі є кілька невеликих вірменських церков оборонного типу, зведених у тому ж XIV ст.: Св. Стефана, Св. Іоанна Богослова, Св. Іоанна Предтечі і Св. Григорія. Серед низки інших збережених храмів оборонного типу середньовічної Кафи варто відвідати: Введенську церкву VII-IX ст.; вірменську церкву Архангелів Гавриїла і Михаїла, побудовану в 1408 р. з місцевого каменю, її архітектура нагадує італійські середньовічні храми; вірменську церкву Св. Сергія (Сурп-Саркиз), побудовану в 1363 р. італійським скульптором Біоджолі, та її середньовічну дзвіницю XV ст. Варто оглянути діючу мечеть Муфті-Джамі, споруджену турками в 1623 р.
Розвиток курортної інфраструктури та поступове перепро-філювання Феодосії з промислово-портового на туристично-від-починковий центр кримського узбережжя спонукає замислитися над шляхами пожвавлення екскурсійного інтересу до генуезької цитаделі на Карантинному пагорбі. З цією метою варто зосередити зусилля на створенні в межах цитаделі Історичного музею й арсеналу середньовічного артилерійського озброєння. Адже інтерес до величної Кеффе - столиці турецьких володінь у Криму й місця воєнно-морської слави запорізького козацтва - зростатиме з року в рік.
Місто Бахчисарай - це туристична столиця Гірського Криму зі статусом Державного історико-культурного заповідника. Туристичною славою Бахчисарай завдячує трьом видатним пам'яткам середньовічного оборонного зодчества: Ханському палацу, печерному Успенському монастиреві та грізному печерному місту-фортеці Чуфут-Кале.
Середньовічний Бахчисарай лежить на дні глибокого каньйону з трьохсотметровими урвищами між Зовнішньою і Внутрішньою грядами Кримських гір на висоті 150-340 м. Засновниками його є перші хани кримських татар, які відкололися від Золотої Орди й у XIV ст. утворили власну державу. Ханською столицею спершу була неприступна фортеця Чуфут-Кале ("Фортеця коштовностей"), що "приліпилася" до скель на висоті 550-600 м, але зі зміцненням воєнно-політичної могутності ханства її було перенесено нижче в долину, де виріс Бахчисарай, назва якого з тюркської перекладається як "Місто-сад".
У XV-XVIII ст. Бахчисарай славився своїми ремеслами, тут жили ювеліри, мідники, гончарі, чоботарі (виготовляли популярні сап'янові чоботи і східні туфлі) та зброярі, вироби яких - ножі, кинджали, шаблі, рушниці - вважалися кращими "а турецькі. Однак, після Кримської війни і приєднання Криму до Російської імперії почалася масова втеча татар у Туреччину, занепали ремесла й місто майже спорожніло, а завершило його занепад примусове виселення татар з Криму за наказом Сталіна.
Нині головна вулиця Бахчисарая не втратила свого середньовічного шарму. По обидва її боки туляться крамниці, ремісничі майстерні, харчевні й тісні житлові будиночки, ліворуч над вулицею нависають скелі, а попід ними досі збереглися будин-ки-мушараби середньовічного типу. Головна вулиця міста виводить до Ханського палацу і веде далі вздовж каньйону до монастиря й фортеці Чуфут-Кале.
Ханський палац (Хан-Сарай) - це у прямому змісті слова Унікальна пам'ятка східної архітектури XVI-XVIII ст., цей кочівницький житловий комплекс середньовічного феодального типу не має аналогів у світі. Син могутнього Менглі-Гірея хан Адиль-Сахиб-Гірей
Loading...

 
 

Цікаве