WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

відомий як Спас на Берестові. Саме тут була заміська князівська резиденція (у 1015 р. у ній почив Св. Равноап. князь Володимир Великий). Церква Святих Апостолів (у якій служив Іларіон) не збереглася, та в 1113-1125 рр. на її місці звели Спаський храм (тоді він був у два рази вищий і довший за нинішній). При ньому існував окремий чоловічий монастир. У 1158 р. тут був похований засновник Москви і палій Києва князь Юрій Довгорукий. У 1240 р. церкву зруйнували монголи. Але в 1640-1642 р. П. Могила відбудував храм. У його інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XII ст., а серед пізніх розписів є ктиторський портрет митрополита П. Могили.
З огляду на виняткову історико-культурну цінність архітектурного ансамблю лаври, 14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО зі збереження всесвітніх культурних та природних надбань (Канада, м. Банф) 7-12 грудня 1990 р. визнала Києво-Печерську лавру пам'яткою світового значення.
До складу заповідника ввійшли музеї Книги і друкарства України, Українського народного декоративно-прикладного мистецтва України, Театрального, музичного та кіномистецтва України, Історичних коштовностей та Державна історичнабібліотека.
Ровесниками Києво-Печерської лаври є оборонно-сакральні ансамблі древнього Чернігова. Вони утворюють Національний архітектурно історичний заповідник "Чернігів стародавній".
Основна частина пам'яток архітектури заповідника "Чернігів стародавній" знаходиться у старій частині міста, яка розташова-
на на березі Десни і називається "Вал". Це князівський дитинець стародавнього Чернігова, розбудований на справжній замок князем Мстиславом; у XVII-XVIII ст. Вал був козацькою фортецею. З того часу вздовж Валу на чатах завмерли козацькі гармати.
Розквіт Чернігова пов'язаний з князюванням славетного Мстислава Володимировича, який успадкував риси свого легендарного діда Святослава. За Мстислава Чернігів став столицею всього давньоруського Лівобережжя від Оки на півночі до чорноморської Тмутаракані на півдні. Тоді ж у Чернігові постали величні давньоруські храми. Мстислав та його дружина Ана-стасія залишили після себе Спасо-Преображенський собор - це найдавніший християнський храм Київської Русі, що зберігся до нашого часу (заснований у 1030 р.). П'ятиглавий храм зведено грецькими зодчими у візантійському стилі. У ньому поховано Мстислава Володимировича і княгиню Анастасію, князів Святослава Ярославовича, Ізяслава і, ймовірно, Ігоря Святославовича - головного героя епічного "Слова о полку Ігоревім". Родовою церквою-усипальницею чернігівських князів Свято-славовичів є одноглавий Борисоглібський собор, побудований у 1123 р. князем Давидом Святославовичем.
Духовно-історичним осередком міста є Болдині гори, що піднімаються над заплавою Десни на висоту до 35 м і охоплюють її широкою дугою. Болдині гори ще в язичницькі часи використовувалися в сакральному значенні. Тут до наших днів зберігся один з найбільших давньоруських некрополів, який нараховує понад 200 поховальних насипів. Перші з'явилися ще в IX ст. Найбільші - Гульбище і Безіменний - легендарні. З курганом Гульбище пов'язана легенда про богатиря, який став прообразом билинного Іллі Муромця. Підставою для цього стали результати розкопок цього кургану. У ньому археологи виявили найбільший з відомих нині давньоруських мечів, а також інші обладунки надзвичайно великих розмірів. З Болди-них гір відкривається краєвид заплави Десни і Святого гаю з озером, в якому наприкинці X ст. охрестили чернігівців.
На початку XI ст. Чернігів стає значним релігійним центром Київської Русі. У 1069 р. сюди прибув засновник Києво-Печерської лаври чернець Антоній і створив на південній околиці міста підземний монастир. Ця обитель спочатку іменувалась Болдинським монастирем, тепер - Іллінським монастирем.
У печерах, названих ім'ям Антонія, кожен монах жив усамітнено у своїй печерці. На загальну молитву вони сходилися у підземну церкву Похвали Богородиці. Через деякий час біля печер спорудили невелику Іллінську церкву. Загальна довжина досліджених археологами Антонієвих печер складає 350 м. Підземний комплекс включає в себе декілька галерей, каплицю і три церкви. Ці храми слід відзначити окремо. Адже печерна церква Св. Феодосія XII-XVIII ст. - це найбільша підземна церква України. А так звана Печера Духів - це одна з перших підземних церков України, що збереглася у цілковито незміне-ному стані до наших днів.
У 1239 р. Чернігів захопили і зруйнували монголо-татари. Богородицький монастир занепав, хоча за даними археологів життя продовжувало жевріти в печерах. Роком другого народження монастиря та Іллінської церкви став 1649 р. Вони були відновлені гетьманом Лівобережної України Степаном Подобай-лом. Він загинув у боях з поляками і був похований біля Іллінської церкви. Пам'ятний знак гетьману встановлено перед дзвіницею церкви.
Архієпископ Лазар Баранович у кінці XVII ст. приступає до спорудження на захід від Іллінської церкви величного архітектурного ансамблю. Так постали Введенська церква (1679 p.), Троїцький собор (1695 p.), з того часу монастир став називатися ТроїцькоТллінським. Троїцький собор, збудований за проектом Іоанна Баптиста в 1679-1695 рр., завершується п'ятьма банями і з заходу двома квадратними у плані кутовими вежами. Під підлогою собору є великий семикамерний склеп, відкритий для огляду. Згодом, у 1775 p., зводиться барокова п'яти-ярусна Троїцька дзвіниця висотою 58 м, з якої відкривається панорама Чернігова.
Єлецький Успенський монастир Чернігова розташовано на підвищеному правому березі Десни між давнім Чернігівським дитинцем (територія Валу) і Троїцько-Іллінським монастирем. Літописні джерела зберегли легенду, що монастир засновано в середині XI ст. князем Святославом Ярославовичем у зв'язку з появою на одній з тутешніх ялин ікони Божої Матері. У середині XII ст. на місці, де з'явилася свята ікона, спорудили мурований храм на честь Успіння Божої Матері. Це була грандіозна для свого часу архітектурна споруда. Собор увінчаний єдиною масивною главою, триапсидний 25-метрової висоти, його було видно навіть з навколишніх сіл. Він зберігся до наших днів.
У 1239 р. монголо-татари сплюндрували місто. До кінця XV ст. Чернігів перебував у занепаді. З 1623 р. напівзруйнований Єлецький монастир відбудовують греко-католики. Найвідомі-ший тогочасний ігумен Кирило Ставровецький у 1646 р. випустив першу в Чернігові друковану книгу "Перло многоценное". У 1649 р. Чернігів укотре переходить від Польщі до Росії. Монастир знову стає православним. Серед тогочасних ігуменів монастиря слід назвати такі видатні постаті української історії, як: Лазар Баранович, Іоанн Максимович, Данило Туптало (відомий як Св. Дмитро Ростовський). У кінці 1921 р. монастир було закрито, і тільки з 1991 р. релігійне життя на Єлецькій горі відроджується, тут організовано жіночий монастир.
До складу сучасного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входить Успенський собор XII ст., надбрамна дзвіниця XVII ст.,
Loading...

 
 

Цікаве