WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат

Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України
Північ Хмельницької області - літописна Болохівська земля історичного Волинського краю - репрезентована замками в давньоруських містах Ізяславі й Старокостянтинові.
Ізяслав - багатий літописний град Болохівської землі - лежить у луці широкоплесої поліської красуні Горині на південній окраїні кількасоткілометрового пралісового поясу Малого Полісся. Від буремного періоду XVI-XVIII ст. у ньому збереглося кілька атракційних пам'яток оборонно-сакральної архітектури, зокрема костел Іоанна Хрестителя (1599 р.), бернардинський монастир (початок XVII ст.) та костел Св. Иосифа (1750- 1760 рр.).
Від могутнього колись кам'яного замку, на місці давньоруського дитинця, закладеного в середині XIV ст. Любартом Ге-диміновичем й значно розбудованого в 1539 p., після руйнівного османського вторгнення на Поділля в 1672 р. до нашого часу збереглися лише руїни. У не менш занедбаному стані перебуває магнатський палац XVIII ст.
Старокостянтинів - одне з найбільших пізньосередньовіч-них міст Поділля - лежить у луці широкоплесого Случа. Місто засноване у 1561 р. Тоді ж (1561 -1571 pp.) на гострокутому мисі, утвореному впадінням Ікопоті у Случ, розпочалося будівництво кам'яного замку, від міста його відокремлювали оборонний вал з частоколом і глибокий рів, заповнений річковою водою.
Старокостянтинівський замок неодноразово витримував штурми кримських татар. На початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького в місто переможно вступили полки М. Кривоноса. 18 липня 1648 р. під Старокостянтиновом селянсько-козацькі загони, очолювані М. Кривоносом, розбили шляхетські полки коронного гетьмана Речі Посполитої Ієремії Вишневецького та Домініка Заслав-ського. У вересні цього ж року тут було вщент розгромлено польську армію, яка відступала з-під Пиляви. Найбільшого плюндрування місту й замку завдало османське вторгнення на Поділля у 1672 p., однак після повернення поляків у край в 1699 р. замок і князівський палац були відбудовані.
Зараз від Старокостянтинівського замку XVI-XVIII ст. залишилося небагато: перший поверх в'їзної башти і частина прилеглої кам'яної стіни з бійницями (XVI ст.). У північній частині замку височіє двоповерховий князівський палац, замкова церква і дзвіниця XVII-XVIII ст. (рис. 5.18):
На відміну від Західного й Центрального Поділля, у східній частині реґіону збережених замків практично немає. Вінниччина у середині XVII ст. стала епіцентром вибуху гніву народного проти ненависних польських поневолювачів. Буремні події національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького буквально не залишили каменя на камені від могутніх магнатських замків у Буші, Барі тощо, помістях Середнього Подніпров'я й Східного Поділля.
До нашого часу на Вінниччині збереглися лише руїни замку у Буші (башта XVII-XIX ст.), Озаринцях (1657 р.), Селищі (башта Черленківського замку XVI ст.), Шпикові (Надбрамна башта замку Свейковських, XVII ст.), палац Потоцького в Туль чині (XVIII ст.) та оборонні монастирські мури першої полови ни XVII ст. у центрі Вінниці (в яких нині діє обласний краєзнав чий музей та архів).
Статус Державного історико-культурного заповідника надано пам'яткам смт Буша, з яких наявні перебудована в XIX ст. башта та засипані землею льохи-підземелля колишнього замку. Однак, туристів вабить сюди, передусім, унікальне дохристиянське святилище ранніх слов'ян з барельєфним зображенням міфологічного сюжету.
Єдиним "замковим" містом сусідньої Черкащини є Тальне. У ньому зберігся Мисливський замок, збудований у 1896- 1903 pp. у романтичному стилі французьких приміських замків епохи ренесансу. Однак, Тальне прославив на весь світ не він, а грандіозне трипільське протомісто IV тис. до н. е., нещодавно відкрите археологами.
Справжньою "перлиною" фортифікаційного зодчества Півдня України є Акерманська фортеця у Білгороді-Дністровсько-му Одеської області (рис. 5.19).
Вілгород-Дністровська фортеця над Чорним морем має понад тисячолітню історію. У VI ст. до н. є. на ці береги прибули грецькі колоністи. Вони заснували білокам'яне античне місто-державу Тіра - багате торгове поселення на прадавньому торговому шляху вгору по Дністру вглиб лісостепових землеробських районів Великої Скіфії та підкарпатського царства Агатір-сів. У 330-х pp. до н. є. Тіра ввійшла до складу Скіфського царства і карбувала монету його володаря Атея, а після його смерті в битві з македонцями була включена до складу царства Олександра Македонського. З II ст. до н. є. до IV ст. н. є. Тіра відігравала роль стратегічного портового міста Римської й Східно-римської імперій.
УIX ст. на білокам'яних руїнах давньогрецької колонії Тіри слов'яни (тиверці) побудували нове місто, назвавши його Білим городом, Білгородом. УХ - середині XIII ст. Білгород входив у склад Київської Русі. На межі XIII-XIV ст. у Білгороді закріпилися генуезькі мореплавці, заснувавши торгову факторію. Для захисту від татарів італійці перебудували сплюндровані давньоруські укріплення на кам'яний замок західноєвропейського типу. Його артилерія перекрила входи-виходи у Дністровський лиман (з якого генуезькі купці піднімалися вгору по Дністру у Кам'янець, Галич і Львів). У 1362 р. генуезців було прогнано, а Білгород оголошено вільним містом. У першій половині XV ст., під час правління молдавських господарів Олександра Доброго і Стефана Воєводи, Білгород входив до складу Молдавської держави. Навколо старого замку волоськими воєводами споруджуються потужні кам'яні стіни з бійницями і баштами, насипається величезний земляний вал, територія укріплення обноситься глибоким ровом.
Турецькі завойовники чотири рази намагалися захопити неприступний Білгород (1420 p., 1454 p., 1475 p., 1487 p.). I лише під час четвертої спроби, коли до стін гордої фортеці підійшов сам "володар світу" - султан Баязет Другий на чолі багатотисячної армії яничарів та союзна татарська орда кримського хана Менглі-Гірея, на 16-й день безперервних штурмів Бєлгородська твердиня впала. Турецька адміністрація на початку XVI ст. здійснила широкомасштабні реконструкції фортифікацій й оснастила твердиню потужним арсеналом далекобійної артилерії. Таким чином, Акерманська фортеця перетворилася на опору османського панування в Північному Причорномор'ї.
Запорізькі козаки в 1541, 1594-1595 pp., і пізніше в XVII- XVIII ст. здійснювали безстрашні рейдові удари по Акерман-ській та інших морських турецьких фортецях, але закріпитися на звільненій землі вони не могли - бракувало сил.
У другій половині XVIII ст. почалися затяжні російсько-турецькі війни, ключову роль у переможному ході яких зіграло українське козацтво. У третій раз російські воїни заволоділи Акерманською фортецею в період російсько-турецької війни 1806-1812 pp. і, згідно з Бухарестською мирною угодою 1812 p., Білгород і все Задністров'я були остаточно включені до
Loading...

 
 

Цікаве