WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу - Реферат

Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу - Реферат

розкривати взаємозв'язки природних компонентів в екосистемах, зокрема поєднання складових рослинного та тваринного світу між собою і з навколишнім середовищем. У цьому аспекті важливо також демонструвати окультурені людиною рослини та тварини.
Особливого значення при цьому не мають ні протяжність навчальних екологічних стежок, ні можливість відвідання їх значною кількістю осіб. Стежки повиннібути розраховані на певну оптимальну кількість туристів, їх бажано створювати у ландшафтних парках, у зелених
зонах поблизу навчальних закладів, а також на інших територіях, де ще зберігаються природні комплекси.
Щоб звести до мінімуму втручання відвідувачів у природні процеси, створюють також мережу еколого- та пауко-во-пізнавальних стежок56. Вони з'єднують найцікавіші в науковому, природоохоронному та естетичному аспектах природні об'єкти і характеризуються значною природною інформативністю, що додатково посилюється різноманітними оригінально оформленими стендами, аншлагами та маркувальними знаками на маршрутах, які надають необхідний для кожного відвідувача стежки мінімум знань про природний об'єкт та особливості його охорони та відтворення.
Комплексні екологічні стежки та маршрути поєднують функції декількох спеціалізованих. їх створення має такі самі цілі, як і в наведених вище типів стежок. Наприклад, стежка може бути закладена на природоохоронній території та бути навчальною, тобто служити постійною базою для певного навчального закладу57. Навчальною може стати також рекреаційна туристська стежка, закладена в зеленій зоні міста або інших центрах масового відвідування. При цьому не варто закладати екологічні стежки для масового відвідування па природних територіях з особливим статусом охорони.
Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що у перспективі саме комплексні стежки, які поєднують всі основні цілі і завдання різноманітних екологічних стежок ~ природоохоронні, просвітні, виховні, оздоровчі, регулюючі та відтворюючі - можуть стати найпоширенішими.
Отже, завдання фахівців з урбоекологічного геомаркетингу екологічного туризму ~ після виявлення й оцінки туристських ресурсів і потенціалу досліджуваної території, а також визначення цільових груп розробити свої власні екотуристські програми та розпочати їх просування на туристичний ринок.
Оцінивши екотуристичний потенціал та доступні екотуристські ресурси території, важливо визначити цільові групи, для яких певні варіанти скотуристського продукту є найбільш привабливими.
Для визначення цільових груп як потенційних покупців певного типу еколого-туристського продукту необхідно зібрати про них дуже різнобічні дані. Як мінімум, має бути встановлено:
- інтереси і загальне ставлення цільової групи (клієнтів) до екологічної проблематики, у тому числі розуміння ними суспільних екологічних проблем, потреб і обов'язків, а також їх занепокоєність особистою екологічною безпекою;
¦> бажання та готовність брати участь у турах виключно екологічного спрямування або взагалі у приро-доорієнтованих турах;
- загальна іиформованість про скотуризм та про особливості тематики і програми пропонованого екотуру;
- схильність до активної екологічної діяльності, можливої і доступної в межах туру і спрямованої на вирішення певних природоохоронних та природовідтво-рюючих завдань.
Також необхідно встановити чинники, що визначають загальні інтереси і уподобання клієнтів. Важливим інструментом такого аналізу є еколого-соціологічні опитування.
З усіх цільових груп найменш звичними, але найбільш перспективними клієнтами для більшості природогоспо-дарських та природоохоронних територій є туристичні організації (туроператори, турагенти), працівники бірж і частково представники мас-медіа. Взаємодія з представниками цієї великої групи вимагає від менеджерів екологічного туризму певних спеціальних фахових навичок. І ця взаємодія
може бути найбільш продуктивною у тому випадку, якщо екотуристські ресурси та екотуристичний потенціал є фахово виявленими та проаналізованими на відповідному науковому рівні, а послуги і продукт, що пропонуються туристам, повинні бути підготовленими та апробованими.
Налагоджуючи контакти з туроператорами і тураген-тами, менеджерам екологічного туризму варто враховувати не тільки подібність інтересів, що полягає в бажанні отримати прибуток від реалізації турпродукту і туристських послуг, але й розходження в інтересах цих двох груп партнерів.
Так, у загальному випадку і ті, і інші завжди шукають нові можливості і намагаються познайомитися із широким набором турів і послуг. Проте серед туропера-торів часто зустрічаються спеціалізовані, що розробляють досить вузький сегмент ринку і шукають цілком конкретні варіанти для формування спеціальних турів з досить жорсткими заданими умовами. Турагенти, як правило, є більш універсальними.
Туроператори заради формування та освоєння нового туристського продукту спроможні вкладати свої власні капітали і засоби. їх цікавить наявність необхідного спектра туристських послуг, достатнього для формування цілісного туру - транспорт, розміщення, харчування, основні об'єкти показу або ключові рекреаційні ресурси, торгівля, розваги тощо.
Турагентів, насамперед, цікавлять умови отримання комісійних від продажу чужого продукту, на створення та просування якого свої ресурси воші не витрачають. Вони, передусім, намагаються виявити серед окремих запропонованих послуг або турпродуктів ті, які вони зможуть швидко, легко і вигідно продати.
Проте варто мати на увазі, що в сучасному українському туризмі зазначені вище розходження між туроператорами і турагептами не настільки яскраво виражені, як в іноземному.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барышева Ю.Л. Формирование эколого-краеведческих знаний в школе. - М.,1997.
2. Бейдик О.О., Ліщинська О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії. -К.: РВЦ "Київський університет, 1997. С. 110
3. Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002.
4. Биржаков М.Б., Нестеренко С А. Система американского заочного высшего и последипломного образования // Турист, фирмы. - 1996. - Вып. 10. -С. 170-171.
5. Боткина Л.В., Шенгелия Н.О. Программа ТАСИС в современной систем подготовки кадров для индустрии туризма // Турист, фирмы. - 1998. - Вып. 17. -С. 140-143.;
6. Буторова Н.В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: обслуживание иностранных туристов в России: Учеб. пособие. - М., 1999.
7. Джеффрнс П. Маркетинг, рекламно-информационная деятельность и контроль в области туризма // Мат. IX сессии ВТО (Буэнос Айрес, 30 сентября - 4 октября 1991 г., Буэнос Айрес). - Буэнос Айрес, 1991.
8. Дмитрук О.Ю. Сучасні концепції менеджменту в геоекології. - К., 1997.
9. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізова-них територій. - К., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве