WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу - Реферат

Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу - Реферат

екотуризму.
Підсистему "Природні та антропогенні ландшафти та їх компоненти" складають:
¦:- природні ландшафти з їх рекреаційно-туристичними,інтелектуально-нізиавальними, пейзажно-естетичними властивостями та якостями;
- антропогенні ландшафти і комплекси з особливою культурио-історичною цінністю (садибно-паркові комплекси, зразки ландшафтної архітектури тощо);
¦:- природогосподарські території та акваторії -лісів, лісопарків, парків, гідропарків, а також пам'ятки природи, ботанічні й зоологічні сади, аквапарки, океа-наріуми та подібні об'єкти в межах парків, лісопарків та гідропарків;
¦:- соціальна складова ландшафту - автохтонне населення (етнос) з притаманним йому архетипом поведінки, формами гостинності та ставленням до відвідувачів, традиційні форми природокористування, мова, традиції, культура, побут, релігія тощо;
¦:- природознавчі та історико-краєзнавчі музеї, а також об'єкти, важливі для демонстрації екологічних принципів
природокористування, наприклад, екотехнологічні господарства і підприємства, угіддя традиційних форм природокористування, об'єкти культурної спадщини тощо.
Підсистему "Засоби, умови й можливості здійснення екотуризму" формують:
- екотехнологічні види транспорту - піший, велосипедний, водний (байдарки, каное, рафти тощо), кінний та інші (па місцевих їздових тваринах), електротранспорт (електромобілі, спеціальні вузькоколійні та мопоколійні залізниці тощо);
¦> екотехнологічні об'єкти розміщення туристів -екокемпіиги, обладнані наметові містечка, приюти, хатинки лісника тощо;
- екотехнологічне туристське спорядження (індивідуальне і групове спорядження та витратні матеріали, що не забруднюють природне середовище);
- екологічно чисті продукти харчування, насамперед, місцеві;
- екологічна сприятливість місцевості, у тому числі в плані забруднення, санітарно-епідеміологічного стану, ризику виникнення стихійних лих, кримінальності, тероризму тощо;
- придатність (відповідність) території для різних видів екологічного туризму (ботанічного, зоологічного, спе-леологічного, фітотерапевтичного тощо) та їх доступність;
- припустимі рекреаційні навантаження, обсяги використання водних, енергетичних та інших ресурсів, терміни відвідання і форми контактів з об'єктами екоту-ризму, ступінь їх збереження та охорони;
- населення регіону (обслуговуючий персонал, провідники та ін.);
- кваліфіковані менеджери екологічного туризму й гіди-природозиавці, а також дидактичні, скоосвітні, просвітні, виховні та інші інформаційні та екорекламні матеріали.
Проаналізувавши скотуристичпий потенціал певних прпродогосподарських та природохоронних територій, можна визначити основні види екотуристичної діяльності, що є можливими та доцільними в їх межах, та відповідні екотуристські продукти, послуги, товари. Найбільш поширеними серед них є:
- розроблені, обладнані та контрольовані екологічні стежки та маршрути;
¦> екологомісткі інтелектуально-освітиі та консультаційні послуги найрізноманітніших видів;
- організований спортивний, пригодницький, зелений сільський, лікувальний і реабілітаційний туризм;
- спеціальні екологічні й екокультурпі тури;
- екскурсійні послуги, у тому числі еколого-приро-дознавчі та історико-культуриі екскурсії;
- спеціальні спортивні та культурпо-дозвіллєві заходи та акції (спортивні змагання, ігри, треиінги, збори, фестивалі, конкурси, виставки, ярмарки, аукціони тощо);
- контрольоване збирання та заготівля відпочиваючими і туристами грибів, ягід, рослин та інших "дарів природи", фотополювання, пекомерційнс та спортивне рибальство (включаючи підводне полювання та дайвінг);
¦> продаж екологічно чистих місцевих продуктів харчування та страв національної кухні;
- екотехнологічні послуги розміщення і транспортні послуги;
- прокат туристського спорядження;
- виготовлення і продаж різноманітних сувенірів, насамперед, місцевих промислів;
¦> рскламно-іиформаційні послуги, створення та реалізація продукції з екологічною символікою території, у тому числі на поштових марках;
- виготовлення і продаж спеціальної екоспрямова-їюї аудіо-, відео-, фото- і кінопродукції тощо.
Кожна позиція може бути самостійним екотуристсь-ким продуктом, послугою або товаром, а також стати основою для створення нових варіантів екотуристських продуктів, товарів та послуг.
Підсумовуючи вищенаведене, можна визначити специфічні риси екотуристського продукту. Потенційним джерелом екотуристського продукту є, насамперед, ландшафтно-екологічні ресурси природного середовища. Основною умовою генерації потенційних екотуристич-них властивостей природного середовища як ресурсу або джерела ресурсів екотуризму є можливість доступу до них туристів та відпочиваючих.
Основною формою реалізації урбокомпенсаційного природокористування, в першу чергу, екологічного туризму та рекреації, а також базовою основою комплексного екотуристського продукту є екологічна стежка -специфічний вид одноденного туристського маршруту (фр. marche - піший хід + route - шлях)43 - географічно визначена, прив'язана до певної місцевості та характерних (особливих) об'єктів й описана з певним ступенем детальності траса походу, подорожі, відпочин-ково-оздоровчої прогулянки, освітньої екскурсії тощо. Географічна визначеність екологічної стежки полягає в її просторовому позиціонуванні та картографічному моделюванні ~ створенні абрису, кроків, картосхеми, ілюстрацій (графічних та фотографічних), а також текстовому описі об'єктів на трасі руху з детальністю, що забезпечує можливість повторного чи багаторазового проходження цього маршруту туристами з різним ступенем підготовки.
У різних країнах екологічні стежки називають по-різному: туристські стежки, пейзажні стежки, заповідні стежки або наукові траси, серед яких найпоширенішими є природничі, навчальні чи дидактичні, стежки здоров'я, є навіть спеціальні дитячі екологічні стежки - головоломки.
Однією з найперших на території України природознавчих стежок, яку за всіма ознаками можна віднести до екологічних, була "Штангієвська стежка", прокладена Кримським гірським клубом у 1899 році (її довжина становила 8,5 км і проходила вона через східний схил Ялтинської яйли44) з метою збирання та поширення інформації про історію та природу Криму, а також охорони рідкісних видів рослин і тварин. У 1916 році також у Криму біля Судака прокладено історико-археологічну стежку45, а вже наприкінці 80-х років - першу в Україні навчальну екологічну стежку. З цього часу така доступна і цікава форма екологічної освіти в природі набула широких розповсюдження, переважно на великих територіях природно-заповідного фонду - в Карпатському та Шапькому національних парках, природних заповідниках Криму, навколо великих міст
На початку XX століття перші екологічні, а точніше природознавчо-туристські, стежки
Loading...

 
 

Цікаве