WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Психогімнастика – як один з психотерапевтичних методів - Реферат

Психогімнастика – як один з психотерапевтичних методів - Реферат


Тема: Психогімнастика - як один з психотерапевтичних методів.
ЗМІСТ
І.Психогімнастика - набуття досвіду емоційних переживань, спілкування в дітей дошкільного віку.
1. Пантоміміка.
2. Міміка.
3. Жести.
4. Голос. Інтонація.
5. Вправи на розслаблення м'язів.
6. Вираження настрою.
ІІ.Психотехнічні ігри.
ІІІ. Вправи для дошкільнят на рефлексі.
ПСИХОДІАГНОСТИКА
Що таке психодіагностика? Преш за все, це фізкультура! Не механічне повторення фізичних вправ.
Будь-який фізичний рух в психогімнастиці висловлює якийсь образ фантазії, яка насичена емоційним змістом, тим самим об'єднується діяльність психічних функцій - мислення, емоції, рухи - а з допомогою коментарів Ведучого підключається ще внутрішня увага дітей до цих процесів. Таким чином, психогімнастичні вправи використовують механізм психофізіологічного функційного єднання.
Наприклад, дитина не просто виконує різкі ритмічні помахи рук, а уявляє себе веселим зайчиком, який грається н галявині.
Це ігровеа вправа дає дитині масу задоволення, включає в роботу його фантазію, покращує ритмічність рухів. В цей же час Ведучий коментарями описує характер фізичних дій - силу, тем, різкість - і спрямовує увагу дітей на усвідомлення і порівняння м'язевих і емоційних відчуттів, які в них виникають.
МЕТОДИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ігровий психогімнастичний зміст вправ не випадковий, він повинен відображати процес оволодіння навиками контролю рухової та емоційної сфери, повинно бути придумане так, щоб виконувати наступні завдання:
- дати дитині можливість відчути різноманітні м'язеві відчуття - шляхом наслідувального повторення рухів та дій Ведучого;
- тренувати дитину спрямовувати і затримувати увагу на своїх відчуттях, вчити розрізняти і порівнювати їх;
- тренувати дитину визначати характер фізичних рухів, які супроводжуються різними м'язевими відчуттями;
- тренувати дитину міняти характер своїх рухів, опираючись на контроль м'язевих відчуттів і роботу уяви і почуттів;
В послідовності психогімнастичних вправ особливо важливо дотримуватись чергування і порівняння протилежних за характером рухів:
- напруження і розслаблення;
- різких та плавних рухів;
- частих та рідких;
- дрібних та цілих гармонійних;
- ледь помітних коливань і повних застигань;
- помахів тіла і стрибків;
- свобідність просування в просторі і наштовхування на предмети.
Таке чергування рухів рефлекторно впливає на гармонізацію психічної діяльності мозку: впорядковується психічна і рухова активність дитини, покращується її настрій, зкидається інертність самопочуття.
Стараючись захопити дітей грою, включити в роботу їх внутрішню увагу, спрямувати її на усвідомлення того, що в них відбувається на протязі гри, Ведучий повинен вміти гучно змінювати свою позицію: то стаючи учасником гри-драми, то просто спостерігаючи та режисуючи, але ні в якому випадку не примушуючи, н оцінюючи, не наказуючи.
Експресія Ведучого при показі вправ абсолютно необхідна, так як вона полегшує дітям наслідування і, емоційно заряджає їх, посилює їх відчуття.
На заняттях по психогімнастиці всі діти успішні: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як вміє. Але у всіх виникають м'язеві та емоційні відчуття, кожен може вловити і навчитися їх довільно регулювати.
В сюжет кожного заняття обов'язково включають 2-3 вправи на емоції і емоційний контакт. Ці вправи спрямовані на розвиток у дітей здібностей розуміти, усвідомлювати свої і чужі емоції, правильно їх висловлювати і повноцінно переживати, кінцевою метою є саме оволодіння навиками керування своєю емоційною сферою.
"Екскурсія до музею Т.Г.Шевченка"
Вихователь починає, а діти продовжують читати рядки з поетичних творів Т.Г.Шевченка; знайомляться з творчістю Шевченка-художника: "Автопортрет" (1840 р.), "Портрет Кейкуатової", "Селянська родина", "Автопортрет" (1861 р.) та ін.
За мотивами поезій малята виконують малюнки, в аплікації створюють колективні роботи.
Можна організувати виставку творчих робіт, концерт за товарами поета, покладеними на музику.
"Травень на схилах Дніпра"
Дітей знайомлять з творами М.Глущенка "Київські каштани", "Квітучий сад", Й.Бокшая "Цвіте терен", М.Бура чека "Яблуні у цвіту", М.Врубеля "Бузок", П.Кончаловського "Бузок" ат ін. Пропонують прослухати музичні фрагменти з творів Е.Гріга "Ранок", К.Дебюссі "Сади під дощем". Далі проводять бесіду про те, як оспівали художники красу рідного міста, природи, як розповідає про весняний настрій музика. малята діляться враженнями від побаченого, відчутого, пережитого під час прогулянки в парку, коли цвіте бузок; передають свій настрій у малюнках, аплікації, створюючи образи квітучого дерева, квітучого саду, весняного бузкового пейзажу тощо.
"Наш дитячий вернісаж"
Останній тиждень занять присвячується підготовці до виставки дячих робіт. Дітям дається змога створити роботи в різних техніках і матеріалах на будь-яку тему. Заохочується творча робота з оригінальним змістом, композицією, фантазією, колоритним розмаїттям...
Вернісаж дитячих робіт проходить як свято, на якому4 самі діти виступають у ролі митців, глядачів, екскурсоводів, творців радості й краси. Виставку супроводжують музику, пісні, казки, створені протягом року самими дітьми.
ПСИХОГІМНАСТИКА - НАБУТТЯ ДОСВІДУ ЕМОЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ, СПІЛКУВАННЯ
Завдання "психогімнастики" є збереження психічного здоров'я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.
Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися у процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та вищих почуттів. Уже в чоритирічних дітей моторика обличчя досить розвинена. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузика. П'ятирічні діти можуть набрати умовні пози, коли їх просять зобразити, ніби їм холодно або у них болить живіт.
Відставання розвитку виразної моторики нерідко зустрічається у психологічно неблагополучних дітей. Малюки з бідною експресією не повністю розуміють значення слів, звернених до них, невірно оцінюють ставлення людей до себе, що в свою чергу може спричиняти розвиток у них астенічних рис характеру.
Психологічні вправи корисні н тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам з добре розвиненою експресією, а також надто чутливим та реактивним. Це
Loading...

 
 

Цікаве