WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного туризму - Реферат

Конструктивно-географічні основи менеджменту екологічного туризму - Реферат

розвитку, менеджмент екологічного туризму має бути спрямований па інноваційний підхід, на створення нових екотуристських продуктів ринкової новизни, на постійне удосконалення всіх аспектів екотуристичпої діяльності.
В Україні одним з нових напрямків туризму па ринку туристських послуг, що й досі ще не має чітко визначеного сегмента, є екологічний туризм. Менеджмент екологічного туризму також робить тільки перші кроки. Тому дуже важливо ще на вихідних позиціях виявити і усвідомити його місце і роль, специфічні особливості та 21 Зорин И.В. Менеджмент персонала. Планирование карьеры в туиизме: Учеб. - М., 1997.потенціал, рівень його соціальної відповідальності за долю природи. Зараз на розвиток екологічного туризму та його менеджмент впливають такі специфічні чинники22:
як інновація менеджмент екологічного туризму сприймається з певним побоюванням з боку природоохоронних та природогосподарських організацій, а також туристичних організацій, які вже мають досить сталі позиції в туризмі;
¦ специфіка екотуризму вимагає значно більших зусиль для заняття свого сегмента на туристичному ринку;
¦ вихід екотуризму на туристичний ринок часто пов'язаний з достатньо високими початковими затратами, що робить його кінцевий продукт досить дорогим;
¦ інтелектуальну, просвітню, освітню та виховну функції екологічного туризму може бути реалізовано тільки за наявності відповідної інфраструктури та кваліфікованих фахівців (менеджерів екологічного туризму, гідів-природознавців тощо).
Звідси випливає, що менеджмент екологічного туризму передбачає більші первинні ринкові та інтелектуальні витрати, що може бути врівноважено, насамперед, його високою якістю.
Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що менеджмент екологічного туризму передбачає вирішення низки взаємозалежних економічних та природоохоронних завдань, що відрізняють його від менеджменту туризму в його традиційному розумінні.
22 Tourism and environmental protection. - Madrid, 1996.
2. Науково-методичні основи менеджменту екологічного туризму
Основою розвитку екологічного туризму є пауково-ме-тодичне забезпечення менеджменту як бази його становлення та розвитку. Насамперед це формування уявлення про конструктивио-географічну спрямованість менеджменту екологічного туризму як дидактичну основу (школу) раціонального природокористування та охорони природи.
Таким чином, основними науково-методичними засадами та завданнями менеджменту екологічного туризму є:
- спрямування на інтелектуальний розвиток екологічної освіти, підвищення культури взаємовідносин туристів та відпочиваючих з природним середовищем шляхом змістовного дидактичного екоосвітнього опрацювання туристстичпих програм (стежок, маршрутів, турів, тренінгів тощо); розробка і впровадження еко-культурних норм поведінки у природному середовищі з поступовим переходом на рівень екокультури спілкування з природою; виховання в туристів і відпочиваючих потреби не тільки насолоджуватись природним середовищем, але й дбати про його майбутнє, а також сприяти збереженню та відтворенню довкілля як основного ресурсу екологічного туризму;
- створення інтеграційної основи для інших видів туризму у використанні рекреаційного потенціалу природного середовища з метою найбільш повного відновлення фізичних і духовних сил людини, забезпечення повноцінного відпочинку. При цьому навколишнє природне середовище розглядається як сфера життєдіяльності людини і як дл<ерело інформаційної, психологічної та емоційної складових туристично-рекреаційної діяльності;
- орієнтування на соціальпо-економічпий розвиток туристично-рекреаційних центрів, насамперед природоохоронних і природних територій, урбокомпенсаційних смуг міст; зростання регіонального та місцевого туристичного підприємництва; підвищення рівня зайнятості населення; збалансування регіональних суспільно-економічних диспропорцій; подолання мовних, соціальних, класових, етнічних та релігійних бар'єрів; зберігання місцевих промислів, звичаїв та традицій;
- упровадження ринково-інформаційних чинників захисту природи на основі екотуристичного геомаркетингу (інколи його називають "зелений маркетинг") - рекламуючи природне середовище, інформуючи туристів про наслідки їх безтурботного ставлення до природи, налагоджуючи ефективні стосунки з адміністраціями ири-родогосподарських та природоохоронних організацій, громадськими природоохоронними організаціями, менеджмент екотуризму має працювати для загального поліпшення екологічного стану та відтворення природного середовища території міст, субурбанізаційних та урбо-компенсаційиих смуг, регіонів, держави загалом;
- поглиблення економічного змісту екотуристичпої діяльності та її природоохоронної функції, створення і реалізація рентабельних турів і послуг, мінімізація витрат на їх виробництво, отримання прибутку, пошук нових можливостей для розвитку екотуризму па сталій економічній основі;
- інновація раціонального природокористування і охорони природи на основі органічної взаємодії суспільно-економічної, конструктивно-географічної та екологічної складових екотуристичної діяльності.
Кожне з вищеназваних завдань має самостійне значення і може бути розгорнуте у відповідну систему напрямків, піднапрямків і задач. Але лише в єдності вони утворюють комплексну цільову основу менеджменту екотуризму, обумовлену його функціями та змістом.
Виходячи з конструктивно-географічної спрямованості менеджменту екотуризму, функції та зміст його
діяльності охоплюють такі основні аспекти: планувальний, організаційний, мотиваційний, контрольний23.
Планувальний аспект реалізується па основі впливу менеджменту екотуризму на природні ресурси. При цьому вони розглядаються як об'єкт організаційно-управлінської діяльності поряд з людськими, матеріальними, фінансовими ресурсами, а не як обов'язкова складова туристсько-рекреаційних ресурсів, що, як відомо, є однією з умов туристичного бізнесу взагалі.
Використання природних ресурсів у екотуризмі передбачає систему їх планомірного та цілеспрямованого формування, регулювання і контролю. Для цього в системі менеджменту створюється відповідний механізм, призначений для управління використанням в екотурис-тичних цілях природних ресурсів з найбільшою економічною та екологічною ефективністю. Отже, реалізація планової функції менеджменту екотуризму передбачає:
- виявлення природоресурспих характеристик (наприклад, зонування території за ступенем її обмеження для туристичної діяльності, екскурсійним значенням екотуристських маршрутів, пейзажними (візуальними, акустичними, ароматичними, кінестетичними і т.ін) та екологічними характеристиками тощо);
- урахування природоохоронних вимог (наприклад, екологічна ємність території, еколого-рекре-аційний пропускний потенціал території, обмеження або повна заборона використання під час подорожей природоохороннимитериторіями предметів та речовин, що засмічують та завдають шкоди навколишньому середовищу, використання альтернативних джерел енергії, екот-ранспортиих засобів тощо);
- збалансованість природоресурспих характеристик і природоохоронних вимог з іншими
Loading...

 
 

Цікаве