WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Принципи і функції екологічного туризму - Реферат

Принципи і функції екологічного туризму - Реферат

товариства. Відновив свою активну діяльність на те-рені України "Пласт" вже тільки з проголошенням незалежності 1992 р.
Наступний розвиток основ екологічного туризму відбувався у період політики "українізації", яку проводили більшовики в 1923 - 1933 pp. У ході національно-культурного відродження в Україні значної ваги набула туристсько-екскурсійна справа. Екскурсії розглядались як важливий інструмент, метод виховної, культурпо-пізнавальної роботи серед широких верств населення.
Розвиток екскурсійної справи підтримували яккультурно-наукова громадськість, так і більшовицький уряд України, хоча завдання в них були різні. Відомі вчені, історики, археологи, етнографи, краєзнавці - М. Гру-шевський, В. Щербина, Й. Гермайзе, В. Артоболевсь-кий, Д. Щербаківський, М. Біляшівський, С. Русова, С. Баран-Бутович, В. Дроздов, В. Дубровський, Б. Пи-лппенко, В. Шугаєвський та багато інших, - які стояли біля витоків туристсько-екскурсійної справи, намагалися за допомогою широкого застосування екскурсій просвітити народ, відродити його історичну пам'ять, поглибити історичні знання, закласти у свідомість численних екскурсантів необхідність зберігати пам'ятки минулого, національно-культурну спадщину, тобто сприяти духовному розвитку народу.
Наприкінці 20-х pp. партійно-державним керівниц-іїіом в Україні було взято курс на подальшу ідеологізацію суспільно-політичного життя, переслідування оудь-яких проявів національної культури, зміцнення сталінської репресивної системи. Значну частину української національної інтелігенції, насамперед учених істориків, географів, краєзнавців, які працювали на ниві іл'лі.турно-національного відродження було репресовано. Централізована система туристсько-екскурсійних за-і,ч;ідін почала працювати на задоволення ідеологічних іиімог партійного керівництва.
В цей час на західноукраїнських землях у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії спостерігалися і ожі за змістом, але відмінні за формою процеси. Тут іурнзм залишався справою передової української громадськості.
У 20-х pp. XX ст., зі зростанням чисельності шану-нліьпиків туристсько-краєзиавчих подорожей у західній N і.рлїпі, перед його організаторами постала потреба ¦ .(і'і диати зусилля окремих туристів у єдиній організації.
Таким об'єднанням стало краєзнавчо-туристське товариство "Плай", засіюване у жовтні 1924 р. у Львові. Його фундаторами були відомі краєзнавці й історики І. Крип'яксвич, Б. Януш, Є, Пел енський та Ю. Полянский. Першим головою товариства було обрано авторитетного адвоката і громадського діяча В. Старосольського. Статут "Плаю" передбачав поширення діяльності товариства на всю територію Львівського, Тернопільського, Станіславського та Краківського воєводств. Метою діяльності організації декларувалося "дослідження рідного краю та інших земель, розповсюдження зібраних про них відомостей, нагромадження і опрацювання наукових та туристичних матеріалів". Виокремлювались також наміри вивчати й охороняти пам'ятки історії, культури та природних форм, збирати й зберігати різноманітні предмети старовини, зразки народного мистецтва та народних промислів.
Важливим внеском у розвиток основ екологічного туризму в контексті пізнання та збереження природи рідного краю, стала видавнича діяльність товариства. В лютому 1925 р. як безоплатний двотижневий додаток до газети І. Тиктора "Новий час" вийшов перший номер "Туристи-ки і краєзнавства". Редактором видання став І. Крип'якевич. Часопис вміщував матеріали природознавчого, археологічного й етнографічного характеру, звіти про діяльність товариства, хроніку краєзнавчого життя, публікував матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму та краєзнавства.
У 1937 р. "Плай" знайшов можливості для видання власного спеціального часопису на добровільних засадах "Паша Батьківщина". Редакцію очолив відомий галицький літературознавець В. Щурат. Видання швидко завоювало популярність завдяки кваліфіковано написаними цікавими матеріалами. На сторінках "Нашої Батьківщини" публікували свої праці М. Андрусяк, С. Гайдучок, М. Гавдяк, В. Дорошенко, Ф. Коковський, М. Кордуба, І. Крип'якевич, В. Кубійович, Л. Маслов, Я. і С. Пастернаки, І. Свєнціцький, М. Смішко, В. Щурат та ін. Крім наукових досліджень у галузі місцевої історії та природознавства, часопис також друкував методичні порадники та програмні статті з питань теоретичної підготовки й організації краєзнавчого руху.
Крім краєзнавчо-туристського товариства "Плай" на західноукраїнських землях були й інші туристські організації.
У квітні 1910 р. група любителів мандрівок м. Станіслава сформувала організаційний комітет для створення товариства "Чорногора", до якого увійшли С Стеблицький, Л. Гаяновський, Я. Грушкевич, Й. Білинський, І. Стасинець, О. Каратницький, С. Ни-кифорак, В. Янович, О. Борик, С Гаванська, Т. Мацьків, С. Слюсарчук, Л. Чачковський, які також одночасно очолювали низку інших культурно-просвітницьких організацій.
Українське туристське товариство "Чорногора" ставило перед собою наступні завдання: пізнання краю, гір Галичини, Буковини, Альп і Татр; збирання матеріалів про ці гори; агітація та пропаганда серед туристів і дослідників природи; співпраця з іншими туристськими товариствами та організаціями у Львові, "Угорським карпатським товариством" і польським Татшанським товариством, обмін науковими матеріалами та досвідом роботи; надання методичної та практичної допомоги під час проведення мандрівок.
Для виконання цих завдань планувалось здійснювати: збори і спільні мандрівки; виставки і наукові туристські звіти; видання різноманітних публікацій (часопису, наукових статей, поштових листівок з краєвидами гір, описів маршрутів, картографічного матеріалу); будівництво та догляд за туристськими притулками, мостами, стежками, дорогами; маркування маршрутів у горах; будівництво літньої бази (табору); утримання в горах штатних працівників (провідників, гірської сторожі).
Для любителів мандрівок почали виходити статті, нариси, монографії з туристсько-краєзнавчої проблематики, серед них найбільшою популярністю користувалися "Туристика" А. Будзиновського, "Прогулянки в наші гори" Т. Франка, "Галицьке краєзнавство" Ю. Целевича, "Опис рідного краю" та "Мала географія України" Р. Заклинського, "Провідник но Галичині" М. Орловича.
Туристські товариства "Плай" та "Чорногора" тісно координували роботу з багатьма культурно-просвітницькими структурами, школами, які в своїй діяльності використовували активні туристсько-краєзнавчі подорожі як найкращий засіб національно-патріотичного виховання підростаючого покоління.
Практичним результатом активної співпраці "Чор-ногори" та "Плаю" в галузі розвитку активного туризму стала маршрутизація та спільна розбудова й утримання туристських притулків і домівок, зокрема на полонині Плісце,
Loading...

 
 

Цікаве