WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Класифікація, систематика і термінологія в атлетичних видах спорту - Контрольна робота

Класифікація, систематика і термінологія в атлетичних видах спорту - Контрольна робота

вихідні положення з яких борець, виконує ці рухи. Причому назви рухів вказуються тільки по відношенню до борця виконуючого ці рухи: вгору, вниз, вперед, назад, вбік, до себе, за себе, через себе і т.д. Положення борця атакуючого може бути: зпереду, ззаді зверху, знизу, збоку, поперек, зі сторони плеча, голови, ніг та верхи.
Положення рук та ніг атакуючого по відношенню до супротивника можуть бути: зверху, знизу зпереду, ззаду, іззовні, зсередини, між руками, між ногами. Для поєднання двох елементів частин тіла або рухів між собою застосовується сполучник "з", "і", "та". При споєднанні елементів чи рухів сполучник "і" або "та" означає, що одна рука захоплює одну частину тіла, а друга іншу. Наприклад: захап голови та руки. Якщо застосовується сполучник "з", то це означає, що обидві частими тіла обхоплюються і кисті рук атакуючого з'єднуються. У цьому випадку застосовується термін "охап". Наприклад: захап тулуба з рукою /охап руки і тулуба/. Якщо сполучник "з" застосовується двох елементів в прийомі, то перша дія є основною, а друга допоміжна. Наприклад: кидок прогином із заступанням. Кидок прогином - основна дія, заступанням - допоміжна. Якщо ж два елементи дії поєднуються сполучником "і", то це означає, що для виконання прийому вони однакові за значенням. Наприклад: переворот захапом шиї і тулуба знизу.
При складанні назад треба пам"ятати, що прийоми які проводяться у стійці як правило починаються з переду тобто лицем в лице, а прийоми які проводяться у партері починаються ззаду-збоку. У всіх випадках назви необхідно вкладати так, аби використовуючи загально приняті терміни і правила, робити назви коротше, зберігаючи ясність та точність характеризуючи рухи і дії.
Для зручності опису захапів руки і ноги борців називаються одноіменними і різноіменними. Приописуванні боротьби у партері руки та ноги атакуючого борця називаються ближніми і дальніми. З метою вказування напрямів основної атакуючої дії борця в описі прийомів вводяться слова "за себе", "від себе" Захапи уточнюються словами "знизу", ззовні", "знизу-ззовні" і т.д.
Таким чином теорія і практика боротьби вказують на можливість передачі інформації про техніку і тактику боротьби. А саме повні назви прийомів які утворюються на основі класифікаційної схеми обов'язково складаються з трьох частин. Ці частини вказують на приналежність до певного підкласу, до певної групи прийомів в середині підкласу і на підгрупу визначаючу захап, або інші деталі прийому.
Можна й неповно назвати прийом. У цьому випадку ми називаємо підклас і групу прийому.
Технічні дії позначаються також термінами-словами. Таке позначення прийомів відповідає назвам старої французької термінології - "суплес", "нельсон", "тур-де бра", "тур де те", та інші, або нашій робочій термінології - стегно, млин, вертушка.
Усі раніше існувавші існуючі на сьогодні види боротьби можна розділити /класифікувати/ на декілька груп. В основу класифікації покладена найважливіша ознака кожного ваду боротьби - дозволені правилами прийоми боротьби із супротивником. Більшість видів боротьби у відповідності з цими ознаками може бути поділена на наступні шість груп:
1. Боротьба у стійці без дій ногами і захапів нижче поясу.
2. Боротьба у стійці з дією ногами без захапів нижче поясу.
3. Боротьба у стійці з діями ногами та захапами нижче поясу.
4. Боротьба у стійці та партері без дій ногами, і захапів нижче поясу
5. Боротьба у стійці та партері з дією ногами і захапами нижче поясу
6. Боротьба у стійці та партері з дією ногами захапами нижче поясу і больовими прийомами.
Назви видів боротьби склались на основі мови народу, який її культивував. Наприклад, на грузинській мові слово "боротьба" вимов-ляється "чидаоба", на таджицькій -"гушті" на турецькій "гюреш" та ін.
Подаю у відповідності з класифікацією характеристику найбільш відомих відомих видів боротьби.
1. Боротьба у стійці без дії ногами і захапів нижче поясу.
Ця група видів боротьби має три основні особливості: 1. Захапи дозволено робити не нижче поясу; 2/ Забороняється виконувати прийомі ногами; 3. Забороняється боротися в партері /лежачи/. Характерною особливістю техніки у цій групі видів боротьби є силові рухи, за допомогою яких борець піднімає супротивника і кидає або звалює його на спину. Боротьба, як правило, ведеться на травяній площадці.
Російська боротьба /у сході із захапом навхрест/. Мета - силою "зламати" супротивника, звалитим або піднявши повалити на спину.
Молдаванська боротьба /тринта/. Мета - кинути супротивника одразу на обидві лопатки.
Татарська боротьба /куряш/. Мета підняти супротивника і кинути на спину падаючи разом з ним,
Калмицька боротьба. Сутичка вважається виграною, якщо супротивник опиняється кинутим на землю.
Стародавньо-грецька боротьба. Мета - повалити супротивника спиною на килим.
П. Боротьба у стійці з дією ногами без захапів нижче поясу.
Характерні риси видів боротьби цієї групи: костюм має м'який пояс; дозволяється застосовувати дії ногами... Захапи виконуються у своїй більшості за пояс, але в деяких видах боротьби допускаються захапи за костюм, та не нижче поясу. Боротьба в партері не проводиться. Не дивлячись на різницю у національних костюмах і деяку специфіку у правилах захапів та визначення переможця, ці види боротьби мають дуже багато загальних прийомів. Особливо це спостерігається при кидках за допомогою ніг. Боротьба проводиться на травяній площадці або килимі.
Узбецька боротьба кураді. Для перемоги треба кинути супротивника на спину, не дотискуючи його і не повертаючи на килим.
Російська боротьба не у схопі./миснивська/. Дозволялось захапувати один одного за пояс, рукав чи комір кафтаму однією, або ж двома руками. У боротьбі застосовували кидки через ноги.
Казахська боротьба курес. Перемагав той борець, який не відриваючи рук від поясу, звалить супротивника і примусить його торкнутися лопатками килима.
Киргизська боротьба курес. Борець-переможець, кинувший свого супротивника на спину.
Таджицька боротьба гушті. Переможець той, хто кине супротивника спиною вниз /бодай на одну лопатку/.
Туркменська боротьба гореш. Переможець повинен кинути свого су-противника на спину так, щоб вій торкнувся землі трьома точками.
Грузинська боротьба гидаоба. Переможець повинен кинути супротивника спиною на килим, не
Loading...

 
 

Цікаве