WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

режимом на території національних парків є режим невтручання.
В Україні лише незначна частина НПП відповідає ІІ-й категорії міжнародної класифікації - Національний парк (Охорона екосистем і рекреація). Площа, зайнята антропогенними ландшафтами у вітчизняних НПП має великі (і дивні) розходження - від 1% в Азово-Сиваському національному природному парку до 80% у "Подільських Товітрах".
Загалом, антропогенні ландшафтні комплекси займають до половини території наших національних парків (у Шацькому НПП 40,5%). Для порівняння скажемо, що в Польщі ця величина коливається від 1% до 20% і становить у середньому 4%. Більшість національних парків Росії відносяться до 11-ї категорії МСОП. Порівняно з нашими вони мають значно суворіший режим і більшу частину земель у власному користуванні (83%). Альтернативою для наближення НПП України до 11-ї категорії є створення невеликих за площею парків (за міжнародними стандартами допускається мінімальна площа національного парку до 2000 га).
Зазначимо, що з понад як 300 рекреаційно-туристичних закладів, розміщених натериторіях національних природних парків України, на землях їх постійного користування знаходиться лише незначна кількість (до 10 %).
Головне завдання національних природних парків України полягає в управлінні (планування, організація, координація, контроль) рекреаційною (туристичною) діяльністю, зокрема відвідуванням території. Здійснення такої екотуристичної діяльності (організація збуту туристських послуг, турів) на природно-заповідних територіях покладається на спеціалізовані державні і комерційні (а також спільні акціонерні) структури - туристські фірми.
Типова рекреація (загальнооздоровчий відпочинок) не може бути основним заняттям відвідувачів (екотуристів) парку. Для них основне - високодуховне спілкування з природою, що викликає чисті почуття, сприяє інтелектуальному збагаченню, фізичному наповненню здоров'ям.
Для забезпечення виконання національними природними парками покладеного на них завдання щодо створення умов для організованого екотуризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності у природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних ландшафтних комплексів і об'єктів на їх території виділяються зони регульованої і стаціонарної рекреації.
У зоні регульованої рекреації проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються промислове рибальство і мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних ландшафтів розміщеної по сусідству заповідної зони.
Площа зони регульованої рекреації може становити 25-55% від загальної території парку рекреаційного типу (1-а модель) і 30-60% - природоохоронного типу (2-а модель).
Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парків. Площа цієї зони орієнтовно становить 5-10% в умовах обмеженого рекреаційного використання парку і 10-20% - активного рекреаційного використання парку.
У зоні стаціонарної рекреації проводяться довготривалий відпочинок, організований туризм, санаторно-курортне лікування. Екотуризм у зоні стаціонарної рекреації національного природного парку може здійснюватися за екстенсивним чи інтенсивним планом на відповідних територіях.
На територіях екстенсивної рекреації з метою огляду місцевості та відпочинку головним чином створюються туристські маршрути, екскурсійні та прогулянкові (лінійні, радіальні, кільцеві), обладнуються місця для ночівлі (хижі, бівуачні стоянки) тощо. У цій підзоні на спеціально виділених та відповідно облаштованих ділянках дозволяється любительське і спортивне рибальство, збирання грибів, дикоростучих плодів і ягід, фотомисливство ("тихе полювання") під екологічним контролем працівників (рейнджерів) служби державної охорони національних природних парків.
На територіях інтенсивної рекреації (враховуючи зарубіжний досвід) на базі розміщених тут рекреаційних закладі" можуть створюватися:
o гірсько-лижні комплекси, до складу яких входять лижні поля, траси, канатні підйомники, трампліни, льодові стадіони тощо;
o рекреаційно-акваторіальні комплекси (аквателі), до складу яких входять пляжі, зупинки для яхт і човнів, кемпінги, готелі та об'єкти обслуговування.
Для просторового обмеження рекреаційного навантаження вздовж трас туристських маршрутів та екологічних стежок доцільно влаштовувати природозахисні лінійні коридори шириною до 20 м, які повинні стримувати вільне пересування відвідувачів парку поза туристською трасою чи екскурсійною (прогулянковою) стежкою. У межах національних парків відповідно до проектів організації їх території можуть прокладатись ландшафтно-маршрутні коридори вздовж туристських трас, що зв'язують рекреаційні центри і становлять собою в залежності від рельєфу місцевості лінійні природні урочища шириною від 10 м до 10 км.
Зараз більшість вітчизняних національних парків поки що обмежуються популяризацією еталонів природи шляхом екскурсійної діяльності, просвітницько-краєзнавчої роботи та деякими іншими екотуристичними функціями.
Рекреаційні території національних природних парків України для виконання основної своєї функції збереження природних ландшафтів і а вдоволення інтересів відпочиваючих і туристів в оздоровленні погребують державного підходу, особливо в управлінському, організаційно-методичному та фінансовому забезпеченні.
До вищої категорії природно-заповідної мережі України належать 11 національних природних парків, які с справжніми перлинами нашої держави. Від загальної площі ПЗФ національні природні парки складають до 24% (або до 1% території всієї України).
Найстаріший природний національний парк України - Карпатський - був створений у 1980 р. загальною площею 47,3 тис. га, розташований у верхів'ях Черемоша й Прута Івано-Франківської області. Для парку характерна різноманітна й багата за видовим складом флора-понад 110 видів судинних рослин (майже 60 % усього видового складу Українських Карпат), в т.ч. 125 видів занесені до Червоної книги .
Територія парку заселена переважно лісовими видами фауни. На його території розташовані такі відомі центри відпочинку і туризму як Яремча, Ворохта, Кремінці.
Останніми роками його відвідує щороку більше півмільйона туристів.
Популярними в межах парку є еколого - і науково-пізнавальні маршрути на о. Несамовите, г Маковиця, г. Хом'як та, особливо, на г. Говерла.
У 1990 р. в Закарпатській області створений Синевирський державний природний національний парк площею 54,0 тис. га. Він розташований у верхів'ях Тереблі та Ріки в Міжгірському районі на висотах 600-1700 м. На території парку розташовані цінні в рекреаційному
Loading...

 
 

Цікаве