WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

були організовані поїздки в Україну. Вони відвідали Львів, Ужгород, Галич, Чернівці, а також гірські райони, ознайомилися з місцевими визначними пам'ятками й існуючою в регіоні туристичною інфраструктурою. Іноземці відзначили, що держава і приватний бізнес повинні вкласти чимало засобів для модернізації туристичного господарства Карпат. Кожна з закордонних фірм, що приймали участь в цій поїздці, намітила екотуристичні маршрути з метою їхнього активного просування на західноєвропейському, а потім і на американському ринках. Незабаром повинні з'явитися каталоги готелей, санаторіїв, туристичних баз і хазяйських будинків, розміщених у чотирьох областях.
Якщо держава і приватний бізнес найближчим часом не знайдуть значні засоби і не упорядкують транспортні комунікації, то Карпатський регіон просто-напросто може забути про заможніх туристів із Заходу і їхні гроші.
Наробітками карпатської програми повною мірою зможуть скористатися наші співвітчизники, що люблять відпочивати на природі, оздоровлюватися в місцевих горах, річках і озерах, харчуватися здоровою їжею, що цінують спочинок більше усього. Здогадно, що вартість проживання в "зразкових хатах", модернізованих на гроші ЄС, є невисока. Так що відпочинок передбачається недорогий і оздоровчий.
( www.zerkalo-nedeli.com)
Програма розвитку природно-заповідної зони ПБК
Через сформовані тенденції соціально-економічного розвитку ПБК і Севастополя одним із визначальних критеріїв для вибору місць, що виділяються під національний парк, був обраний критерій важкоприступності даного району для будь-яких видів великомасштабної промислової і господарської діяльності. До складу території запропонованої частини планується включити біля 7 тис. га приморської смуги при довжині берегової лінії (зурахуванням орографії) біля 27 км, а також 4 тис. га прибережної акваторії на видаленні 1-2 миль від берега (відповідно до рекомендацій Закону "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 р.). З урахуванням вже існуючих особливостей виробничого і господарсько-рекреаційного освоєння району, світового досвіду охорони природи в запропонованому проекті передбачаються такі межі і зони з різноманітним режимом заповідності :
1. Заповідна зона суворого режиму охорони (резерват). Зона цілком закрита для провідин і будь-якого роду діяльності. Припускається тільки обмежена науково-дослідна діяльність, пов'язана з охороною природи.
2. Зона режиму Національного парку. Оточує резерват. Дозволено обмежену рекреаційну діяльність, у першу чергу прокладка регульованих туристичних маршрутів, водяний туризм, скелелазіння і т.п. Не припускаються будь-які види гідромеліоративних і будівельно-господарських робіт.
3. Буферна зона. Створюється з метою запобігання і зниження негативного антропогенного впливу на прибережні екосистемы. Тут припускається функціонування вже існуючих об'єктів, вирішується в їхніх рамках будівництво об'єктів рекреаційного призначення, але тільки при узгодженні з дирекцією Національного парки і при наявності фундаментальних екологічних експертиз. Заборонено нове будівництво, освоєння нових земель і акваторій під будь-які потреби, що може негативно вплинути на стан природних комплексів району. Дозволено обмежене судноплавство в рамках сформованих традицій і з урахуванням перспективи розвитку регіону. Дозвільна система повинна обов'язково включати представників державної влади, у веденні якої знаходяться ті або інші землекористувачі зазначеного району.
Фінансування парку може здійснюватися за рахунок державних дотацій, участі в міжнародних проектах, на основі міждержавних угод, різноманітних державних і недержавних фондів, спонсорства, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, штрафних санкцій і інших фінансових надходжень, що узгодяться з правовим статусом Національного парки "Байдарський". Для притягнення додаткових засобів (до 70 % необхідного фінансування) у зазначених вище рамках припустима розробка екологічно письменних туристичних проектів, що включають:
а) використання платних екологічних маршрутів різної тривалості до унікальних пам'ятників природи, історії й архітектури;
б) притягнення засобів за рахунок організацій, що користуються орендою землі і прилягаючих акваторій на основі диференціальної оцінки земель і принесеного від експлуатації збитку;
в) уведення спеціального податку на організації й окремих особах, що не є постійними користувачами зазначених територій і акваторій, але разових екскурсіях використовують , що їх у, маршрутах і інших заходах;
г) розвиток яхтингу й екологічно безпечних видів водного туризму;
д) розвиток альпінізму, дельтапланеризму, спелеотуризму і т.п.;
е) організація океанаріуму і зоопарку (разом із уже чинним дельфінариумом у б. Ласпі);
ж) розведення рідкісних видів , що зникають , тварин і рослин.
Запропонований проект узгоджується з перспективами природоохоронних заходів у рамках Екологічної програми м. Севастополя, Балаклави, Орлиновського сільради і міг би послужити першим кроком до створення єдиного Національного парку "Таврида", проект якого був розроблений раніше. Відповідно до підрозділу прибережно-морської частини парку на зони з різним режимом охорони, не більш 20 % площ буде закрито для масових провідин і будь-якого роду промислово-господарських робіт. Існуючі об'єкти будуть функціонувати і навіть мати можливість до нарощування потужностей, але тільки при дотриманні екологічного контролю за їхньою діяльністю. У противному випадку через декілька років може наступити агонія останнього дикого кутка західного Південного берегу і різкого падіння інтересу більшості туристів до чергового місця екологічного злочину перед майбутніми поколіннями.
Першим кроком на шляху посилення природоохоронних заходів на території заказника "Мис Айя" явилася діяльність ООО "Золотий Символ", що уклав договір із Севастопольським Державним Лісомисливським Господарством, не спроможним самостійно здійснювати на належному рівні контроль за територією, що охороняється. Виявилося, що в літній період інтенсивність відвідання обстежених місць у 1997 р. склала 7582 людино/дня (л/д), а в 1998 р. - 11518 л/д. (50% -- севастопольці). Обладнано 68 туристичних стоянок, на тропах встановлені інформаційні і пожежні щити, що постійно діють кордони. Організовано збір і вивіз сміття (127 куб.м). Не припускається рибна ловля з берега, збір молюсків і крабів, підводне полювання. Запобігаються випадки загоряння лісової підстилки і порубки дерев. У результаті в даному районі цілком припинений неорганізований туризм, різко скоротилося число правопорушень і випадків неетичного поводження, очищені від сміття галявини і пляжі.
(www.zerkalo-nedeli.com)
3.3. Відпочинок в українському селі, як різновид екологічного туризму
Пріоритетного значення набуває сільський екотуризм,
Loading...

 
 

Цікаве