WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

дисбалансу виступає економічна необхідність. Адже валютні надходження від розвитку в'їздного туризму й обмеження його виїзної форми могли б бути використані з користю для розвитку туризму України, а виходить, і для її економіки. Для приклада відзначимо, що в національному парку Канади витрати відвідувачів парку в Британської Колумбії перевищують 310 млн доларів у рік. У Кенії екотуризм забезпечує біля 400 млн доларів річних валових надходжень. У Еквадорі 54 млн доларів річних витрат туристів пов'язані з відвіданням національного парку . У Коста-Ріке екотуризм забезпечує надходження більш 600 млн доларів іноземної валюти. Витрати туристів часто контрастують із витратами на утримання національних парків і інших природних територій. Тільки природний потенціал України використовується дуже обмежено, незважаючи на те, що вона має у своєму розпорядженні туристські ресурси, що значно перевершують можливість туристської індустрії навіть економічно розвинутих країн. Фахівці відзначають, що на міжнародному туристському ринку внутрішній український туризм неконкурентноспроможний.
Що ж може запропонувати Україна туристу як вітчизняному, так і закордонному? Який внесок вона в змозі зробити в розвиток міжнародного туризму? За рахунок чого вона може додати новий імпульс прискоренню розвитку вітчизняної туристської індустрії? Все це непрості питання, якщо врахувати, що туризм як галузь економіки у усьому світі знаходиться сьогодні на підйомі і йому притаманний динамізм. По глибокомупереконанню фахівців, в умовах України потрібно прискореними темпами розвивати саме екологічний туризм.
Тим часом, скептицизм у відношенні екологічного туризму в Україні цілком недоречний. Особливо на фоні того відношення до природи, яке існує в нашій країні від покоління до покоління. Сьогодні на шляху розвитку екологічного туризму в Україні проблеми цілком здоланні і причому в самий найближчий час. Його паростки знаходять усе більш суттєві риси і стають зримими з появою керівників нового формату, що усвідомили, що, з одного боку, екологічний туризм таїть у собі величезні можливості для бізнесу, а з іншого боку, при належній постановці справи він у стані внести суттєвий внесок у природоохоронну діяльність із залученням у неї серйозних вітчизняних і іноземних інвестицій.
Пройде зовсім трохи часу, і з усього світу туристи будуть ринутися до спілкування з природою України, із тим щоб відчути тепло заходів сонця на берегах Чорного моря, насолодитися величною красотою зимових Карпатських гір, відчути себе часткою природи в умовах незайманої краси національних парків, стати учасником пробудження природи в лісах, полях, у горах, на ріках України і зрозуміти, що "жити щасливо і жити згідно з природою - те саме".
3.2. Програма розвитку екологічного туризму
Що ж стримує розвиток екотуризму в Україні при наявності потужної екотуристськой бази:
В основному це економічні й організаційні причини. До числа економічних причин відносяться:
1) відсутність необхідного початкового капіталу для фінансування робіт із створення екоцентрів, що приступили б до проробки всього комплексу питань, що відносяться до формування цільових
програм екологічних подорожей;
2) незначність інвестицій в інфраструктуру екотуризму, що позначається на стані готельного, транспортного обслуговування туристів;
3) відсутність засобів на проведення рекламної компанії з метою притягнення уваги потенційних туристів до відвідання хоча б тих територій, що мають у своєму розпорядженні деяку інфраструктуру для прийому, розміщення й обслуговування гостей.
До організаційних причин можна віднести:
1) обмеженість туристичних маршрутів у місцях екологічного туризму і їхньої слабкої облаштованості;
2) відсутність спеціалізованих турорганізацій у сфері екотуризму;
3) бюрократичні заборони й обмеження на відвідання екотуристами привабливих у природному відношенні місць в основному внаслідок нерозробленого механізму взаємодії адміністрації природнихтериторій, що охороняються з організаторами екотуристських подорожей і екскурсій;
4) скромний набір рекреаційних послуг для туристів;
5) відсутність реклами екотуризму;
6) обмеженість кваліфікованих спеціалістів в області екотуризму, спроможних взяти на себе розробку, організацію і проведення екологічних турів;
7) відсутність необхідної законодавчої бази екотуризму.
На подолання приблизно таких проблем напрямлені вітчизняні та зарубіжні програми розвитку екотуризму.
З розгляду взаємозв'язку туризму й екології випливає, що вони один без одного існувати не можуть, тому що природні ресурси входять до складу туристських ресурсів нарівні з іншими складовими туристського бізнесу, такі як капітал, технології, кадри. Але водночас не можна не приймати рішучих заходів, спрямованих на запобігання шкоди природі в процесі туристської діяльності. Адже відмова від туризму чревата економічними втратами, а ігнорування пов'язаного з ним екологічного аспекту спричиняє за собою руйнацію природного середовища, що для товариства часом має набагато великі наслідки, ніж одержання держбюджетом податків від туризму. Як вирішити цю дилему?
Одним з ефективних напрямків такого рішення - програми розвитку екологічного туризму. На конференції ВТО, що проводилася в 1991 році на Канарських островах, відзначалося, що екологічний туризм не повинний бути обмежений визначеними специфічними експериментами, а повинний стати головним чинником розвитку туризму. На користь цього свідчить і те, що в найближчому майбутньому варто очікувати змін убік довгострокової життєздатної екологічної стратегії замість обмеженої з погляду витягу тимчасової вигоди.
Перший рішучий крок у цьому напрямку був зроблений на конференції ООН по навколишньому середовищу, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 року.
На ній було визнано, що проблеми навколишнього середовища й економічного розвитку не можуть більш розглядатися ізольовано. Лідерами і главами урядів 179 держав була прийнята глобальна програма всесвітнього співробітництва на наступне сторіччя. Вона спрямована на гармонічне досягнення двох взаємозалежних цілей - високої якості навколишнього середовища і здорової економіки для всіх народів світу. І розвиток екологічного туризму, безсумнівно, повинен служити реалізації такої стратегії. Так, на базі цієї програми була розроблена програма розвитку екотуризму Фінляндії.
Так, програма розвитку екотуризму Фінляндії припускає при проведенні екоревізії на туристських підприємствах розгляд таких питань:
o вимоги екологічно свідомих туристів до умов проведення подорожей;
o міри, що сприяють економії сировини, води і електро- та теплоенергії туристськими підприємствами;
o освоєння управління відходами з метою забезпечення відповідності Закону про відходи Фінляндії;
o особливі характеристики
Loading...

 
 

Цікаве