WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота

Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Перспективи розвитку екологічного туризму в Україні
План
Вступ 3
1. Теоретичні засади формування концепції екологічного туризму 4
1.1. Сутність екотуризму та його витоки 7
1.2. Міжнародні документи з перспектив розвитку екологічного туризму 10
2. Формування системи екотуризму в Україні 18
2.1. Юридичні аспекти організації екотуризму 21
2.2. Екотуризм та національні парки України 27
3. Шляхи розвитку екологічного туризму в Україні 38
3.1. Перспективи та складові екологічного туризму в Україні 41
3.2. Програма розвитку екологічного туризму 43
3.3. Відпочинок в українському селі, як різновид екологічного туризму 52
4. Характерні ознаки екологічного туру 54
Висновок 57
Використана література 60
Додатки 61
Вступ
ВТО проголосила 2002 рік роком екологічного туризму. Екологічна ситуація в світі продовжує погіршуватись і екотуризм повинен зробити свій внесок в втримання цієї небезпечної тенденції.
Сьогодні в багатьох країнах, і перед усім в економічно розвинутих, екологічному туризму приділяється все більше зростаюча увага. І це не випадково. Актуальність теми і полягає в тому, що екотуризм, як не якій іншій несе в собі великий екопросвітницький і рекреаційний потенціал. Задача перед кожною державою полягає в тому, щоб якнайбільш раціонально і ефективно використовувати його в природоохоронних цілях. Але для того, щоб успішно здійснити поставлені задачі, треба гарно розуміти, що собою являє екотуризм і як їм доцільно управляти. Розкриття цього питання і є цілю цієї роботи. Тому її зміст в основному носить постановчий характер: яка роль екотуризму в світі, визначення екотуризму, його місця серед інших видів туризму, стан і перспективи розвитку саме в Україні, особливості організації.
Для досягнення поставлених цілі автором повинно бути визначено:
1. теоретичне пояснення терміну екотуризму;
2. юридичні та міжнародні документи та програми по організації та розвитку та екологічного туризму в світі та на Україні;
3. стан системи екотуризму в Україні та база, на якій він може розвиватися;
4. аналіз шляхів можливого розвитку екотуризму;
5. приклади здійснення екологічних турів по Україні.
При підборі матеріалу автором було опрацьовано багато джерел літератури, яка розкриває детально великий потенціал України в розвитку екотуризму. Це книги "Рекреаційно-туристський комплекс України", "Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти."
За своєю структурою робота складається із вступу, трьох частин, висновків та додатків.
1. Теоретичні засади формування концепції екологічного туризму
Екологічний туризм - нове явище в туристській діяльності. Початком формування концепції екотуризма варто вважати 80-і роки, коли в пресі з'явилися дослідження на цю тему, пов'язані з роботами швейцарських і західногерманських вчених. Так, у 1980 році в західногерманському часопису "ТЕО" публікується стаття Р. Юнка "Скільки туристів на 1 гектар пляжу? Слово в захист "м'якого" туризму". У 1981 році виходить у світ книга X. Вайса "Мирна руйнація ландшафту і заходи для його порятунку у Швейцарії". У наступному році публікується цілий ряд наукових праць, присвячених соціальним і екологічним проблемам розвитку туризму.
Незважаючи на зростаючу популярність екологічного туризму, його частка у світовому обороті туристичного капіталу по оцінках експертів ВТО складає поки близько 7% і не більш 10% чи близько 35-40 млрд доларів США. Значною мірою це порозумівається вміло керованим поводженням масового споживача стандартних туристських послуг, споживача, що трохи побоюється епітета "екологічний" і єднального з цим епітетом представлення про винятково некомфортабельні умови відпочинку. От чому ВТО воліє пропагувати і використовувати термін "стійкий туризм", вкладаючи в нього зміст, дуже близьке концепціям екотуризму.
У міжнародній практиці концепція екотуризму включає наступні положення:
o невиснажливе та безперервне використання природних рекреаційних ресурсів;
o забезпечення збереження природного та соціально-культурного
різноманіття;
o інтеграція екотуризму в економічний розвиток регіонів;
o екологічна освіта (просвіта) туристів і місцевого населення.
Наприкінці трудового тижня усе більше число мешканців міст виїжджає за їхні межі - хто на свої дачні ділянки, а хто просто побродити по лісу. Батьки вивозять своїх дітей у сільську місцевість, молодь із рюкзаками на плечах відправляється на береги рік і озер, у лісові місця. Їхня ціль у тому, щоб поліпшити свій емоційний стан, зняти психологічну напругу.
Але це не можна віднести до екологічного туризму - люди ринуться до спілкування з природою, щоб скористатися її благами, нічого, як правило, не даючи їй замість, а в багатьох випадках і наносячи їй шкоду. Це так званий сільський туризм, або ж "туризм із метою відпочинку". Він відноситься головним чином до аматорів спокійного або, навпаки, активного відпочинку. Тут основний критерій - відпочинок із метою звільнення нервової системи від повсякденних стресів або, навпаки, надання їй активного навантаження за рахунок одержання нових вражень. До екологічного туризму те й інше має віддалене відношення, оскільки природа тут - основна умова відпочинку, а відпочиваючий - лише споживач наданих природою благ, тобто реагуючий пасивно на неї суб'єкт. Пасивно в тому змісті, що сприйняття природи звичайно відбувається без усвідомлення її значимості для людини, хоча він при цьому може відчувати й емоційну насолоду. Екологічний туризм повинний обов'язково містити в собі елементи усвідомленого позитивного відношення до навколишнього природного середовища, а не тільки її використання, нехай навіть в активних формах, у своїх індивідуально значимих цілях.
Аналіз вітчизняних наукових розробок та практичних рекомендацій стосовно цього виду туризму свідчить про відсутність єдності як в трактуванні даного явища, так і в концептуальних підходах до його організації. Найпоширенішою вадою трактовки терміну "екологічний туризм" в Україні є заміна або поєднання його з поняттям "екологізація туризму" чи "сталий" туризм. Саме про це, свідчать матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія", що відбулася в Києві 19-20 жовтня 1999 р.
Таким чином, сучасне поняття экотуризму можна звести до набору принципів, застосовних до будь-яких видів туризму, зв'язаним із природою, у тому числі і досить "масовим".
Основні принципи экотуризму
1. Подорожі в природу, причому головний зміст таких подорожей - знайомство з живою природою, а також з місцевими звичаями і культурою.
2. Зведення до мінімуму негативних наслідків екологічного і соціально-культурного характеру, підтримка екологічної стійкості середовища.
3. Сприяння
Loading...

 
 

Цікаве