WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФізкультура, Рекреація → Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія - Реферат

Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія - Реферат


Реферат на тему:
Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія.
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
Чи можна точно встановити, коли люди навчилися плавати? Історичні пам ятки свідчать про те, що наші предки, які селилися на морському узбережжі, біля річок і озер, використовували плавання як важливу прикладну навичку. Первісні люди добували їжу, збираючи плоди і коріння дикоростучих рослин, полюючи на тварин, ловлячи рибу, молюски. При цьому їм часто доводилося переправлятися через струмки і річки. В одній з гробниць стародавнього Єгипту, спорудженій понад чотири тисячі років тому, зображено плавця. Одна його рука виконує гребок у воді, друга випрямлена над її поверхнею, ноги виконують рух у вертикальній площині. Малюнок свідчить про те, що стародавні єгиптяни вміли плавати способом, який нагадує сучасний кроль. В усипальниці єгипетського фараона знайдено друге зображення на камені, яке нагадує техніку брас: плавець лежить на грудях із зігнутими, як у жаби, ногами й розведеними в сторони руками.
Вперше почали застосовувати плавання, як засіб фізичного виховання, стародавні греки вважаючи, що людям, які не вміють плавати й рахувати, не можна довірити службу.
У римських легіонерів у військовій підготовці важливе місце посідало навчання плаванню, зокрема, з повним спорядженням. Видатні римські полководці Юлій Цезар, Марк Антоній, Октавіан Август, Гней Помпей були не тільки самі вправними плавцями, а й здібними, вмілими вчителями своїх воїнів.
Слов янські народи здавна славилися добрими плавцями. Так у IХ -Х ст. під час походів на Візантію воїни Київської Русі, яким доводилося рятуватися із човнів, що їх підпалювали вороги, кидалися у воду і зі зброєю пропливали сотні метрів, дістаючись до своїх неушкоджених кораблів.
У стародавній Греції плавання набуло поширення не тільки як прикладна навичка або гігієнічна процедура, а мало й певне спортивне значення. Так Павсаній вказує, що до програми щорічних свят у Герміоні входили змагання з музики і плавання. З повідомлень Геродота також відомо, що в Греції проводилися змагання з плавання та стрибків у воду. Нарешті є відомості, що до програми великих Істмійських ігор, які проводили кожних три роки на честь бога морів Посейдона, входили і змагання з плавання.
У стародавньому Інатьївському літописі розповідається про патріотичний вчинок руського юнака, який врятував Київ від пограбування і зруйнування кочівниками печенігами. Обложивши Київ, коли в ньому не було князя Святослава, який з своєю дружиною був у поході, печеніги от-от могли здобути його. Бачачи це, юнак переплив Дніпро і повідомив князя. Князь повернувся з дружиною і розбив ворога.
У самостійній системі фізичного виховання слов ян, які відзначалися силою, сміливістю, витривалістю, плавання посідало значне місце поряд з такими вправами, як верхова їзда і стрільба з лука.
Найпоширенішими народними способами плавання в ті часи були плавання на боці і з перемінними рухами ногами і руками, що дістали назву "саженки" і були прямими прообразами спортивних способів кроль та на боці.
Вітчизняне спортивне плавання сягає в першу половину ХIХ ст. 1832 року в інженерному корпусі російської армії було проведено перші офіційні змагання за спеціально розробленими правилами. Згідно з ними звання відмінного плавця одержав той, хто вмів добре плавати на спині й животі, в одязі, стрибати у воду головою і ногами, пірнати й діставати з дна якийсь предмет.
У середині минулого століття змагання з плавання стали дуже популярні в найбільших містах Англії, яка була першою країною, де почали проводити національні чемпіонати.
У 1858 році в Австралії відбулися перші міжнародні змагання на дистанції 100 ярдів. В 1889 році на міжнародних змаганнях в Будапешті зустрілися плавці кількох європейських країн. Уже тоді ці зустрічі відбувалися в басейнах, але єдиних правил змагань ще не існувало і тому до програми включали плавання на різні дистанції від 50 м до 2 км.
Великої популярності набули індивідуальні й групові дальні пропливи. Перший такий проплив через Ла-Манш (34,6 км) здійснив в 1875 році капітан англійського флоту М. Вебб. Цю дистанцію він подолав за 22 години. Лише через 36 років було показано кращий результат. Відтоді сотні людей перепливали Ла-Манш, і тепер рекорд швидкості на цій марафонській дистанції становить 9 год 35 хв.
У другій половині ХIХ ст. найбільш поширені були три способи плавання: плавання на боці, треджен і брас на грудях.
Народний спосіб плавання на боці добре відомий у багатьох країнах. Вдосконалений англійцями в середині ХIХ ст., він дістав назву оверарм. В честь англійця Джеймса Треджена, який перший продемонстрував цей спосіб, і названо треджен.
Водночас в Австралії набув поширення новий спосіб, характерний безперервним рухом ніг і був продемонстрований австрійцем Р.Кевіль. Так народився кроль на грудях найбільш швидкісний спосіб плавання.
У 1894 році змагання з плавання організував "Гурток любителів спорту" в Петербурзі. 1903 року створено "Ризьке товариство плавців", а незабаром й "Балтійське товариство плавання". Особливо популярною була традиційна першість "Найкращий плавець Балтійського моря". Змагалися на однокілометровій дистанції.
У 1908 році під Петербургом був створений перший центр плавання "Шуваловська школа плавання Російського товариства рятування на водах". Заняття проводилися в 50-метровому басейні. Тут були трибуни для глядачів, проводилися тренування і змагання.
Цей приклад перейняли аматори з Москви, Харкова, Севастополя, Самари, Ростова-на-Дону.
Популярність плавання наприкінці ХIХ ст. так зросла, що його включили до програми відроджених Олімпійських ігор.
На перших Олімпіадах в Афінах (1896 р.), Парижі (1900 р.), Сент-Луїсі (1904 р.) змагалися плавці не в стандартних басейнах і результати тут були не високі, порівняно з наступними рекордами.
На перших трьох Олімпіадах проводилися змагання з прикладного плавання долали перешкоди, пливли в одязі, пірнали.
На IV Олімпійських іграх, що відбувалися 1908 року в Лондоні, плавці вперше стартували в 100-метровому басейні. Американський плавець Ч.Даніельс з результатом 1 хв. 5,6 с. став першим на 100-метровій дистанції.
В 1912 році на Олімпійських іграх в Стокгольмі тріумфального успіху добився плавець Д.Каханамоку. Тут він встановив новий світовий рекорд у плаванні на 100 м. Його спосіб кроль, яким він плив, істотно відрізнявся від техніки інших плавців, зокрема попереднього рекордсмена Ч.Даніельса.
Гаваєць Д.Каханамоку довго втримував свій рекорд і лише на VIII Олімпійських іграх в Парижі він поступився першістю американцеві Дж.Вейсмюллеру, який став одним з найвидатніших спортсменів в історії плавання.
Найвідомішим плавцем того часу на довгі дистанції був швед Арн Борг. Його рекорд на дистанції 1500 м, встановлений в 1927 р., більше 20 років ніхто не міг побити.
На початку 30-х років високих результатів досягають японськіплавці. Так на Х Олімпійських іграх у Лос-Анжелесі (1932 р.), вони здобули 11 медалей з 18, що розігрувалися тут. Ці результати були зумовлені вдосконаленою технікою плавання за рахунок напруженої роботи рук і ніг, здійснюваною в найвищому темпі.
На наступних Олімпійських іграх з являється новий вид програми плавання батерфляй, що, власне, становить різновид брасу.
Вперше у 1926 році плавці колишнього Радянського Союзу взяли участь у Міжнародних змаганнях. Вони провели кілька товариських зустрічей у Німеччині.
У 30-х роках у багатьох містах Росії, України, Білорусії та ін. відкрилися перші дитячі спортивні школи. З 1936 року між спортшколами різних міст почали регулярно проводитися матчові зустрічі.
З явилася ціла плеяда талановитих плавців, таких як А.Шумін, С.Бойченко, Л.Лишков, В.Ушаков, К.Альошина та інші. Саме вони стали плавцями міжнародного класу.
У
Loading...

 
 

Цікаве